Рішення

від 22.10.2018 по справі 0940/1475/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2018 р. справа № 0940/1475/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Долинський виправний центр (№118)" про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до державної установи "Долинський виправний центр (№118)" про визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати заборгованості - грошової компенсації за не отримане речове майно, стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 9 844,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України безперервно 14 років і 6 місяців, перебував на речовому забезпеченні, однак за час його служби не був забезпечений речовим майном, а при його звільненні відповідачем протиправно, в порушення ст.21 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України , пункту 22 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 14.08.2013 року не виплачено грошову компенсацію за неотримане ним речове майно, яка складає 9 844,59 грн. Грошову компенсацію позивачу нараховано, включено у списки для виплати, однак протиправно не виплачено. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини відсутність коштів як причина невиконання своїх зобов'язань не може бути підставою для невиплати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не поступало. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча копію ухвали про відкриття провадження отримав 28.08.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції.

За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статей 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши подані докази, встановив наступне.

ОСОБА_1, з 20.12.2002 року по 09.02.2016 року проходив службу в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області, наказом №7 о/с від 08.02.2016 року звільнений з посади начальника дільниці-начальник відділення соціально-психологічної служби дільниці Долинського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області, за пунктом 7 статті 77 Закону України Про Національну поліцію , з 09.02.2016 року (а.с.15-21).

Згідно атестату на предмети речового майна №2 від 10.02.2016 року позивач мав бути забезпечений предметами речового майна, згідно переліку (а.с.22).

Під час звільнення позивача відповідач грошову компенсацію за неотримане під час проходження служби речове майно йому не виплатив.

05.03.2018 та 18.04.2018 року позивач, звернувся до відповідача із заявами про виплату йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, на яке має право у відповідності до постанови КМ України №578 від 14.08.2013 року (а.с.25).

25.05.2018 року в інтересах позивача, його представник повторно звернувся до відповідача із адвокатським запитом та просив надати довідку про розмір заробітної плати з детальним розрахунком усіх складових та виплат, за період з 01.01.2015 року по час звільнення. Розрахунково-платіжні відомості за зазначений період, а також просив надати витяг зі списку осіб, до якого було включено позивача для виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні (а.с.27).

18.06.2018 року відповідачем направлено представнику позивача копію довідки про нарахування грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна та інформацію про стан розрахунків з цієї виплати, і зазначено, що розрахунок по грошовому забезпеченні за весь час служби проведено в повному обсязі. Кошти на речове майно виділяються на КЕКВ. В зв'язку з відсутністю фінансування по даному коду установа немає змоги розрахуватися за формений одяг. ОСОБА_1 включений в потребу фінансування на компенсацію за формений одяг. При поступленні коштів розрахунок буде здійснено негайно (а.с.28-31).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст.23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України (далі по тесту - Закон України N 2713-IV).

Частиною 2 статті 23 Закону України N 2713-IV визначено, що умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

За статтями 1, 2 Закону України N 2713-IV діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України проводиться на основі дотримання прав і свобод людини та громадянина. Персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов'язаний поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення.

Непередбачене законодавством обмеження прав і свобод людини та громадянина неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (стаття 4 цього Закону).

Відповідно до ч. 5 статті 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію , а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства (ч.5. ст.21 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 14.08.2013 року затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби; норми забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до п.1 затвердженого Порядку, останній визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань (п.2 цього Порядку).

Пунктами 8, 9 зазначеного Порядку визначено, що речове майно особистого користування видається особам із числа персоналу безоплатно за нормами забезпечення № 1-5, а інвентарне майно - за нормами № 6-13.Право на забезпечення речовим майном за встановленими нормами забезпечення мають: особи рядового і начальницького складу - з дня присвоєння їм відповідних спеціальних звань та/або призначення на посади; курсанти - з дня зарахування їх до списків навчальних закладів; спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами, - з дня призначення на відповідні посади. Видача речового майна в особисте користування проводиться згідно з антропометричними даними (зріст, об'єм грудей, шиї, голови, розмір взуття). Забезпечення речовим майном осіб із числа персоналу здійснюється в органах і установах, де вони проходять службу або працюють. Поставлення на речове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - особи рядового і начальницького складу) в органі чи установі здійснюється на підставі наказу керівника органу чи установи про призначення на посаду та атестата на предмети речового майна за формою згідно з додатком 1, а у разі присвоєння особі первинного спеціального звання або призначення на посаду спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами, - на підставі відповідного наказу керівника органу чи установи.

Особам рядового і начальницького складу (крім курсантів) після перших трьох років служби за їх бажанням та рішенням керівника органу чи установи дозволяється за умови наявності в їх користуванні придатних до використання предметів раніше виданого речового майна особистого користування замість одних предметів, передбачених нормами забезпечення, отримувати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або отримувати за них грошову компенсацію. Грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі (п. 22 Порядку).

Грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості (п. 23 Порядку).

За пунктом 27 цього Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Згідно п.29 цього Порядку особам, які звільняються із служби через службову невідповідність, за порушення дисципліни, у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення, речове майно особистого користування не видається, а вартість виданих предметів, строк носіння яких не закінчився, утримується із зазначених осіб з урахуванням зносу. Своєчасно не отримане речове майно особистого користування не видається і за нього не виплачується грошова компенсація особам, які звільняються із служби протягом трьох років після присвоєння їм першого спеціального звання.

Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки (п.60 цього Порядку).

Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить висновку, що у позивача з моменту звільнення зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України виникло право на грошову компенсацію за неотримане речове майно за цінами, що діяли на день підписання наказу про звільнення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 при звільненні не було виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. Доказів виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно позивачу станом на час розгляду справи відповідачем суду не надано. Вищевказане право позивача на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно не заперечувалось і відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті під час звільнення позивача грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, не провівши із позивачем повний розрахунок грошового забезпечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості неотриманого речового майна в сумі 9 884,59 грн. та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом не встановлено понесення позивачем судових витрат, а тому підстав для їх розподілу немає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державної установи "Долинський виправний центр (№118)" щодо не невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 9 844,59 грн.

Стягнути державної установи "Долинський виправний центр (№118)" (код ЄДРПОУ 14316927, Уроще "Сівка" 1, с.Тростянець, Долинський район, Івано-Франківська область, 77512) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, вул. Пушкіна 7/6, м.Долина, Івано-Франківська область, 77500) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 9 844,59 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 59 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.