Ухвала
від 23.10.2018 по справі 201/10966/18
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/10966/18

Провадження №1-кс/201/6392/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши за участю адвоката ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у м.Дніпрі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ ГРУПП» про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, в якому просив скасувати Скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09.06.2015 року у справі № 201/9784/15-к, провадження 1-кс/201/6260/2015, а саме на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (долар США), № НОМЕР_4 (російський рубль), № НОМЕР_5 ( українська гривня), НОМЕР_6 (євро), відкритого ТОВ «Арсенал групп» (код 32350215) в ПАТ КБ Приватбанк» (МФО 305299), в розмірі 4393730 грн. В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що збереження заборони перешкоджає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю і є неправомірним втручанням в мирне володіння його майном з боку правоохоронних органів.

У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала, наполягала на його задоволенні з підстав у клопотанні викладених.

Представник ГУ ДФС у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Суд, вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, матеріали судових справ № 201/14118/15-к, №201/17058/15-к, №201/17057/15, 201/17059/15-к, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 червня 2015 року у справі № 201/9784/15-к (провадження № 1-кс/201/6260/2015) було задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 кримінальному провадженні №32014040000000110 від 23 вересня 2014 року, про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (долар США), № НОМЕР_4 (російський рубль), № НОМЕР_5 (українська гривня), № НОМЕР_6 (євро), відкритого ТОВ «Арсенал Групп» (код 32350215) в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), в розмірі 4393730 грн., за винятком видаткових операцій пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Постановою слідчого СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 31 серпня 2015 року кримінальне провадження №32014040000000110 від 23 вересня 2014 року в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України закрито.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із ч. 3 даної статті прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Тобто арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо відпали підстави його застосування. Необхідність скасування накладення арешту майна може обумовлюватися і закриттям провадження. У зв`язку із тим, що арешт у рамках даного провадження накладний слідчим суддею, даний арешт також підлягає скасуванню слідчим суддею, так як його ухвала є правовою підставою скасування даного заходу забезпечення кримінального провадження

Відповідно до п. 4 ч 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Вирішуючи вимоги представника заявника у судовому засіданні, а також приймаючи до уваги відсутність підстав для подальшого арешту майна заявника, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню

В пункті 12 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 наголошено «….слід звернути увагу на положення ст. 174 КПК, яка встановлює порядок скасування арешту майна підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Зазначені учасники кримінального провадження мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Таким чином, ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна».

В судове засідання при розгляді питання про арешт майна 09 червня 2015 року представник ТОВ «Арсенал Групп» судом не викликався і не був присутнім при розгляді питання про арешт майна.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України власник та володілець майна має право на заявлення клопотання про скасування арешту майна.

ТОВ «Арсенал Групп» як власник грошових коштів на відповідних рахунках звернувся з клопотанням до суду про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 червня 2015 року у справі №201/9784/15 з тієї підстави, що кримінальне провадження, в межах якого судом був накладений арешт, закрито на стадії досудового розслідування, доказів того, що сам посадові особи заявника є учасниками відповідного кримінального провадження, або того, що до ним пред`явлено цивільний позов, суду надано не було.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

За ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для збереження арешту майна заявника, що тягне за собою необхідність скасування арешту.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів того, що у кримінальному провадженні посадові особи заявника є підозрюваними або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також відсутність доказів того, що майно, на яке накладений арешт, визнано речовим доказом у відповідному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про відсутність підстав збереження арешту на грошових коштах заявника на цей час, у зв`язку із чим заява про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, а також приймаючи до уваги відсутність підстав для подальшого арешту майна заявника, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки подальше збереження арешту майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном заявника, що буде порушенням ст. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 170 - 174, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09.06.2015 року у справі № 201/9784/15-к, провадження 1-кс/201/6260/2015, а саме на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (долар США), № НОМЕР_4 (російський рубль), № НОМЕР_5 ( українська гривня), НОМЕР_6 (євро), відкритого ТОВ «Арсенал групп» (код 32350215) в ПАТ КБ Приватбанк» (МФО 305299), в розмірі 4393730 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає, та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення23.10.2018
Оприлюднено01.03.2023
Номер документу77333849
СудочинствоКримінальне
Сутьскасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —201/10966/18

Ухвала від 23.10.2018

Кримінальне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Трещов В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні