Рішення

від 22.10.2018 по справі 308/10386/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10386/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Пассер М.І.,

заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1, де заінтересована особа - виконавчий комітет Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, де заінтересована особа - виконавчий комітет Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа .

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що він - ОСОБА_1 - народився 04.04.1975 року у сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис № 19 від 19.04.1975 року. 07.12.2002 року помер його батько - ОСОБА_3 у віці 59 років, про що виконкомом Тарнівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 25.

Зазначає, що за життя його батько ОСОБА_3 16.10.2002 року склав заповіт, згідно з яким все його майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося заповідав йому - синові ОСОБА_1. Після смерті батька відкрилася спадщина на належний йому будинок, що знаходиться за адресою: с. Шишлівці, вул. Ужгородська, 29, Ужгородського району Закарпатської області. Дана обставина підтверджується доданою до заяви копією заповіту від 16.10.2002 року.

З метою оформлення спадщини та приведення у відповідність правовстановлюючих документів заявник звернувся до Ужгородської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Під час звернення нотаріус оглянув його документи і виявив, що у свідоцтві про народження, правовстановлюючих документах на спадкове майно допущена помилка в імені та по батькові. Тобто, під час запису в свідоцтві про народження здійснений переклад з угорської на російську (українську) мови, а саме, у свідоцтві про народження у графі батько зазначено - ОСОБА_3, а його по батькові зазначено - Степанович . Вказує, що неправильне написання імені та по батькові Іштван та Степан виникло у зв'язку з перекладом даного імені з угорської на російську (українську) мови.

Заявник зауважує, що допущена помилка потягла за собою ряд помилок в інших документах, в тому числі, існують розбіжності в договорі купівлі-продажу від 14.02.1970 року, в якому стороною договору, а саме покупцем є ОСОБА_5. Відповідно в свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок від 06.10.1989 року за реєстровим № 10 в графі власника існує запис - ОСОБА_5. Аналогічна помилка в рішенні 9 сесії 22 скликання Тарновецької сільської ради від 26.02.1997 року про передачу у приватну власність земельної ділянки (архівний витяг Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 12.03.2018 року за вих. № 50).

Також заявник вказує, що в той же час у свідоцтві про одруження від 07.08.1969 року (серія ІІ-ЯК № 0638303), записи про реєстрацію в домовій книзі (стор. 7, 8 розділ III), заповіті від 16.10.2002 року, свідоцтві про смерть від 07.12.2002 року (серія І-ФМ № 097635), у графі прізвище, ім'я, по батькові зазначено - ОСОБА_3. Факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є однією особою підтверджується його датою народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, місцем проживання протягом усього життя в будинку в с. Шишлівці, вул. Ужгородська, 29, Ужгородського району Закарпатської області, що підтверджується довідкою Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за вих. № 463 від 11.07.2018 року та за вих. № 406 від 18.06.2018 року) та колом його родини (сім'ї).

За твердженням заявника, внаслідок такої помилки, у нього на даний час виникла певна невідповідність між документами, що посвідчує його особу та особу його батька, що унеможливлює оформлення ним права на спадщину та приведення у відповідність правовстановлюючих документів. У зв'язку з цим нотаріус запропонував йому звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Заявник звертає увагу, що зазначений факт може підтвердити його рідний брат - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у свідоцтві про народження якого існує аналогічна помилка.

З посиланням на викладене заявник просить суд: встановити факт, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 є однією особою ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3; встановити факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок с. Шишлівці, вул. Ужгородська, 29, Ужгородського району Закарпатської області (с. Шишлівці, 11, Ужгородського району Закарпатської області - стара адреса) від 06.10.1989 року за реєстровим № 10, виданого на ім'я ОСОБА_5.

Заявник та його представник у судовому засіданні заяву підтримали, посилаючись на обставини, викладені у ній, та просять вимоги заяви задовольнити повністю.

Представник заінтересованої особи - виконавчого комітету Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у судове засідання не з'явився, при цьому подав через канцелярію суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що вимоги ОСОБА_1 підтримують повністю.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з копією паспорта громадянина України серії ВО 727058, виданого Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 20.10.2000 року, заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до свідоцтва про народження заявника серії І-ФМ № 376680, виданим 19.04.1975 року, його батьком значиться ОСОБА_3, за національністю угорець, а матір'ю - ОСОБА_4, за національністю угорка.

З свідоцтва про шлюб серії ІІ-ЯК № 0638303, виданим 07.08.1969 року, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - Іван) ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, 07.08.1969 року зареєстрували шлюб.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, факт належності якого просить встановити заявник, ОСОБА_5 (голові колгоспного двору) в цілому на праві особистої власності належить житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташований в с. Шишловці, 11, Ужгородського району Закарпатської області. Згідно з реєстраційним написом на даному документі про права особистої власності зазначений в цьому документі жилий будинок в цілому зареєстрований Ужгородським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за головою колгоспного двору ОСОБА_5 та записаний в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 10 від 06.10.1989 року.

Згідно з рішенням 9 сесії 22 скликання Тарновецької сільської ради від 26.02.1997 року (архівний витяг) вказаною сесією сільської ради вирішено передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_5 в с. Шишловці площею 0,57 га.

07.12.2002 року ОСОБА_3 помер у віці 59 років у с. Шишловці Ужгородського району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 07.12.2002 року зроблено запис за № 25 виконкомом Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ФМ № 097635, виданим 07.12.2002 року.

16.10.2002 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на випадок своєї смерті склав заповіт, посвідчений Тарновецькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області, згідно з яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося заповів сину - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Довідкою від 05.03.2018 року за № 216, виданою виконкомом Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, підтверджується, що адреса: с. Шишлівці, вул. Ужгородська, будинок № 29, змінювалася згідно із записами погосподарських книг: з 1983 по 1985 роки будинок мав наступну реєстрацію - с. Шишловці, 83; з 1986 по 1990 роки - с. Шишловці, 11; з 1991 по 2018 роки - с. Шишлівці, вул. Ужгородська, 29.

З довідки від 18.06.2018 року за № 406, виданої виконавчим комітетом Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, дійсно поховав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, який помер 07.12.2002 року (актовий запис № 25 від 07.12.2002 року), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка померла 10.03.2015 року, які до дня смерті проживали разом та вели спільне господарство за адресою: с. Шишлівці, вул. Ужгородська, 29, Ужгородського району Закарпатської області.

Згідно з довідкою від 11.07.2018 року за № 463, виданою виконавчим комітетом Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, який помер 07.12.2002 року (актовий запис № 25 від 07.12.2002 року), та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, одна і та ж сама особа, проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до свідоцтва про народження брата заявника - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії І-ФМ № 250576, виданого 13.03.1971 року, його батьком значиться ОСОБА_5, за національністю угорець, а матір'ю - ОСОБА_4, за національністю угорка.

Постановою державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори від 12.03.2018 року за вихідним № 146 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в с. Шишлівці, вул. Ужгородська, 29, Ужгородського району Закарпатської області, з тих підстав, що для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно надати до нотаріальної контори правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок.

Будучи допитаними у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пояснили, що ОСОБА_5, який є батьком заявника, іменувався як ОСОБА_3 на угорській мові та на час смерті проживав у ІНФОРМАЦІЯ_10.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. п. 1, 7 постанови від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Встановлення даного факту належності правовстановлюючого документа відповідно до спадкового законодавства має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення та діючим законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

За урахуванням викладених обставин та беручи до уваги, що всі анкетні дані у наведених документах, крім вказаних розбіжностей співпадають, суд вважає, що вимоги заявника у цій частині слід задовольнити та встановити факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_11, який помер 07.12.2002 року, свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, що розташований в с. Шишловці, 11 Ужгородського району Закарпатської області (нова адреса - с. Шишлівці, вул. Ужгородська, 29, Ужгородського району Закарпатської області), від 06.10.1989 року за реєстровим № 10, виданого на ім'я ОСОБА_5.

Що стосується вимог заяви про встановлення факту, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 є однією особою ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3, суд зазначає наступне.

Перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку наведений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Разом з тим, згідно із роз'ясненнями, наведеними у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , судами не встановлюється тотожність особи.

З контекстного аналізу вищезазначеного слідує, що не може бути встановлена у порядку окремого провадження тотожність особи, а також імені, по батькові та прізвища особи, по-різному записаної у документах. Тобто, при розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність особи, яку неоднаково названо у різних документах.

Враховуючи наведене, оскільки заявник у поданій заяві просить встановити тотожність особи - ОСОБА_7 та ОСОБА_1, і заявлена ним вимога судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає, суд приходить до переконання, що у задоволенні вимог заяви у цій частині слід відмовити.

У судовому засіданні 22.10.2018 року на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст якого складено 23.10.2018 року.

Керуючись ст.ст. 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_11, який помер 07.12.2002 року, свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, що розташований в с. Шишлівці, 11 Ужгородського району Закарпатської області (нова адреса - с. Шишлівці, вул. Ужгородська, 29, Ужгородського району Закарпатської області), від 06.10.1989 року за реєстровим № 10, виданого на ім'я ОСОБА_5.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП 27487244817, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12.

Заінтересована особа: виконавчий комітет Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області , код ЄДРПОУ 04350228, що знаходиться за адресою: вул. Горького, 107 а , с. Тарнівці, Ужгородський район, Закарпатська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення буде складено 23 жовтня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик