Рішення

від 22.10.2018 по справі 2140/1666/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1666/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного підприємства "Вавилон" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства "Вавилон" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 16 791,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань за здійснення фінансово-господарської діяльності, станом на 10.07.2018 року за останнім рахується податковий борг в сумі 16791,05 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

З метою погашення податкового боргу позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою суду від 20.08.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 19.10.2018 року.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, про свою правову позицію суд не повідомив.

В судове засідання, призначене на 19.10.2018 року відповідач явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим завчасно та належним чином. Оскільки поштове відправлення, надіслане за місцезнаходженням відповідача (згідно даних ЄДР), повернулось до суду не врученим з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання , що згідно ч. 4 ст .124 КАС України є свідченням належного вручення стороні зазначеного відправлення.

Цієї ж дати від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України суд вважає, що подання позивачем заяви про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження та неявка без поважних причин відповідача є підставою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами за правилами письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.

Приватне підприємство Вавилон (код ЄДРПОУ 39728817) здійснює господарську діяльність на підставі державної реєстрації Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні від 03.04.2015 року №14991020000018076, перебуває на податковому обліку в Херсонській ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 06.04.2015 р.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності за відповідачем, станом на 10.07.2018 року обліковується податковий борг в сумі 16791,05 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Податковий борг з податку на додану вартість виник з 08.06.2017 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно податкового повідомлення-рішення №0008501201 від 20.03.2017 року на загальну суму 1061,20 грн. (штраф) та податкового повідомлення-рішення №0008491201 від 13.04.2017 року на загальну суму 15729,85 грн. (штраф).

Перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами, вимогами Податкового Кодексу України ( далі - ПК України), суд встановив наступне.

Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст.. 20 ).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у березні 2017 р. податковим органом було проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ПП ВАВИЛОН (39728817) за травень, червень, серпень 2016 року, за результатом якої складено акт від 20.03.2017 року №344/21-22-12-01/3972881. Також, в березні позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податків до бюджету ПП ВАВИЛОН за травень 2016 року, за результатом якої складено акт від 20.03.2017 року №353/21-22-12-01/39728817.

На підставі висновків вказаних актів перевірки позивачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 р. № НОМЕР_1, яким до відповідача застосовано штраф за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 15729,85 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 р. № НОМЕР_2, яким до відповідача застосовано штраф за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1061,20 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення були направлені контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернулися на адресу відправника у зв'язку з закінченням терміну зберігання та відміткою «за даною адресою організація відсутня» .

При цьому, в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004551744, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є адреса: 73000, м. Херсон, вул.. Домобудівна, буд. 11.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що податкові повідомлення - рішення вважаються такими, що вручені платнику податків, що підтверджуються копією поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи.

Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження платником податків вказаних податкових повідомлень-рішень. При цьому відповідач не скористався правом надати такі докази до суду, що дає підстави вважати грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями такими, що набули статусу узгодженості. У зв'язку з цим у ПП Вавилон виникає обов'язок щодо сплати визначеного в них грошових зобов'язань відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 10.07.2018 року становить 16791,05 грн.

Податкова вимога від 27.06.2017 року № 841-17 була направлена на адресу ПП Вавилон засобами поштового зв'язку, проте не врученою.

Зі змісту п.58.3 ст. 58 ПК України вбачається, що у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцем знаходження посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку про те, що податкова вимога про стягнення податкового боргу з ПП Вавилон у сумі 16791,05 грн. вважається такою, що вручена платнику податків 27.06.2017 року, що підтверджуються копією поштового конверту, наявного в матеріалах справи.

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Внаслідок дослідження судом зворотного боку інтегрованої картки платника податків станом на дату судового засідання сума податкового боргу, яка є предметом стягнення в даній справі залишається не погашеною, а саме,

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), обліковується заборгованість в сумі 16791,05 грн.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог ГУ ДФС у Херсонській області, як суб'єкта владних повноважень, стягнути з ПП ВАВИЛОН податковий борг у загальній сумі 16791,05 грн..

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства "Вавилон"(код ЄДРПОУ: 39728817, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Домобудівна, буд. 11) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 16 791,05 грн.(отримувач УК у м.Херсоні/м. Херсон/14060100, код отримувача-37959779, банк отримувача-Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку-31118029021002, код бюджету-14060100) .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 8.2.3