Рішення

від 22.10.2018 по справі 493/2163/18

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/2163/18

Провадження № 2/493/958/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,93 га, кадастровий номер 5120683800:01:001:0166, розташовану на території Миронівської сільської ради Балтського району Одеської області, масив № 4 діл. № 40, стверджуючи, що ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 030540, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 20 березня 2003 року № 71/А-2003, належала вище вказана земельна ділянка.

За свого життя ОСОБА_3 заповіту стосовно належного їй майна не складала.

7 жовтня 2017 року ОСОБА_3 померла.

Після її смерті позивач, як спадкоємець четвертої черги за законом, фактично прийняв спадщину, так як проживав разом з спадкодавцем на день її смерті на протязі більше п'яти років, вів з нею спільне господарство, поховав спадкодавця, користується земельною ділянкою, речами, предметами домашнього вжитку покійної, крім нього інших спадкоємців першої-четвертої черг за законом, які б претендували на спадщину, немає, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але, нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по причині відсутності в нього оригіналу державного акту на право приватної власності на землю.

Застосовані позивачем заходи щодо розшуку втраченого державного акту на право приватної власності на землю позитивних результатів не дали.

Вказані вище обставини позбавили позивача права на спадкове майно, з приводу чого він змушений звернутися до суду з позовом, надав суду заяву, в якій свої заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення заявлених вимог, просить розглянути справу за його відсутності у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 030540, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 20 березня 2003 року № 71/А-2003, належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,93 га, кадастровий номер 5120683800:01:001:0166, розташована на території Миронівської сільської ради Балтського району Одеської області, масив № 4 діл. № 40, за свого життя ОСОБА_3 заповіту стосовно належного їй майна не складала, після смерті ОСОБА_3, померлої 7 жовтня 2017 року, спадщину, як спадкоємець четвертої черги за законом, фактично прийняв позивач ОСОБА_2, так як з 2010 року проживав разом з спадкодавцем на день її смерті, тобто на протязі більше п'яти років, вів з нею спільне господарства, поховав спадкодавця, користується земельною ділянкою, речами, предметами домашнього вжитку покійної, крім позивача інших спадкоємців першої-четвертої черг за законом, які б претендували на спадщину, судом не встановлено, по причині відсутності оригіналу державного акту на право приватної власності на землю позивачу відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про нотаріат отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку у разі смерті спадкодавця неможливо.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права здійснюється шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до вимог ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, отже, позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Позивач, як спадкоємець четвертої черги за законом, не відмовлявся від спадщини, тому вважається таким, що прийняв її.

Вказані вище обставини підтверджується зібраними в матеріалах справи письмовими доказами, в тому числі ксерокопіями паспорта, свідоцтва про смерть, державного акту на право приватної власності на землю, довідкою Балтської міської ради від 28.09.2016 року № 392 про проживання спадкодавця разом з позивачем та ін., що надає суду підстави вважати, що позивач має законне право на спадкове майно у вигляді вище вказаної земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 386, 1216, 1218, 1225, 1258, 1264, 1268 ЦК України ст. ст. 10-13, 141, 259, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,93 га, кадастровий номер 5120683800:01:001:0166, розташовану на території Миронівської сільської ради Балтського району Одеської області, масив № 4 діл. № 40, яка раніше на праві приватної власності згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 030540, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 20 березня 2003 року № 71/А-2003, належала ОСОБА_3, померлій 7 жовтня 2017 року в с. Мирони Балтського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

СУДДЯ