Постанова

від 23.10.2018 по справі 500/1397/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5055/18

Номер справи місцевого суду: 500/1397/15-ц

Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря: Чепрас А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Фермерського господарства Стоянов А.А. на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства Стоянов А.А. про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2018 рокупозовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним з моменту укладення між ОСОБА_3 та фермерським господарством Стоянов А.А. договір оренди без номера земельної ділянки загальною площею 2,64 гектарів від 04 січня 2011 року зареєстрований 06 грудня 2014р. державним реєстратором реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області - ОСОБА_4, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17947280 від 12 грудня 2014 року.

Стягнуто з фермерського господарства Стоянов А.А. на користь ОСОБА_3 судові витрати 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Фермерське господарство Стоянов А.А. подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить суд скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу ФГ Стоянов А.А. залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

В судове засідання, призначене на 16 жовтня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що право власності позивача на земельну ділянку загальною площею 2,64 гектарів підтверджене державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 виданим на підставі рішення Новопокровської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 77 від 09 жовтня 2001 року.

За договором оренди земельної ділянки від 04 січня 2011 року відповідач отримав від позивача в оренду вказану земельну ділянку, яка знаходиться за межами Нової Покровки на території Новопокровської сільської ради та зареєстрований 06 грудня 2014р. державним реєстратором реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області - ОСОБА_4, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17947280 від 12 грудня 2014 року.

Позивач оскаржує факт укладання ним договору, а також наявність свого підпису на договорі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що ОСОБА_6 не підписував оспорюваний ним договір оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ч.1 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, п.2 ч.2 зазначеної статті ЦК України в якості одних з способів захисту свого права передбачено визнання правочину недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні законного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно вимог ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. При цьому, правочин вважається таким, з вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В свою чергу, у відповідності до ч. 2 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами вільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст.215 ч.1,3 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог,які встановлені частинами першої-третьою та шостою ст.203 цього Кодексу.

За правилами ст.81 ч.1 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 лютого 2016 року (а.с.122) по даній справі була призначена судова почеркознавча експертиза, дослідження по якій доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за адресою 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21.

28 липня 2016 року до суду надійшло повідомлення експерта за № 1096 від 24 червня 2016 року про неможливість надання висновку за матеріалами справи №500/1397/15-ц через відсутність оригіналів досліджуваних документів та вільних зразків підпису позивача (а.с. 128-129).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року зобов'язано представника фермерського господарства Стоянов А.А. в судове засідання надати оригінали договору оренди земельної ділянки, виданого 04 січня 2011р. ФГ "Стоянов А.А." та зареєстрованому 06 грудня 2014р. державним реєстратором реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області - ОСОБА_4, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17947280 від 12 грудня 2014р., а також акту приймання-передачі до вказаного договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що в порядку ст. 109 ЦПК України, 22 січня 2018 року позивачем до суду надана заява про визнання факту виконання підпису, проставленого на договорі оренди земельної ділянки б/н, кадастровий номер №5122084500:01:001:0281, виданого 04 січня 2011 року фермерським господарством Стоянов А.А. та зареєстрованому 06 грудня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_4, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17947280 від 12.12.2014 року, а також на акті приймання - передачі до вказаного договору від імені гр. ОСОБА_3, не ним самим, а іншою особою.

Відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів,документів або від іншої участі в експертизі,якщо без цього провести експертизу неможливо,суд залежно від того,хто із цих осіб ухиляється,а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена або відмовити у його визнанні.

Доказування - це коло фактів матеріально-правового значення необхідних для вирішення справи по суті.

Обов'язок доказування покладається на сторони. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності.

Виходячи з ненадання Фермерським господарством Стоянов А.А. оригіналу досліджуваних документів (договору оренди земельної ділянки, виданого 04 січня 2011р. ФГ "Стоянов А.А." та акту приймання-передачі земельної ділянки до вказаного договору відповідно яких підлягали дослідженню підписи від імені ОСОБА_3) районний суд дійшов правомірного висновку про те, що ОСОБА_3 не підписував оспорюваний ним договір та визнав договір оренди земельної ділянки недійсним так як ФГ "Стоянов А.А." ухилилось від надання оригіналів для проведення експертного дослідження, а саме підпису власника земельної ділянки.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що непроведення експертного дослідження пов'язано з відсутністю вільних зразків підпису ОСОБА_3 апеляційний суд вважає неспроможним, так як саме відсутність документів які підлягали дослідженню та не надання їх на вимогу суду складають основу перевірки інформації щодо предмета доказування.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Стоянов А.А. - залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства Стоянов А.А. про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.10.2018 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда