Рішення

від 19.10.2018 по справі 348/420/18

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/420/18

19 жовтня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.

секретаря Буратчук О.В.,

з уч. представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за позовом Надвірнянської міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки шляхом демонтажу споруди торгівельного призначення,-

В С Т А Н О В И В :

Надвірнянська міська рада звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки площею 0,0100 га на вул. Княгині Ольги у м.Надвірна, шляхом демонтажу споруди торгівельного призначення.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради №89 від 30.03.1994р. приватному підприємству Асторія надано дозвіл на встановлення тимчасового торгівельного ларька на вул. Княгині Ольги у м. Надвірна при вході в зону відпочинку імені ОСОБА_3. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис №11121110003000849 від 26.05.2010 р., приватне підприємство Асторія (код ЄДРПОУ 20569535, юридична адреса вул. Котляревського, 2/41, м.Надвірна Івано-Франківської області) припинило свою діяльність, шляхом ліквідації за рішенням засновників. Засновником приватного підприємства Асторія згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій є відповідач ОСОБА_2 Однак, не зважаючи на ліквідацію підприємства, тимчасова споруда торгівельного призначення засновником ПП "Асторія" ОСОБА_2 не демонтована. В зв"язку з цим Надвірнянська міська рада направила відповідачу ОСОБА_2 листи з вимогою в місячний термін власними силами і коштами демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду торгівельного призначення та звільнити самовільно захоплену земельну ділянку, однак відповіді на них так і не було отримано. Оскільки, дана тимчасова споруда знаходиться на земельній ділянці, яка використовується без жодних правовстановлюючих документів, це свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. Даний факт підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №4.6-18/0 від 20.12.2017 року, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Верховинському, Надвірнянському районах та м. Яремче Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4І і яким встановлено, що земельна ділянка комунальної власності, водного фонду, орієнтовною площею 0,0100 га, яка розташована в зоні відпочинку імені ОСОБА_3, на вул. Княгині Ольги в м. Надвірна, Надвірнянського району самовільно зайнята, шляхом розміщення (встановлення) тимчасової споруди (кіоску) в прибережній захисній смузі водойми (міського озера). Окрім того позивач стверджує, що дана тимчасова споруда встановлена з порушенням норм Водного та Земельного законодавства та підлягає винесенню з прибережної захисної смуги водойми (міського озера). Біля тимчасової споруди встановлено навіс на бетонному фундаменті, що порушує вимоги законодавства про регулювання містобудівної діяльності. Просить постановити рішення, яким зобов'язати відповідача ОСОБА_2 звільнити самовільно захоплену ділянку площею 0,0100 га на вул. Княгині Ольги у м. Надвірна при вході в зону відпочинку імені ОСОБА_3, шляхом демонтажу споруди торгівельного призначення з навісом, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засідані позовні вимоги пітримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлена шляхом надсилання судових повісток, а також розміщення оголошення на сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2018 року, заяви про причини неявки чи слухання справи в її відсутність суду не подавала. Відзив на позов також не подавала.

За згоди представника позивача суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міської ради №89 від 30.03.1994 р. приватному підприємству Асторія надано дозвіл на встановлення тимчасового торгівельного ларька на вул. Княгині Ольги у м. Надвірна при вході в зону відпочинку імені ОСОБА_3. (а. с.6)

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис №11121110003000849 від 26.05.2010р. приватне підприємство Асторія (код ЄДРПОУ 20569535, юридична адреса вул. Котляревського, 2/41, м. Надвірна Івано-Франківської області) припинило свою діяльність, шляхом ліквідації за рішенням засновників. Засновником приватного підприємства Асторія згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій є відповідач ОСОБА_2, жителька вул. Котляревського, 2/41, м. Надвірна, Івано-Франківської області, і. н. НОМЕР_1.(а.с.7-9)

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач направляв відповідачу листи №1339/04-14/09 від 04.09.2017 р. та №1635/04-14/09 від 30.11.2017р., з вимогою в місячний термін власними силами і коштами демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду торгівельного призначення та звільнити самовільно захоплену земельну ділянку, однак відповіді на них так і не було отримано і які фактично задишено відповідачем без реагування.(а.с.10-11)

Факт самовільного зайняття відповідачем ОСОБА_2 земельної ділянки підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №4.6-18/0 від 20.12.2017 року, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Верховинському, Надвірнянському районах та м. Яремче Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4

В результаті проведеної перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної власності, водного фонду, площею 0,0100 га, яка розташована в зоні відпочинку імені ОСОБА_3 по вул. Княгині Ольги в м. Надвірна самовільно зайнята, шляхом розміщення (встановлення) тимчасової споруди (кіоску) в прибережній захисній смузі водойми (міського озера). Даний кіоск встановлений на земельній ділянці, яка належить до земель водного фонду та знаходиться в прибережній захисній смузі водного об'єкта. (а.с.12)

Відповідно до ст.89 Водного кодексу України та ст.61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності відносяться всі землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, всі землі комунальної власності в межах м. Надвірна належать територіальній громаді міста. Управління земельними ділянками комунальної власності здійснює Надвірнянська міська рада Івано-Франківької області.

Земля є основним національним багатством, яке знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до пункту а частини четвертої статті 83 ЗК України - до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Згідно статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Згідно з абз.15 ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до п. б. ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 1 ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно ч. 3 ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7 наголошує, що відповідно до статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки мають бути повернуті їх власникам або землекористувачам.

Крім того, як досліджено в судовому засіданні біля тимчасової споруди (кіоску) по вул. Княгині Ольги у м. Надвірна встановлено навіс на бетонному фундаменті, що порушує вимоги законодавства про регулювання містобудівної діяльності.(а.с.13-14)

Згідно ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно п.1.3. наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 року "Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Враховуючи вищевикладене, основуючись на вимогах чинного законодавства, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що земельна ділянка площею 0,0100 га, яка розташована в зоні відпочинку імені ОСОБА_3 по вул. Княгині Ольги в м. Надвірна, Надвірнянського району самовільно зайнята відповідачем ОСОБА_2, шляхом розміщення (встановлення) тимчасової споруди (кіоску) в прибережній захисній смузі водойми (міського озера), тож суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_2 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки шляхом демонтажу споруди торгівельного призначення, є обгрнутованими, доведеними та такими, що підлягають задовленню у повному обсязі.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останньою судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст.13, 124,142-145 Конституції України, ст. 12, 61, 83, 116, 125, 152, 155, 158, 212 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 89 ВК України, ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 376, 391 ЦК України,та керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Надвірнянської міської ради задоволити.

Зобов"язати ОСОБА_2 звільнити самовільно захоплену земельну ділянку площею 0,0100 га на вул. Княгині Ольги у м.Надвірна при вході в зону відпочинку ім. Назарія Яремчука, шляхом демонтажу споруди торгівельного призначення з навісом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Надвірнянської міської ради 1762,00 грн. судових витрат по справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Флоряк Д.В.

Повний текст рішення виготовлено 24.10.2018 року