Рішення

від 19.10.2018 по справі 910/2293/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2018Справа № 910/2293/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут технічних розробок Моноліт-Груп

До Товариства з обмеженою відповідальністю Intech

про стягнення 7 000,00 доларів США, що станом на 22.02.2018 згідно офіційним курсом НБУ становить 188 860,00 грн.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники сторін:

від позивача: Мунька О.М.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут технічних розробок Моноліт-Груп звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Intech про стягнення 7 000,00 доларів США, що станом на 22.02.2018р. згідно офіційним курсом НБУ становить 188 860,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за контрактом № 1/12 на поставку продукції від 07.12.2015р. в частині оплати поставленої продукції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2293/18, постановлено здійснювати розгляд справи № 910/2293/18 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.07.2018.

Ухвалою від 23.03.2018р. направлено судове доручення про вручення судових документів до Міністерства юстиції Республіки Грузія; зупинено провадження у справі № 910/2293/18 до надходження відповіді від Міністерства юстиції Республіки Грузія на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів у справі.

Ухвалою від 02.07.2018р. поновлено провадження по справі.

02.07.2018р. судом було відкладено підготовче засідання на 10.09.2018р.

Відповідач у поясненнях №А-09/18 від 08.09.2018р. зазначив про наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 7 000,00 доларів США та просив здійснювати розгляд спору без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Intech .

У зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. 10.09.2018р. на лікарняному, судове засідання не відбулось.

Ухвалою від 13.09.2018р. судом було відкладено підготовче засідання на 28.09.2018р.

28.09.2018р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2018р.

Представником позивача у судовому засіданні 19.10.2018р. було надано пояснення по суті спору, згідно яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2018р. не з'явився, проте, у поясненнях від 08.09.2018р. вказаний учасник судового процесу просив здійснювати розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Intech .

В судовому засіданні 19.10.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут технічних розробок Моноліт-Груп (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Intech (покупець) було укладено контракт №1/12 на поставку продукції, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортиментів, обсягах та за цінами, наведеними в рахунку, що є невід'ємною частиною даного контракту.

У п.1.4 контракту №1/12 від 07.12.2015р. зазначено, що валютою контракту є американський долар США.

За умовами п.2.1 контракту №1/12 від 07.12.2015р. загальна сума на момент його укладання складає 15875 доларів США.

Зі змісту п.2.3 укладеного між сторонами контракту полягає, що форма оплати - відстрочення платежу. Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів (частинами) на рахунок продавця після прийняття товару на склад покупця, проте, не пізніше 29.02.2016р.

Строк відвантаження продукції на адресу покупця продавцем складає три робочі дні з моменту підписання обома сторонами даного контракту. Доставка згідно графіку перевізника (п.5.1 договору №1/12 від 07.12.2015р.).

Згідно п.11.1 контракту №1/12 від 07.12.2015р. останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх обов'язків.

Наразі, судом прийнято до уваги, що ст.5 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено принцип автономії волі.

Зокрема, вказаною статтею визначено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

Сторонами у п.10.5 контракту №1/12 від 07.12.2015р. в редакції додаткової угоди №1 від 08.12.2015р. визначено, що правом, яке застосовується до договору, є право України, а всі спори, пов'язані з виконанням договору вирішуються за місцем реєстрації продавця, тобто, Господарським судом міста Києва.

Отже, приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що до правовідносин, які виникли з контракту №1/12 від 07.12.2015р., підлягає застосуванню законодавство України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги контракт №1/12 від 07.12.2015р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, в межах контракту №1/12 від 07.12.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут технічних розробок Моноліт-Груп було виставлено покупцю інвойс №1/12-15 на поставку товару на загальну суму 15 875 дол.США.

Судом встановлено, що продавцем було поставлено, а відповідачем прийнято товар згідно контракту №1/12 від 07.12.2015р. на загальну суму 15 875 дол.США. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною №100270003/2015/586773. Обставини щодо отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут технічних розробок Моноліт-Груп було підтверджено Товариством з обмеженою відповідальністю Intech у поясненнях №А-09/18 від 08.09.2018р.

На виконання своїх грошових зобов'язань за контрактом №1/12 від 07.12.2015р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 8875 дол.США, що підтверджується представленими суду банківськими виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут технічних розробок Моноліт-Груп за 15.01.2016р. та 21.03.2016р.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджені, Товариством з обмеженою відповідальністю Intech станом на теперішній час розрахунку в повному обсязі за поставлений в межах контракту №1/12 від 07.12.2015р. товар, здійснено не було, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 7000 дол.США, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як вказувалось вище, зі змісту п.2.3 укладеного між сторонами контракту полягає, що форма оплати - відстрочення платежу. Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів (частинами) на рахунок продавця після прийняття товару на склад покупця, проте, не пізніше 29.02.2016р.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що строк оплати поставленого в межах контракту №1/12 від 07.12.2015р. товару настав.

Проте, як було встановлено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю Intech розрахунку в повному обсязі за поставлений в межах контракту №1/12 від 07.12.2015р. товар, здійснено не було, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 7000 дол.США.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за контрактом №1/12 від 07.12.2015р. не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут технічних розробок Моноліт-Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Intech про стягнення 7 000,00 доларів США, що станом на 22.02.2018 згідно офіційним курсом НБУ становить 188 860,00 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Intech (0177, Грузія, Тбілісі, пр.Казбегі, А 47, і/к 400117020, код TBCBGE22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут технічних розробок Моноліт-Груп (02094, м.Київ, вул.Червоногвардійська, будинок 22, ЄДРПОУ 33397626) заборгованість в розмірі 7 000,00 доларів США, що згідно офіційним курсом Національного банку України становить 188 860 грн. та судовий збір в розмірі 2832,90 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 23.10.2018р.

Суддя Спичак О.М.