Рішення

від 11.10.2018 по справі 760/28547/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/2317/18

Справа № 760/28547/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження з повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного підприємства Світло - технічні системи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

21.12.2017 позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9631,29 грн., пеню у розмірі 2602,90 грн., штраф у розмірі 1204,95 грн. та 3% річних у розмірі 287,87 грн., а всього 13727,01 грн.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 21.03.2014 між ПП СТС та ФО - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки №ПС0303, згідно з яким постачальник зобов'язався передавати у зумовлені строки покупцеві товари, а покупець зобов'язався прийняти товари і сплати за них встановлену цим договором грошу суму (п. 1.1 договору поставки). Пунктом 12.1 договору поставки було визначено, що він діє на протязі 11 календарних місяців.

В подальшому додатковою угодою №1 від 03.02.2014 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2015, а додатковою угодою №2 від 03.12.2015 - до 31.12.2016.

На виконання цих вимог договору поставки позивач надав відповідачу товари за видатковими накладними на суму 45 202,64 гривень. Однак, в подальшому відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 37 169,67 гривень. Останнє повернення товару відбулося 06.09.2016 відповідно до повернення покупця № 98 від 06.09.2016.

Також, зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач припинила свою підприємницьку діяльність 08.07.2015, про що внесено запис № 20730060002020128.

Зазначає, заборгованість покупця ОСОБА_1 за договором поставки складає 8 032,97 гривень, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Крім того, посилаючись на вимоги ст. 625 ЦК україни позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції та штрафні санкції. передбачених умовами договору поставки №ПС0303 від 21.03.2014.

Враховуючи вищенаведене, просила позов задовольнити з наведених вище підстав.

21.12.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

22.12.2017 судом направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві.

14.02.2017 до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 15.02.2018 в справі відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою суду від 17.05.2018 справу було призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 11.10.2018.

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про те як вбачається з поданої заяви, просить слухати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Судові повістки, що направлялись на адресу відповідача за зареєстрованим місцем проживання, не були отримані та повернулися на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певні грошову суму.

Судом встановлено, що 21.03.2014 між ПП СТС та ФО - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки №ПС0303 (а.с.12-15).

Відповідно до п. 1.1 даного договору, постачальник зобов'язується передавати у зумовлені строки покупцеві товари, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити за них встановлену цим договором грошову суму.

Пунктом 12.1 договору визначено, що він діє на протязі 11 календарних місяців.

В подальшому додатковою угодою №1 від 03.02.2014 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2015, а додатковою угодою №2 від 03.12.2015 - до 31.12.2016 (а.с.16,17)

На виконання вимог договору поставки позивач поставив відповідачу товари за видатковими накладними: №170 від 03.04.2014 на загальну суму 11 948,53 грн.; №210 від 06.05.2014 на загальну суму 1 252,08 грн.; №439 від 01.10.2014 на загальну суму 1 434,16 грн.; №442 від 02.10.2014 на загальну суму 1 168,54 грн.; №473 від 05.11.2014 на загальну суму 2 402,31 грн.; №474 від 05.11.2014 на загальну суму 163,05 грн.; №475 від 05.11.2014 на загальну суму 3 399,92 грн.; №64 від 04.03.2015 на загальну суму 19 463,00 грн.; №302 від 28.12.2015 на загальну суму 3 971,05 грн. Отже, відповідачем було отримано товару за договором поставки на суму 45 202,64 грн. (а.с.18-31)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були частково повернуті товари на суму 37 169,67 гривень, що підтверджується поверненнями, а саме: 06.05.2014 - на суму 643,62 грн. (повернення покупця №1063 від 06.05.2014); 06.05.2014 - на суму 550,70 грн. (повернення покупця №1101 від 06.05.2014); 01.10.2014 - на суму 1 150,64 грн. (повернення покупця №1862 від 01.10.2014); 01.10.2014 - на суму 306,98 грн. (повернення покупця №1863 від 01.10.2014); 06.10.2014-на суму 1 461,80 грн. (повернення покупця №1813 від 06.10.2014); 06.10.2014 - на суму 118,40 грн. (повернення покупця №1814 від 06.10.2014); 03.11.2014 - на суму 1 342,34 грн. (повернення покупця №1974 від 03.11.2014); 03.11.2014-на суму 125,07 грн. (повернення покупця №1975 від 03.11.2014); 05.11.2014 - на суму 617,63 грн. (повернення покупця №1989 від 05.11.2014); 19.02.2015 - на суму 607,91 грн. (повернення покупця №283 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 10,95 грн. (повернення покупця №284 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 104,99 грн. (повернення покупця №285 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 114,75 грн. (повернення покупця №286 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 272,13 грн. (повернення покупця №287 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 115,71 грн. (повернення покупця №306 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 178,52 грн. (повернення покупця №307 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 606,79 грн. (повернення покупця №308 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 83,95 грн. (повернення покупця №309 від 19.02.2015); 19.02.2015 - на суму 72,84 грн. (повернення покупця №310 від 19.02.2015); 04.03.2015 - на суму 1 988,68 грн. (повернення покупця №405 від 04.03.2015); 04.03.2015 - на суму 4 290,23 грн. (повернення покупця №411 від 04.03.2015); 04.03.2015 - на суму 1 081,77 грн. (повернення покупця №412 від 04.03.2015); 04.03.2015 - на суму 916,81 грн. (повернення покупця №413 від 04.03.2015); 04.03.2015 - на суму 2 758,24 грн. (повернення покупця №414 від 04.03.2015); 04.03.2015 - на суму 584,54 грн. (повернення покупця №415 від 04.03.2015); 04.03.2015 - на суму 163,05 грн. (повернення покупця №421 від 04.03.2015); 05.06.2015 - на суму 521,39 грн. (повернення покупця №1015 від 05.06.2015); 11.11.2015 - на суму 8 876,37 грн. (повернення покупця №1372 від 11.11.2015); 29.02.2016 - на суму 2 693,52 грн. (повернення покупця №172 від 29.02.2016); 29.02.2016 - на суму 2 260,79 грн. (повернення покупця №173 від 29.02.2016); 09.03.2016 - на суму 685,65 грн. (повернення покупця №191 від 09.03.2016); 09.03.2016 - на суму 662,24 грн. (повернення покупця №192 від 09.03.2016); 06.09.2016 - на суму 676,87 грн. (повернення покупця №94 від 06.09.2016); 06.09.2016 - на суму 169,32 грн. (повернення покупця №96 від 06.09.2016); 06.09.2016 - на суму 68,88 грн. (повернення покупця №97 від 06.09.2016); 06.09.2016 - на суму 285,60 грн. (повернення покупця №98 від 06.09.2016) (а.с.32-67).

Аналізуючи матеріали справи, суд ввважає встановленим, що відповідач допустила прострочення виконання взятих на себе зобов'язань перед позивачем, оскільки останнє повернення товару відбулося 06.09.2016, а тому прострочення платежу у відповідача виникло з 07.09.2016.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання та не повернула суму заборгованості позивачу у розмірі 8032,97 грн. (45202,64 грн. - 37 169, 67 грн. = 8032,97 грн.)

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з урахуванням індексу інфляції за договором поставки № ПС 0303 від 21.03.2014 за період з 07.09.2016 по 16.11.2017, яка за розрахунком позивача складає 9631,29 грн.

Однак, з розрахунку, здійсненим судом за допомогою офіційної бази Ліга , вбачається, що сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 07.09.2016 по 16.11.2017 має становити 9717,97 грн.

Виходячи з принципу диспозитивності, відповідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приймаючи до уваги межі заявлених вимог в цій частині позову, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 07.09.2016 по 16.11.2017 в розмірі 9631,29 грн.

Статтею 549 ЦПК встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 10.5 договору поставки, за прострочення оплати поставлених товарів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день оплати, а у випадку якщо таке прострочення складає 5 банківських днів, покупець зобов'язаний, крім пені додатково сплатити штраф у розмірі 15 % від суми простроченого платежу.

Таким чином, приймаючи до уваги п.10.5 договору поставки, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача штраф в сумі 1204, 95 грн. (8032,97 грн. х 15% / 100 % = 1204,95 грн.)

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 07.09.2016 по 16.11.2017, яка за розрахунком позивача складає 2602,90 грн.

Однак, з розрахунку, здійсненим судом за допомогою офіційної бази Ліга , що міститься в матеріалах справи, ( а.с. ) вбачається, що сума пені за період з 07.09.2016 по 16.11.2017 має становити 2583,94 грн.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 07.09.2016 по 16.11.2017 в розмірі 2583,94 грн.

Відповідно ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач допустила прострочення виконання взятих на себе грошового зобов'язання перед позивачем, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних за період з 07.09.2016 по 16.11.2017, в порядку ст. 625 ЦК України, яка за розрахунком позивача складає 287,87 грн.

Разом з тим, з розрахунку, здійсненим судом за допомогою офіційної бази Ліга , вбачається, що 3 % річних за період 07.09.2016 по 16.11.2017 має становити 287,66 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 287,66 грн. (8032,97 грн.: 100% * 3% : 365 днів * 436 днів прострочення = 287,66 грн.)

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9631,29 грн., пеню у розмірі 2583,93 грн., штраф у розмірі 1204,95 грн. та 3% річних у розмірі 287,66 грн., а всього 13707,84 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Вбачається, що 08.07.2015 до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №20730060002020128 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.68-69).

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6- 125цс13 зазначено, що з огляду на положення ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 47-49 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, зобов'язання відповідача за договором поставки №ПС0303 від 21.03.2014 не припинилися після припинення підприємницької діяльності.

З моменту скасування державної реєстрації відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, за його особистою заявою, спори за його участю, у тому числі пов'язані зі здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції - місцевому загальному суду.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства Світло - технічні системи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства Світло - технічні системи (м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, код ЄДРПОУ 32380192) заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9631,29 грн., пеню у розмірі 2583,94 грн., штраф у розмірі 1204,95 грн. та 3% річних у розмірі 287,66 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства Світло - технічні системи (м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, код ЄДРПОУ 32380192) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.М. Букіна