Рішення

від 01.10.2018 по справі 755/165/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/165/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В. П.

з секретарем Красновою І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Керівник проекту Спецблагоустрій до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, суд-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Просить суд розірвати Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 6-Б, загальною площею 106,3 кв.м., що відповідно до плану за поверхами позначені літерою А , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Керівник проекту Спецблагоустрій та ОСОБА_2, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ситницькою Т.О. від 28.10.2015 року за реєстровим номером № 1630.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 жовтня 2015 року між ТОВ Керівник проекту Спецблагоустрій (код ЄДРПОУ - 39984770) та громадянкою України ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 106,3 (сто шість цілих три десятих) кв.м., що відповідно до плану за поверхами позначені літерою А , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ситницькою Т.О. від 28 жовтня 2015 року за реєстровим номером № 1630. Предметом даного Договору згідно п. 1 Договору є нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 106,3 (сто шість цілих три десятих) кв.м., що відповідно до плану за поверхами позначені літерою А .

Відповідно до п. 12 Договору факт, що передача Об'єкта нерухомості відбулася, підтверджуватиметься відповідним Актом прийомки-передачі, який має бути підписаний між Продавцем та Покупцем у простій письмовій формі.

Натомість у строк, встановлений Договором і навіть станом на дату подання даної позовної заяви до суду (більше двох років з моменту підписання Договору сторонами) передача Об'єкта нерухомості Позивачеві не відбулась. Ні вказаним у Договорі способом (укладення Акту прийомки-передачі у простій письмовій формі), ні будь-яким іншим чином передача Об'єкта нерухомості Позивачеві не посвідчувалась.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Будь-яких заяв клопотань зі сторони відповідача на адресу Дніпровського районного суду м. Києва не надходило.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, частин першої та другої статті 509 ЦК України, цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивiльнi права та обов'язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у частині першій статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2015 року між ТОВ Керівник проекту Спецблагоустрій (код ЄДРПОУ - 39984770) та громадянкою України ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 106,3 (сто шість цілих три десятих) кв.м., що відповідно до плану за поверхами позначені літерою А , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ситницькою Т.О. від 28 жовтня 2015 року за реєстровим номером № 1630.

Предметом даного Договору згідно п. 1 Договору є нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 106,3 (сто шість цілих три десятих) кв.м., що відповідно до плану за поверхами позначені літерою А .

Пунктом 11 Договору встановлено, що Продавець зобов'язується фактично звільнити (повністю звільнити від належних Продавцеві речей, що можуть бути відокремлені від Об'єкта нерухомості без його пошкодження) та передати вищевказаний Об'єкт нерухомості для його подальшого повного володіння, користування та розпорядження Покупцем у день нотаріального посвідчення цього Договору.

Відповідно до п. 12 Договору факт, що передача Об'єкта нерухомості відбулася, підтверджуватиметься відповідним Актом прийомки-передачі, який має бути підписаний між Продавцем та Покупцем у простій письмовій формі.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом сторона позивача посилається на те, що відповідач порушив п. 12 умов спірного договору в частині передачі покупцеві об'єкта нерухомості, оскільки передача Об'єкта нерухомості Позивачеві не відбулась ні вказаним у Договорі способом (укладення Акту прийомки-передачі у простій письмовій формі), ні будь-яким іншим чином.

Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, право приватної власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 106,3 (сто шість цілих три десятих) кв.м., що відповідно до плану за поверхами позначені літерою А зареєстровано за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Керівник проекту Спецблагоустрій на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28 жовтня 2015 року укладеного між ТОВ Керівник проекту Спецблагоустрій (код ЄДРПОУ - 39984770) та громадянкою України ОСОБА_2 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ситницькою Т.О. від 28 жовтня 2015 року за реєстровим номером № 1630, що підтверджується копією витяга з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.10.2015 року за № 46490789.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не правомірно пред'явлено вимогу до відповідача про розірвання Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.10.2018 року, оскільки в межах даного спору не доведено факт порушення з боку відповідача договірних зобов'язань, ці обставини не підтверджено представником позивача, який не скористався процесуальним правом подати докази на підтвердження заявлених позовних вимог в судове засідання та доказів, щодо неналежного виконання з боку відповідача договірних зобов'язань.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Керівник проекту Спецблагоустрій до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень - задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 23, 509, 526, 610, 611, 627, 628, 638, 651, 655, 656 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,280-282, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Керівник проекту Спецблагоустрій до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: