Рішення

від 16.10.2018 по справі 910/6954/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2018Справа № 910/6954/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-ПРОФБУД"

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 117 400,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Когут А.Ю.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Заплішна О.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-ПРОФБУД" про стягнення 117400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-ПРОФБУД" умов кредитного договору №38-47/1-14 від 22.04.2014, у зв'язку із чим позивачем заявлено до стягнення частину заборгованості у сумі 117400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 (після усунення недоліків позовної заяви) за вказаним вище позовом відкрито провадження у справі № 910/6954/18, призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2018, залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

09.07.2018 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких третя особа позов ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" підтримала.

В судовому засіданні 17.07.2018 відкладено підготовче засідання на 31.07.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання.

В судовому засіданні 31.07.2018 на підставі ст. 177 ГПК України судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/6954/18 та відкладено підготовче засідання на 30.08.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання 30.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни про витребування доказів та витребувано у Головного слідчого управління Національної поліції України оригінали кредитного договору № 38-47/1-14 від 22.04.2014 і матеріали кредитної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-ПРОФБУД".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018 виправлено описку щодо дати кредитного договору витребуваного ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі № 910/6954/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018, у зв'язку із перебуванням 30 серпня 2018 року судді Гулевець О.В. у відпустці, підготовче засідання по справі призначено на 13.09.2018.

В судовому засіданні 13.09.2018, приймаючи до уваги положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено підготовче засідання на 27.09.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено позивачу та відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання.

В судовому засіданні 27.09.2018 відкладено підготовче засідання на 04.10.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання.

03.10.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-ПРОФБУД" частину простроченої заборгованості за кредитним договором № 38-47/1-14 від 22.04.2014 в розмірі 117400,00 грн.

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Розглянувши в судовому засіданні 04.10.2018 заяву про зміну предмету позову, судом встановлено, що дана заява відповідає приписам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. Вказана заява прийнята судом до розгляду, у зв'язку із чим, розгляд справи здійснюватиметься судом у редакції відповідної заяви.

В судовому засіданні 04.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2018, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи ухвалою суду від 04.10.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047955673.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.10.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-ПРОФБУД" (позичальник) укладено кредитний договір № 38-47/1-14 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 10 000 000 грн. строком до 183 календарних днів, з терміном повернення 21 жовтня 2014 згідно з графіком, зазначеним у пункті 4.4 договору.

Відповідно до п 1.2 кредитного договору, позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити банку проценти за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів та здійснення статутної діяльності (п. 1.3 кредитного договору).

В подальшому між позичальником та банком укладено додаткові договори № 1 від 29.05.2014, № 2 від 27.06.2014, № 3 від 31.07.2014, № 4 від 21.10.20114, № 5 від 30.01.2015, № 6 від 26.02.2015, № 7 від 29.05.2015, № 8 від 31.07.2015, № 9 від 19.10.2015, № 10 від 20.11.2015, № 11 від 29.12.2015, № 12 від 25.03.2016.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору (в редакції додаткового договору №15 від 25.03.2016) банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит у формі відкличної відновлювальної лінії з лімітом в іноземній валюті у сумі 419 776,77 доларів США та/або 9 993 000,00 грн., при цьому, загальний ліміт не повинен перевищувати 419776,77 доларів США по курсу НБУ на будь-яку дату упродовж терміну дії кредитного договору, строком користування кредитними коштами до 26 грудня 2016 та графіком погашення згідно з пунктом 4.4 договору; зобов'язання банку з кредитування є відкличними.

Згідно із п. 6.1. договору, банк зобов'язаний надати позичальнику кредит в порядку та на умовах цього договору.

Пунктом 4.1 кредитного договору (в редакції додаткового договору №11 від 29.12.2015) сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у іноземній валюті у розмірі 11,25% річних та/або у національній валюті 23% річних.

Згідно із з п. 4.2 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою і може бути змінена банком протягом строку договору лише за згодою позичальника за умови підписання додаткового договору до цього договору.

Відповідно до п. 4.3. договору, проценти за користування кредитом розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом "факт/факт"). При розрахунку враховується перший день видачі кредиту і не враховується день повернення кредиту. Нараховані проценти позичальник сплачує до останнього робочого дня місяця включно в тому ж місяці, в якому здійснюється нарахування процентів на рахунок доходів майбутніх періодів. Остання сплата процентів здійснюється разом з остаточним погашенням заборгованості за кредитом.

У відповідності до п. 4.4. кредитного договору (в редакції додаткового договору №15 від 25.03.2016) сторонами погоджено, що повернення кредиту в іноземній валюті здійснюється згідно із наступним графіком:

період дії ліміту кредитної лінії на суму кредитування 400000,00 доларів США становить з 25.03.2016 по 28.04.2016, дата погашення/зменшення ліміту кредитування - 29.04.2016;

період дії ліміту кредитної лінії на суму кредитування 19776,77 доларів США становить з 29.04.2016 по 25.12.2016, дата погашення/зменшення ліміту кредитування - 26.12.2016.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2., 7.3. договору, зобов'язання позичальника: використовувати кредит на цілі, передбачені умовами цього договору; забезпечити своєчасне повернення кредиту відповідно до обумовлених цим договором строків на позичковий рахунок; своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом згідно п. 4.1. цього договору.

Відповідно до п. 10.1. договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідність в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та цим договором.

Згідно із 10.3. договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій за умовами договору позичальник зобов'язаний сплатити банку штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочи виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочи до повного її погашення, але в межах строків позовної давності, визначеної цим договором.

На виконання умов кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредитні кошти в сумі 419 776,77 доларів США, що підтверджується випискою з по особовому рахунку позичальника.

У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів, 12.03.2018 позивачем направлено відповідачу вимогу вих. №3/740 від 23.02.2018 про погашення заборгованості за кредитним договором №38-47/1-14 від 22.04.2014.

Згідно із наданих позивачем виписок по особовому рахунку позичальника за період з 22.04.2014 по 15.06.2018 та розрахунку заборгованості, станом на 01.02.2018 за відповідачем за кредитним договором №38-47/1-14 від 22.04.2014 обліковується прострочена заборгованість за кредитом у сумі 419776,77 доларів США, заборгованість по процентам у сумі 86671,93 доларів США, а також сума пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 1511234,47 грн., сума пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 264580,46 грн., всього заборгованість за кредитним договором у гривні: 15960830,73 грн.

У зв'язку із тим, що у відповідача наявна вказана вище заборгованість за кредитним договором №38-47/1-14 від 22.04.2014, позивачем заявлено до стягнення з відповідача частину заборгованості в сумі 117 400,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Наявними в матеріалах справи, виписками по особовому рахунку позичальника підтверджується належне виконання позивачем свого обов'язку за кредитним договором щодо надання позичальнику кредитних коштів в межах кредитного ліміту у сумі 419 776,77 доларів США.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 01.02.2018 у останнього виникла прострочена заборгованість за кредитом у сумі 419776,77 доларів США та заборгованість по процентам у сумі 86671,93 доларів США.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів в підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, позивачем нарахована пеню за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів на підставі пункту 7.5, п. 10.3. кредитного договору.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки заборгованість по кредитному договору №38-47/1-14 від 22.04.2014 за простроченим кредитом, за простроченими процентами та за нарахованою позивачем пенею за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів належним чином доведена та відповідачем не спростована, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача частини суми простроченої заборгованості за кредитним договором №38-47/1-14 від 22.04.2014 в розмірі 117400,00 грн.

При цьому судом враховано, що відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-ПРОФБУД" частини простроченої заборгованості за кредитним договором №38-47/1-14 від 22.04.2014 в розмірі 117400,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-ПРОФБУД" (01015, м. Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА МАЗЕПИ, будинок 38; ідентифікаційний код 33599077) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8-А; ідентифікаційний код 19364259) частину простроченої заборгованості за кредитним договором №38-47/1-14 від 22.04.2014 в розмірі 117400,00 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.10.2018 .

Суддя О.В. Гулевець