Рішення

від 10.10.2018 по справі 820/3761/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10 жовтня 2018 р. справа №820/3761/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Харківській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати припис від 12.04.2018 №147-ДК/112 Пр/03/01-18, винесений Головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру ОСОБА_2 щодо усунення ОСОБА_4 порушень вимог земельного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний припис, винесений на підставі обстеження земельної ділянки та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка, є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки перевірка проведена за відсутності позивача, акт перевірки не містить місцезнаходження фізичної особи, яка перевіряється, місця розташування земельної ділянки, категорії земель та склад угідь.

Відповідач проти позову заперечував, від відповідача - Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру ОСОБА_2 через канцелярію суду надішов письмовий відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також відповідач зазначив, що на виконання вимог чинного законодавства позивачу було надіслано засобами поштового зв'язку клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, яким було запропоновано у термін до 21.03.2018 надати ло управління відповідні копії документів, що засвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, будівлями і спорудами, що розташовані за адресою м. Харків, вул. Енергетична, 19. Проте, позивачем у встановлений термін не надано правоустановчих документів. У зв'язку з чим відповідачем подано відповідну записку на ім'я заступника начальника управління. На підставі вказаної доповідної записки видано наказ про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності. Також відповідач зазначив, що на підставі вказаного наказу проведено обстеження земельної ділянки за вказаною адресою, за результатами встановлених порушень складено акт та винесено оскаржений припис.

Також від представника третьої особи - ОСОБА_5 через канцелярію суду подані письмові пояснення, в яких представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин державний інспектор діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиву на позов та додаткових поясненнях обставини.

Представник третьої особи - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що державний інспектор діяв у спосіб та у межах чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Під час здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та проведення моніторингу на предмет виявлення порушень чи ознак злочину при використанні земельних ділянок на території м. Харкова, які розташовані поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:02:002:0059, встановлено факт використання земельної ділянки, яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Енергетична, 19. За вказаною адресою знаходиться ТОВ ФІРМА «ЕКСЕРГІЯ» . Керівником ТОВ ФІРМА «ЕКСЕРГІЯ» ОСОБА_6 було повідомлено, що на даній території підприємство ТОВ ФІРМА «ЕКСЕРГІЯ» орендує приміщення, посвідченням цього було надано копію договору оренди б/н від 02 листопада 2016 р. з гр. ОСОБА_7 ІПН НОМЕР_1.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель до Управління Держгеокадастру у м. Харкові 07.02.2018 було направлено запит №774/34-18-0.5,1 щодо надання інформації стосовно прийняття відповідних рішень (розпоряджень) про надання у власність (користування) земельної ділянки за вище вказаною адресою разом із наданням графічних матеріалів, а також відомості стосовно її цільового призначення. У відповіді № 108/416-18-0.23,08, яка надійшла до Управління з контролю за використанням та охороною земель було повідомлено, що станом на 29.12.2012р. у Відділі не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування землею чи будь-яка інша інформація на земельну ділянку по вул. Енергетичній, 19 м. Харкова.

Водночас, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на нежитлову будівлю літ. Р загальною прощею 280,2 кв.м. за адресою м. Харків, вул.. Енергетична, 19, належить:1/2 частина на підставі договору купівлі - продажу від 24.04.2013 №943 - ОСОБА_7; ? частина на підставі договору купівлі - продажу від 24.04.2013 №936 - ОСОБА_4.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 було надіслано засобами поштового зв'язку клопотання «Про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель» від 14.03.2018 № 31-20-5,1-571/90-18, якими було запропоновано у термін до 21.03.2018 надати до управління з контролю за використанням та охороною земель копії документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою та будівлями і спорудами, що розташовані по вул. Енергетичній, 19, м. Харків, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулося до управління з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_4 у встановлений термін правовстановлюючі документи, що надають право користування земельними ділянками до управління з контролю за використанням та охороною земель не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, на ім'я заступника начальника - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_8, начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування ОСОБА_9 було подано відповідну доповідну записку (а.с.46).

На підставі доповідної записки, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ від 02.04.2018 №147-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» , яким наказано здійснити заходи державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки щодо земельної ділянки, як об'єкту перевірки, орієнтовною площею 0,6000 га, розташованої за адресою м. Харків, вул. Енергетична 19, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:02:002:0059.

Виконання даного наказу від 02.04.2018 №147-ДК покладено на старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - начальнику відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_9 та державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Харкові Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_2 у термін до 02.05.2018.

На виконання наказу від 02.04.2018 №147-ДК вказаними фахівцями 12.04.2018 було обстежено земельну ділянку.

За результатами обстеження земельної ділянки складено акт обстеження від 12.04.2018 №147-ДК/96/АО/10/01/-18, в якому визначено, що в ході обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою м. Харків, вул. Енергетична 19, встановлено, що на зазначеній земельній ділянці, яка огороджена бетонним парканом, знаходяться капітальні нежитлові споруди з цегли. На територію земельної ділянки проїзд та прохід обмежений вказаним парканом та металевими воротами. Приміщення, розташовані на вказаній ділянці використовуються задля здачі в оренду, за відсутності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки, чим порушено вимоги ст.ст.125,126,211 ЗК України та ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, надано не було. Також у вказано акті зазначено, що площа самостійно зайнятої земельної ділянки була визначена шляхом обліку контуру земельної ділянки по зовнішній стороні бетонного паркану (а.с.48-49).

Також, 12.04.2018 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №147-ДК/162/АП/09/01/-18, в якому зафіксовано використання земельної ділянки площею 280,2 кв.м., при цьому, документів, що посвідчують право власності чи користування на земельну ділянку площею 280,2 кв.м., не надано (а.с.50).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, що закріплено у ст. 79 Земельного кодексу України.

Згідно п. 30 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, серед наданих повноважень Головне управління здійснює державний нагляд (контроль), у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановлення порядку набуття і реалізації права на землю.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Відповідно до ст. 4 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

На підставі вказаних актів, а саме: акту обстеження та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки видано обов'язковий для виконання припис від 12.04.2018 №147-ДК/112 Пр/03/01-18, яким визначено привести самовільно зайняту земельну ділянку у відповідний стан, усунути виявлені порушення земельного законодавства України та привести їх до відповідності згідно ст.ст. 120, 124, 125, 126 Земельного кодексу України. Даним приписом зазначено про необхідність усунення вказаних порушень до 14.05.2018. Копію зазначеного припису направлено на адресу позивача шляхом поштового зв'язку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.51-52).

Виходячи зі змісту наказу на проведення перевірки, суд зазначає, що об'єктом спірної перевірки, на підставі якої видано оскаржуваний припис, є земельна ділянка, орієнтовною площею 0,6000 га, що розташована за адресою м. Харків, вул. Енергетична 19, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:02:002:0059.

Таким чином, на підставі наказу від 12.04.2018 №147-ДК проведено перевірку не фізичної особи - позивача, а земельної ділянки, що відповідає змісту нормативно - правових актів, які регулюють спірні правовідносини.

З пояснень відповідача - державного інспектора Гузя Є.А., наданих в судовому засіданні, встановлено, що потрапити за межі паркану не вдалося, вхідні двері були зачинені, отже, площа незаконно зайнятої земельної ділянки була виміряна за контуром земельної ділянки по зовнішній стороні паркану.

При цьому, суд зазначає, що представником позивача сам факт порушень у судовому засіданні не заперечувався, водночас, представник позивача зазначив, що позивач потрапляє вільно і без перешкод до належної йому частини будівлі, просто відчинивши двері, які встановлені на огорожі навколо будівлі.

Суд зазначає, що факт відсутності позивача під час проведення відповідачем вказаної перевірки не спростовує встановлених фактів порушення земельного законодавства України та не звільняє позивача від обов'язку привести користування земельної ділянки у відповідність згідно ст.ст. 120, 124, 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно положень ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Право постійного користування земельною ділянкою є різновидом права користування землею. Це право полягає у володінні та користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22.09.2005р. №5-рп/20005 у справі про постійне користування земельними ділянками відокремив характерні особливості цього правового титулу, а саме:

- право постійного користування є безстроковим (на відміну від права оренди) та може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов'язки постійних землекористувачів визначені земельним законодавством і не підлягають регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі сплачують податок на землю, розмір якого визначається відповідно до законодавства (на відміну від договірного характеру орендної плати);

- земельні ділянки передаються у постійне користування в порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що закріплено у статті 316 Цивільного кодексу України.

При цьому, положеннями ст. 317 ЦК України визначено зміст права власності, тобто власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ст. 71 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови визначені в статті 102 1 Земельного кодексу України.

Так, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років.

Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) спливу строку, на який було надано право користування;

3) відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

3 - 1 ) прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб;

4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років;

5) припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства);

7) припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки державної чи комунальної власності з підстав, визначених у пункті 3 1 частини шостої цієї статті, здійснюється за правилами, встановленими статтею 32 1 Закону України "Про оренду землі".

Суд зазначає, що позивач не розмежовує зміст понять право власності на майно та права постійного користування земельною ділянкою під належним їй майном, що має суттєві відмінності між собою за своїми підставами їх набуття та правовими наслідками. Оскаржуваним приписом покладено на позивача виконати законодавчо закріплений обов'язок власників об'єктів нерухомого майна щодо оформлення земельних ділянок у власність або оформлення права оренди.

Крім того, суд зазначає, що формулювання припису "усунути порушення шляхом приведення самовільно зайнятої земельної ділянки у відповідний стан" саме і дає позивачеві право вибору способу усунення порушень або шляхом зносу паркану, або шляхом оформлення права користування незаконно зайнятої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний припис від 12.04.2018 №147-ДК/112 Пр/03/01-18 Головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру ОСОБА_2 щодо усунення ОСОБА_4 порушень вимог земельного законодавства, прийнято у відповідності до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, через що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису від 12.04.2018 №147-ДК/112 Пр/03/01-18, - належить відмовити.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено понесені витрату позивачу не повертаються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Харківській області про визнання протиправним та скасування припису від 12.04.2018 №147-ДК/112 Пр/03/01-18 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.