Рішення

від 23.10.2018 по справі 1340/4250/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4250/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю ІФ Компанія Лімітед про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю ІФ Компанія Лімітед про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в загальній сумі 14567,73 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача є податковий борг за платежами: податок на додану вартість, податок на прибуток та з єдиного податку з юридичних осіб. Ці податкові зобов'язання визначені платнику податків фіскальним органом шляхом винесення перелічених в позовній заяві податкових повідомлень - рішень та самостійно визначених та не сплачених платником податків.

Ухвалою від 20.09.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог. На підставі частини одинадцятої статті 126 КАС України вважається, що ухвала про відкриття провадження вручена відповідачу належним чином, оскільки скеровані за його зареєстрованим місцем проживання процесуальні документи суду повернулися на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання . Відповідач не надіслав суду відзив на позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач повідомив суд, що підтримує позовні вимоги повністю, сума заборгованості не змінилася, просить розглянути справу без участі його представника. Представник відповідача в судове засідання не прибув, вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання. З огляду на ці обставини суд на підставі частини дев'ятої статті 205 КАС України ухвалив завершити розгляд справи та постановити рішення суду 23.10.2018 в порядку письмового провадження.

Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІФ Компанія Лімітед (код 20806857) зареєстроване як суб'єкт господарювання, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 11-13). Згідно з довідкою (а.с.14) ТОВ ІФ Компанія Лімітед має відкриті рахунки в банківських установах.

Податковий борг відповідача по податку на додану вартість становить 13077,69 грн. в т.ч. 10187,04 грн. основного платежу, 2672,69 штрафних санкцій та 217,96 грн. пені внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які визначив контролюючий орган у податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_1 від 21.12.2016 на суму 1020 грн., № НОМЕР_2 від 22.09.2017 на суму 1020 грн., № НОМЕР_3 від 26.12.2017 на суму 632,69 грн. (а.с. 16, 19, 22) та самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 08.02.2017 на суму 4567 грн. (при цьому залишок несплаченої суми становить 2735,04 грн.), від 05.05.2017 на суму 4530 грн., від 08.08.2017 на суму 2922 грн. (а.с. 25, 26, 27).

Податковий борг відповідача по податку на прибуток становить 1020 грн. штрафної санкції, яку визначив контролюючий орган у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_4 від 10.05.2018 року на суму 1020 грн. (а.с. 29).

Податковий борг відповідача по єдиному податку з юридичних осіб становить 957,67 грн. відповідно до самостійно визначеного податкового зобов'язання в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2017 року (а.с. 33). Відповідач сплатив частину визначеного ним грошового зобов'язання, залишок становить 470,04 грн.

З метою погашення податкового боргу позивач надіслав ТОВ ІФ Компанія Лімітед податкову вимогу від 06.12.2016 № 14445-17 (а.с. 34).

Відповідно до довідки ГУ ДФС у Львівській області станом на 19.07.2018 року податковий борг відповідача становить 14567,73 грн. (13077,69 по податку на додану вартість; 1020 грн. по податку на прибуток; 470,04 по єдиному податку з юридичних осіб) (а.с. 15). Стан розрахунків відповідача з бюджетом відображено в інтегрованій картці платників податків (а.с.28, 32).

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 ПК України).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 ПК України).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

на підставі долучених до справи доказів суд встановив, що податковий борг ТОВ ІФ Компанія Лімітед становить 14567,73 грн., а саме: 13077,69 по податку на додану вартість; 1020 грн. по податку на прибуток; 470,04 по єдиному податку з юридичних осіб). З метою спонукати відповідача сплатити узгоджені ним податкові зобов'язання позивач надіслав йому податкову вимогу № 14445-17 від 06.12.2016 року. Відповідач податковий борг в сумі 14567,73 не сплатив, заборгованість перед бюджетом залишається не погашеною. З огляду на це суд вважає позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 258, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю ІФ Компанія Лімітед (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 20806857) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків цього платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до відповідного бюджету кошти на погашення податкового боргу у загальній сумі 14567 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім) гривень 73 коп.

Судові витрати не розподіляються.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.