ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 січня 2010 року 16:50 № 2а-12471/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Закритого акціонерного товариства "МОРЗЕ" про звернення стягнення на активи Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення податкової заборгованості в розмірі 2 575 303,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначений борг виник через несплату позивачем самостійно визначеного зобов'язання з податку на додану вартість, штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності.
Представник відповідача до суду не прибув, відзиву на позов не надав. Надіслані йому за адресою, що міститься в державному реєстрі позовні матеріали та повістки повернулися до суду із відміткою про незнаходження за вказаною в кореспонденції адресою.
Відповідно до ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином.
З огляду на це, суд розглянув справу за наявними у справі документами.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
За результатами проведеної 17.03.2009 планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.08.2007 по 30.09.2008 відповідачу були нараховані штрафні фінансові санкції на загальну суму 590 884 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0002642309 від 12.05.2009).
Зважаючи на наявність у відповідача переплати в сумі 144,50 грн., яка зазначена в обліковій картці відповідача, сума податкового зобов'язання склала 590 739,50 грн.
Також відповідачем не було сплачено самостійно визначених в Деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов'язань, а саме: 1 500 780 грн. (декларація №270212 від 26.06.2009); 358 920,00 грн. (декларація № 338998 від 20.07.2009); 124 864,00 грн. (декларація № 409737 від 20.08.2009).
Таким чином, узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість склала 2 575 303,50 грн.
Зазначені суми підтверджені наявними у справі доказами - копіями декларацій та податковими вимогами.
В матеріалах справи містяться докази розміщення позивачем податкових повідомлень-рішень на дошці оголошень.
Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Порядок звернення стягнення на майно платника податків в рахунок погашення податкового боргу визначено Законом України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно з п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 2 575 303,50 грн.
У той же час, як зазначено вище, чинним законодавством передбачено спеціальну процедуру стягнення з платника податків податкового боргу, а саме шляхом звернення стягнення на його активи.
У зв'язку з цим згідно зі ст. 8 цього Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.
Відповідно до ст.9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Відповідно до п.п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Позивачем з огляду на приписи п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказано на які саме активи відповідача має бути звернуто стягнення, крім того, викладено позовну вимогу без дотримання правил, викладених у п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" та п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Разом з тим, на запитання суду щодо того які саме заходи були вжиті для погашення податкового боргу, які активи внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та про результати розшуку активів, позивач не зміг надати відповіді.
Вказані докази мають значення для розгляду справи, оскільки саме дії податкового органу, а не судове рішення само по собі, мають значення для досягнення суспільно важливої мети - примусового стягнення податкового боргу, забезпечення неухильного виконання податкового законодавства. Надання таких доказів є обов'язком суб'єкта владних повноважень -позивача по справі, оскільки підтверджує дотримання встановленої законодавством процедури звернення стягнення на активи та принципів вчинення дій органом владних повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України) та дотриманням вимог п.4 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України в частині викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Таким чином судом встановлено, що позивач не виконав вимог вищезазначених статей, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача.
Одночасно, задоволення судом вимоги позивача саме про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2 575 303,50 грн. потягне за собою протиправний перерозподіл компетенції суб'єктів владних повноважень в податкових правовідносинах шляхом безпідставного покладення функцій податкового органу щодо адміністрування податків на Державну виконавчу службу та звільнення податкового органу від реалізації встановленої законом компетенції з розшуку та визначення активів, на які може бути звернено стягнення в рахунок погашення податкового боргу, з контролю податкової застави та здійснення, у разі необхідності, адміністративного арешту активів або списання податкового боргу.
Згідно з п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст.3 цього Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Отже, компетенція державного виконавця в частині здійснення заходів з погашення податкового боргу обмежується виконанням виключно передбачених в ст.3 зазначеного Закону виконавчих документів.
Крім того, зазначена вище ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" повноважень державного виконавця щодо стягнення податкових платежів не передбачає.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що невірно обраний позивачем спосіб реалізації наданої йому компетенції, однак, не може звільняти платника податків (зборів) від обов'язку своєчасно вносити їх до відповідного бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач по справі, як суб'єкт владних повноважень, частково виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування, а саме обґрунтував наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.
Звернути стягнення на активи Закритого акціонерного товариства "МОРЗЕ" (код ЄДРПОУ 35372137) у погашення податкового боргу з податку на додану вартість, у сумі 1984564,00 грн. штрафних санкцій у сумі - 590 739,50 грн., а усього на суму 2 575 303,50 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Р.О. Арсірій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2010 |
Оприлюднено | 24.10.2018 |
Номер документу | 77327156 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Арсірій Р.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні