Рішення

від 17.10.2018 по справі 902/489/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2018 р. Cправа № 902/489/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Мегабуд", м. Житомир

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали", м. Вінниця

про стягнення грошових коштів в сумі 10 365 грн 39 коп.

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

Представники сторін не з'явились.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Мегабуд" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" про стягнення боргу в сумі 10 365 грн 39 коп., який виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ТМ - 133/16 постачання товарів від 20.05.2016.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву розподілено до розгляду судді Лабунській Т.І., яка ухвалою від 17.08.2018 відкрила провадження у даній справі вирішивши здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням засідання для розгляду справи по суті на 14.09.2018.

В подальшому на підставі заяви судді Лабунської Т.І. від 20.08.2018 та розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2018 у зв'язку з тим, що підстави для проведення автоматизованого розподілу без врахування спеціалізації відпали здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/489/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою суду 23.08.2018 р. справу № 902/489/18 прийнято до провадження новим складом суду для подальшого розгляду справи з урахуванням раніше визначеної дати, часу та місця судового засідання.

03.09.2018 р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 31.08.2018 р., в якому останній, наряду з іншим, зазначає про оплату поставленого товару в повному обсязі згідно платіжного доручення від 14.08.2018 р. та відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені та штрафу.

11.09.2018 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив вих. № 20 від 07.09.2018 р., в якому останній зазначає про безпідставність доводів відповідача наведених у відзиві.

14.09.2018 р. представником позивача до суду подано заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Додатком до заяви додано ряд доказів.

За результатом проведення судового засідання 14.09.2018 р. оголошено перерву до 17.10.2018 р., про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

11.10.2018 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" надійшли заперечення б/н від 09.10.2018 р. на відповідь на відзив позивача.

Крім того, цього ж дня до суду надійшли пояснення представника позивача б/н від 10.10.2018 р.

17.10.2018 р. до суду надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 17.10.2018 р. оголошувалась перерва в межах дня з метою надання часу позивача для долучення додаткових доказів.

По закінченні перерви 17.10.2018 р. представником позивача до суду подано заяву б/н від 17.10.2018 р. про залишення позову без розгляду в частині стягнення 266 грн 35 коп. інфляційних втрат, 2 182 грн 44 коп. пені, 2 610 грн 60 коп. штрафу та проведення розгляду справи за його відсутності.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення сторін про розгляд справи в суді, а також той факт, що у відповідності до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності останніх.

У зв'язку з неявкою представників сторін фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення 20.05.2016 р. з відповідачем ОСОБА_1 постачання товарів № ТМ-133/16 відповідно до якого останньому поставлено товар, а саме будівельні матеріали на загальну суму 39 106 грн 03 коп. за які відповідач розрахувався частково.

В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за ОСОБА_1 у відповідача утворилась заборгованість по оплаті товару в сумі 5 306 грн 03 коп.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 306 грн 03 коп. боргу, 266 грн 35 коп. інфляційних втрат, 2 182 грн 44 коп. пені та 2 610 грн 60 коп. штрафу

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву, наряду з іншим, зазначає про повне погашення заборгованості перед позивачем за поставлений товар 14.08.2018 р., що стверджується платіжним дорученням № 8227. Крім того вказує про необґрунтованість заявлених позивачем вимог в частинні стягнення пені, штрафу та інфляційних втрат.

У відповіді на відзив позивач погоджується доводами відповідача щодо оплати заборгованості за поставлений товар останнім в повному обсязі 14.08.2018 р. При цьому не погоджується із твердженнями відповідача стосовно сумнівів щодо укладення ОСОБА_1, оскільки всі господарські відносини між сторонами базувались на умовах ОСОБА_1 поставки № ТМ-133/16 від 20.05.2016 р.

Відповідач у заперечені на відзив вказує про безпідставність одночасного заявлення позивачем штрафу та пені, оскільки зазначене суперечить ст. 61 Конституції України.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 20.05.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Мегабуд" (Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" (Покупець, Відповідач) укладено договір постачання товарів № ТМ-133/16 (Договір) відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобовязується впродовж дії ОСОБА_1 передати у власність покупцю товари в асортименті, кількості та за ціною зазначеними в рахунках-фактурах постачальника, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати оплату отриманого товару на умовах ОСОБА_1 (а.с. 12-14, т. 1).

Згідно із п. 3.2. ОСОБА_1 ціна за одиницю товару та загальна вартість товару узгоджується сторонами при його замовленні та зазначається в рахунках-фактурах та/чи видаткових накладних постачальника.

Відповідно до п. 3.3. покупець проводить оплату отриманого товару не пізніше 30 календарних днів з дати вказаної у видатковій накладній постачальника.

Догові набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 р. Якщо жодна із сторін за 15 календарних днів до закінчення дії ОСОБА_1 не попередить письмово іншу сторону про його припинення (розірвання), то Договір автоматично проланговується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п. 8.3. ОСОБА_1).

Судом встановлено, що на виконання умов ОСОБА_1 позивачем у серпні 2017 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 39 106 грн 03 коп. на підтвердження чого у справі містяться обопільно підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та довіреність на отримання товару (а.с. 15-19, т. 1).

Натомість відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 33 800 грн 00 коп ., що за наслідками тривалого листування між сторонами стало підставою звернення позивача з позовом до суду..

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі штемпелю вхідної кореспонденції позовна заява ТОВ "Мегабуд" надійшла на адресу суду 14.08.2018 р.

Ухвалою суду від 14.08.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у даній справі.

Разом з тим, згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 8227 від 14.08.2018 р. слідує, що 14.08.2018 р. відповідачем проведено повне погашення заборгованості за ОСОБА_1 в сумі 5 306 грн 03 коп . (а.с. 57, т. 1).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами ОСОБА_1 між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи позовна заява позовна заява ТОВ "Мегабуд" надійшла на адресу суду 14.08.2018 р.

Ухвалою суду від 14.08.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у даній справі.

Разом з тим, згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 8227 від 14.08.2018 р. слідує, що 14.08.2018 р. відповідачем проведено повне погашення заборгованості за ОСОБА_1 в сумі 5 306 грн 03 коп .

Таким чином на момент відкриття провадження у справі предмет спору в частині стягнення основного боргу в сумі 5 306 грн 03 коп. між сторонами у даній справі був відсутній.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент прийняття судом позову до розгляду та відкриття провадження по справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на вказане, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ТОВ "Мегабуд" в частині стягнення основного боргу в сумі 5 306 грн 03 коп ., так як права і охоронювані законом інтереси останнього відповідачем не були порушені в цій частині, оскільки зазначена сума основного боргу погашена відповідачем на момент відкриття провадження у даній справі.

Що стосується заявлених позивачем 266 грн 35 коп . інфляційних втрат, 2 182 грн 44 коп. пені та 2 610 грн 60 коп. штрафу, суд зазначає наступне.

Як вказувалось вище, у поданій до суду заяві б/н від 17.10.2018 р. представник позивача просить суд залишити позов в цій частині вимог без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.

Права та обов'язки учасників справи врегульовано статтею 42 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Зі змісту вказаної норми слідує, що право позивача на звернення до суду із заявою про залишення позову без розгляду може бути реалізоване ним лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.

Як встановлено судом, заява позивача про залишення позову без розгляду підписана представником позивача у якого наявні повноваження на вчинення відповідної процесуальної дії виходячи із змісту наявної у справі довіреності.

Крім того, казана заява відповідає приписам ст.ст. 169, 170 ГПК України щодо форми та змісту заяв з процесуальних питань.

Враховуючи викладене, а також те, що заява позивача не суперечить діючому законодавству України, розгляд справи по суті в минуломоу судовому засіданні не розпочався по причині необхідності надання сторонами додаткових доказів суд дійшов висновку про залишення позову ТОВ "Мегабуд" в частині стягнення 266 грн 35 коп . інфляційних втрат, 2 182 грн 44 коп. пені та 2 610 грн 60 коп. штрафу без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, у задоволенні позову ТОВ "Мегабуд" в частині стягнення боргу суд відмовляє, тоді як решта вимог позивача про стягнення 266 грн 35 коп . інфляційних втрат, 2 182 грн 44 коп. пені та 2 610 грн 60 коп. штрафу залишаються без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, так спір виник з неправильних дій останнього.

17.10.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову в частинні стягнення 5 306 грн 03 коп. боргу відмовити.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Мегабуд" в частинні стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" - 266 грн 35 коп . інфляційних втрат, 2 182 грн 44 коп. пені та 2 610 грн 60 коп. штрафу залишити без розгляду

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали", вул.М.Шимка, 9, м. Вінниця, 21034 (ідентифікаційний код - 05468653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Мегабуд", проспект Незалежності, 81А, м. Житомир, 10003 (ідентифікаційний код - 36549008) 1 762 грн 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 22 жовтня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - проспект Незалежності, 81А, м. Житомир, 10003.

3 - відповідачу - вул. М.Шимка, 9, м. Вінниця, 21034.