Рішення

від 18.10.2018 по справі 909/361/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/361/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грица Ю. І. ,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

за участю :

від позивача: ОСОБА_1-адвокат, ордер про надання правової допомоги серія ІФ №051018 від 28.08.2018; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №426 від 05.07.2002

від відповідача: представник не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Приватного підприємства "СВБ", вул. Січових Стрільців,12, с.Цінева, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77640

до відповідача: юридична особа за законодавством ОСОБА_2 -"SNS KARPATY WOOD Sp.z.o.o." вул.Липова, 4а, м.Люблін, 20-027

про стягнення коштів

встановив:

приватне підприємство "СВБ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до "SNS KARPATY WOOD Sp.z.o.o." (вул. Липова, 4а, м. Люблін, 20-027, ОСОБА_2) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов контракту №3/17 від 21.03.2017, в частині оплати за поставлений товар, в розмірі 9 283 євро, що згідно офіційного курсу НБУ складає 291 526,94 грн.

З тексту позовної заяви вбачається, що відповідачем виступає іноземний суб'єкт господарювання - нерезидент, який не має свого представництва на території України. Місцезнаходженням названого господарства є: м.Люблін Республіка Польща .

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України..

Згідно ст. 366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 6.2 контракту №3/17 від 21.03.17 сторони погодили, що у випадку якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в Господарському суді Івано-Франківської області. При цьому, матеріальним правом для вирішення спорів за цим договором є матеріальне право України.

Ухвалою суду від 11.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.07.2018.

10.07.2018 ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 28.08.2018.

Ухвалою від 28.08.18 відкладено розгляд справи на 18.10.18.Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов контракту №3/17 від 21.03.17р. укладеного між сторонами та недотримання відповідачем вимог чинного законодавства і звичаїв ділового обороту, зокрема в частині здійснення оплати за відвантажений товар. В зв"язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 9 283 євро, що згідно офіційного курсу НБУ складає 291 526,94 грн.

Представник від відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, причин неприбуття в судові засідання не повідомив; вимог суду не виконав, відзиву на позов не подав. Про розгляд справи був повідомлений у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року. Відтак, відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Також, доказом надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу згідно правил відправки міжнародних рекомендованих поштових відправлень є подана позивачем квитанція про відправлення рекомендованого листа, як це передбачено Правилами поштового зв'язку.

За таких обставин, беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд розглядає справу за відсутності такого учасника, у відповідності до чинного законодавства за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи та документи подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.86 ГПК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

21.03.2017 року між приватним підприємством СВБ та "SNS KARPATY WOOD Sp.z.o.o." укладено контракт №3/17 на виконання умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу товар (пиломатеріали хвойні обрізні ) на загальну суму 100 000 Євро. Поставка здійснюється на умовах FСА, відповідно до ІНКОТЕРМС -2010.

Як вбачається з поданих в матеріали справи вантажно-митних декларацій від 19.10.2017р. та 20.11.2017р.позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 9283,00 Євро, що відображено і в рахунках №№5,6 від 19.10.17 та від 20.11.17. Про здійснення поставки також свідчать міжнародні транспортні накладні СМК, що містяться в матеріалах справи.

Згідно р.4 п.4.1 Контракту оплата за товар, здійснюється на рахунок продавця на протязі 15 днів з моменту відправки товару .

Із змісту приписів статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з договорів та інші правочинів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 382 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

В силу дії приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві ( ст.664 ЦК України )

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Як зазначає позивач, коштів за поставлений товар відповідачем на день звернення з позовом до суду не сплачено, що підтверджується довідкою банківської установи від 24.04.18.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як свідчать обставини справи, всупереч умов договору відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 9 283 євро, що згідно офіційного курсу НБУ складає 291 526,94 грн.

При цьому слід зазначити, що за змістом статей 192 та 524 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов'язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Як зазначено вище, вартість договору визначена сторонами у євро. Крім того, в судовому засіданні представник позивача , підтримав вимогу про стягнення боргу в іноземній валюті.

У відповідності до Постанови великої палати Верховного суду від 04.07.18 у справі № 761/12665/14-ц визначено, що суд встановлює, чи визначено зобов'язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов'язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов'язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов'язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

На підставі наведених вище норм права та наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд прийшов до висновку, що вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.42,73,74,86,123,129,202, 233, 238, 365,366, 240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з юридичної особи за законодавством ОСОБА_2 -"SNS KARPATY WOOD Sp.z.o.o." (вул.Липова, 4а, м.Люблін, 20-027 ОСОБА_2 ) на користь Приватного підприємства "СВБ" (вул. Січових Стрільців,12, с.Цінева, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77640, код ЄДРПОУ 35554043) заборгованість в сумі 9283Євро(дев"ять тисяч двісті вісімдесят три євро) та судовий збір в сумі 4457,32грн(чотири тисячі чотириста п"ятдесят сім гривень тридцять дві копійки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2018

Суддя Грица Ю. І.