Ухвала

від 12.10.2018 по справі 460/2572/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2018 року м. Рівне№460/2572/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагідком"

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагідком" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

1. Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин п'ятої-шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що право на подання і підписання позовної заяви від імені юридичної особи має особисто керівник, уповноважений на це законом чи установчими документами або його представник, повноваження якого підтверджуються оригіналом довіреності підписаної таким керівником, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, представник на підтвердження своїх повноважень має право долучити копію такої довіреності посвідчену нотаріально або особою, якій такі повноваження надано законом.

Позовна заява від імені Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення підписана представником ОСОБА_1 На підтвердження повноважень представника надана копія довіреності, яка засвідчена ОСОБА_2 Проте до позовної заяви не додано будь-яких документів на підтвердження повноважень даної особи на засвідчення копій документів від імені Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

2. Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, позивач у позовній заяві не вказано відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача.

3. Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не дотримано вимог зазначеної вище норми та не викладено власне письмове підтвердження.

4. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII установлено з 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1762 грн. 00 коп. на одну особу.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру у розмірі 1762 грн. 00 коп.

При поданні позовної заяви позивач одночасно просив звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи це кількістю позовів, обмеженим фінансуванням та скрутним матеріальним становищем.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою статті 8 Закону України №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, важкий матеріальний стан позивача не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору при поданні адміністративного позову.

Щодо наявності інших підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 8 Закону України №3674-VI, позивач не зазначив.

Крім цього, жодного доказу неможливості сплати судових витрат та жодного доказу скрутного матеріального становища позивач не надав.

Тому, клопотання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160 та 161 КАС України; документу на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву; доказів сплати суми судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп. (оригінал платіжного документа), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагідком" про стягнення заборгованості залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Махаринець Д.Є.