Рішення

від 23.10.2018 по справі 918/621/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/621/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви №1774 від 20.09.2018 р.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дубровицька деревообробна компанія"

про стягнення заборгованості в сумі 7 867,74 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дубровицька деревообробна компанія" про стягнення заборгованості в сумі 7 867,74 грн., з яких 6 652,13 грн. заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії, 1 118,29 грн. пеня, 97,32 грн. 3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії №270053714 від 20.02.2018 р. в частині своєчасної оплати за перетікання реактивної електричної енергії. Тому покликаючись на п. 4.2.1. Договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 1 118,29 грн. - пені та 97,32 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 28 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 918/621/18 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 жовтня 2018 року.

22.10.2018 р. від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, згідно якого вказав, що ним сплачено кошти за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 6 652,13 грн. згідно платіжного доручення №108 від 19.10.2018 р. Тому наголошує, що у даному випадку відсутній предмет спору, що унеможливлює розгляд справи по суті. Відтак просить у позові відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2018 р. надав пояснення, згідно яких підтвердив погашення відповідачем коштів за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 6652,13 грн. Вважає, що у цій чатині необхідно закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Крім того, просить суд задоволити решту позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих 1 118,29 грн. пені та 97,32 грн. 3% річних.

Представник відповідача до суду не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому 02.10.2018 р. ухвали про відкриття провадження у справі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково. При цьому суд керувався наступним.

22 лютого 2018 року між ПрАТ «Рівнеобленерго» та ОСОБА_1 з обмеженою відальністю "Дубровицька деревообробна компанія" укладено Договір про постачання електричної енергії № 270053714 (арк.с. 8-14). За договором Постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, дозволена потужність яких зазначається в додатку №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п.2.3.3 договору передбачено, що Споживач зобов'язаний здійснити оплату вартості електричної енергії згідно з умовами додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

У пункті 2.3.4 Договору сторони обумовили, що Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 7.5 договору визначено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" оформлюються акт про використану електричну енергію; акт результатів замірів електричної потужності.

До договору між сторонами укладено 9 додатків, які є невід'ємною частиною договору.

Договір та додатки підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.

Згідно п.16 додатку №8 плата за перетікання реактивної електроенергії проводиться споживачем на підставі документів для платежів протягом 5 операційних днів від дня їх отримання. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника електричної енергії.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електроенергію відповідно до умов договору.

Відповідач звертався до позивача із заявою від 19.03.2018 р. про проведення донарахування різниці за перетікання реактивної електроенергії та генерації за лютий 2018 року у зв'язку із неврахованим коефіцієнтом трансформації 200/5 (к=40) при виписці поточного рахунку за лютий 2018 року (арк.с. 19).

31.03.2018 р. між сторонами підписано Акт прийняття-передавання електричної енергії за лютий 2018 року, згідно якого вартість за перетікання реактивної електроенергії складає 6 652, 13 грн. (арк.с. 18).

Так, станом на час звернення позивача до суду із даним позовом кошти у розмірі 6 652,13 грн. оплачені не були.

Після відкриття провадження у справі 19.10.2018 р. відповідач сплатив вартість за перетікання реактивної електроенергії 6 652, 13 грн., що підтверджується платіжним дорученням №108 (арк.с. 34).

У пункті 4.2.1. Договору визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього Договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Покликаючись на вказаний пункт Договору та керуючись ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з огляду на прострочення Споживачем оплати заборгованості за перетікання реактивної електроенергії, позивач нарахував відповідачу 1 118,29 грн. пені за період з 27.03.2018 р. по 20.09.2018 р. (розрахунок на арк.с. 21).

Керуючись ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 97,32 грн. - 3% річних (розрахунок на арк.с. 22).

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України, від 16 січня 2003 року № 436-ІУ, статті 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97 ВР, пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (далі - ПКЕЕ), споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, оплачувати обсяги електричної енергії відповідно до умов договору.

Згідно ст.714 Цивільного кодексу України, від 16 січня 2003 року № 435-ІУ, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 11 ЦК встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 173 ГК, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктами 8.1 та 10.2 правил передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; 2) на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив оплату вартості за перетікання реактивної електроенергії у сумі 6 652, 13 грн.

Таким чином станом на 23.10.2018 р. відсутній предмет спору у цій частині позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення 6 652,13 грн. провадження у справі №918/621/18 у цій частині підлягає закриттю.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нараховані позивачем 1 118,29 грн. пені та 97,32 грн. 3% річних, та визнано надані обрахунки законними та арифметично правильними.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 97,32 грн. - 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1 118,29 грн. пені суд зазначає таке.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Оскільки борг існував за лютий 2018 р., та під час розгляду справи був повністю погашений, вбачається короткостроковість виникнення боргу. Позивач не надав суду жодних доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості. Разом з тим, з огляду на прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 1 118,29 грн. пені. Також нараховано передбачені ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних. Слід зауважити, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим (складають разом 17% від суми боргу).

Дотримуючись балансу інтересів сторін, та з огляду на короткостроковість виникнення боргу, суд вважає можливим зменшити розмір пені до 20% від заявленої суми 1 118,29 грн., та стягнути її в сумі 223,66 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що для застосування судом права зменшити розмір штрафних санкцій, у випадку наявності для цього підстав, подання боржником відповідного клопотання чинним законодавством не вимагається.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 894,63 грн. слід відмовити.

Відтак, позов задовольняється частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 223,66 грн. пені та 97,32 грн. - 3% річних. В частині 894,63 грн. пені у задоволенні позову необхідно відмовити. В частині позовних вимог про стягнення 6 652,13 грн. боргу провадження у справі №918/621/18 підлягає закриттю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Крім того, пунктом 5 статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись ст. ст. 129, 231, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дубровицька деревообробна компанія" (34100, Рівненська область, м.Дубровиця, вул.Нагоранська, 7, код ЄДРПОУ 35080488) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м.Рівне, вул.Князя Володимира, 71, ЄДРПОУ 05424874) - 223,66 грн. пені, 97,32 грн. - 3% річних, 272,23 грн. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 894,63 грн. пені.

4. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 6 652,13 грн. боргу за перетікання реактивної електричної енергії.

Повний текст рішення складено та підписано "24" жовтня 2018 року.

Суддя Бережнюк В.В.