Рішення

від 22.10.2018 по справі 513/983/18

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/983/18

Провадження № 2/513/754/18

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року

Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.

при секретарі Златіній О.І.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області та просить визначити додатковий термін строком на два місяця для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого 02 листопада 2010року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02 листопада 2010року помер ОСОБА_3, який був мешканцем с. Михайлівка Саратського району Одеської області. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме земельні ділянки площею 4, 92 га , кадастрові номери 5124582600:01:002:0866, 5124582600:01:002:0875, які розташовані на території Михайлівської селищної ради масив № 1, 2; ділянки № 15, 13 призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 29 жовтня 2010 року секретарем виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 11, відповідно до якого заповів ОСОБА_1, 28 .07.1968 року народження все своє майно де б воно не було та в чому б воно не перебувало в повному обсязі. Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 25474992.

При зверненні до Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом, позивачу було роз'яснено, що ним пропущено строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку.

Враховуючи вище викладене представник позивача просить в судовому порядку поновити пропущений строк, встановивши позивачу додатковий двохмісячний строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, на розгляд суду надійшла заява з проханням розглянути справу у їх відсутність, на вимогах наполягають .

Представник відповідача тимчасово виконуючий обов'язки сільського голови Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивача та з проханням розглянути справу без його участі .

Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 № 7, судам роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-1320цс17: У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат державний нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Державний нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно пункту 209 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882, при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

При розгляді таких спорів судам слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Згідно листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №288922, виданого 11 травня 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 29 грудня 2004 року №627/А-04 належала земельна ділянка площею 4,92 га кадастрові номери 5124582600:01:002:0866, 5124582600:01:002:0875, які розташовані на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області масив № 1,2; ділянки № 15, 13 призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 7).

29 жовтня 2010 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №11, яким заповідав все своє майно, де б воно не було та в чому б воно не перебувало ОСОБА_1, який народився 28 липня 1968 року в селі Михайлівка Саратського району Одеської області. Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 25474992. ( а.с. 10-11).

02 листопада 2010 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №247224, виданим 03 листопада 2010 року Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області ( а.с. 6).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00021131170 від 04.10.2018року ОСОБА_3 помер 02.11.2010року за місцем свого проживання, а саме будинок № 79 по вулиці Леніна у селі Михайлівка Саратського району Одеської області. Крім того, свідоцтво про смерть отримала ОСОБА_5, паспорт КЕ № 035770 ( а.с 33-34).

Згідно довідки виданої Михайлівською сільською радою Саратського району Одеської області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент своєї смерті , яка настала 02.10.2010 року дійсно був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2. На момент його смерті за цією адресою проживав та зареєстрований один ( а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось зазначене вище спадкове майно.

Згідно паспорту позивача ОСОБА_1, серії КМ 895112, останній прописаний та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 4 -4зв.).

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат , нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

При зверненні до Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом, позивачу було відмовлено з тих підстав, що ним пропущено строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку ( а.с.9).

Щодо пропуску встановленого строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 зазначив, що вказаний строк він пропустив у зв'язку з тим, що тільки влітку 2018 року дізнався від посадових осіб Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області про те, що його брат залишив на його ім'я заповіт. Крім того, будь-яких повідомлень на його адресу з приводу наявності заповіту не отримував.

Згідно інформаційної довідки № 53553754 від 04.10.2018 року зі Спадкового реєстру вбачається, що на момент звернення позивача ОСОБА_1 до Саратської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини спадкова справа після смерті ОСОБА_3, померлого 02.11.2010 року не заводилась. Інформація про інших спадкоємців які б прийняли спадщину також відсутня ( а.с. 34 зв.).

В процесі розгляду справи представник відповідача тимчасово виконуючий обов'язки сільського голови Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області ОСОБА_4 не надав суду переконливих доказів про те, що були спроби розшукати спадкоємця за заповітом чи було оголошення в пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця. Натомість визнав позов у повному обсязі.

Разом з цим, при вирішенні цивільно - правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Згідно зіст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі Ілхан проти Туреччини від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Тож, суд визнає, що зазначена позивачем причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною.

Згідно зі ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку , встановленому законом , вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З квитанції № 0.0.1117217914.1 від 23. 08. 2018 року вбачається, що позивачем ОСОБА_1 за подання позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок ( а.с.1).

Тож, враховуючи, що відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 142, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1, виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, додатковий строк в два місяця з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого 02 листопада 2010 року.

Повернути ОСОБА_1, 28 липня 1968року народження, НОМЕР_1, виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з державного бюджету судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Тончева