Ухвала
від 16.10.2018 по справі 280/4272/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

16 жовтня 2018 року Справа № 280/4272/18 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 (71118, АДРЕСА_1)

до Бердянського районного центру зайнятості (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Консульська, буд. 14-А)

про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянського районного центру зайнятості (далі - відповідач), в якому позивач просить суд :

- визнати протиправним та скасувати наказ № НТ150527 від 27.05.2015 Про прийняття рішень службою зайнятості передбачених Законом України Про зайнятість населення і Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та нормативними актами щодо їх застосування, виданим відповідачем, в частині скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю з 13.05.2015 по 27.05.2015 у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштування відповідно до Закону України Про зайнятість населення відповідно до пп. 5 п. 5 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності на строк до 90 к.д.;

- зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачу допомогу по безробіттю з 13.05.2015 по 27.05.2015.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України Про судовий збір ) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позовної заяви не майнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік №2246-VIII від 07.12.2017 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру, за які слід сплатити судовий збір в розмірі 1409,60 грн.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.

Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не надано належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не має джерел доходу, що зумовлює відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Крім того, посилання позивача на те, що він є інвалідом III групи не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір , дана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 1409,60 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позивач у прохальній частині позову просить суд вважати поважними причини пропуску строку звернення з даною позовною заявою та поновити строк. Однак, у відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (сплатити 1409,60 грн.) на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду нею не пропущено.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя О.В.Конишева

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.10.2018
Оприлюднено24.10.2018
Номер документу77299984
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —280/4272/18

Ухвала від 28.01.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

Ухвала від 16.10.2018

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні