Постанова

від 24.10.2018 по справі 2-н-30/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5439/18

Номер справи місцевого суду: 2-н-30/2009

Головуючий у першій інстанції Буран В. М.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Ющак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Марфін Банк на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 лютого 2018 року у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства Марфін Банк про видачу дублікату судового наказу та поновлення строку для пред'явлення до виконання судового наказу, боржники: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

встановив:

05 лютого 2018 року заявник Публічне акціонерне товариство Марфін Банк (далі - ПАТ Марфін Банк ) звернувся до суду із заявою, в якій просив суд видати дублікат судового наказу та поновити строк пред'явлення його до виконання.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 лютого 2018 року в заяві представника ПАТ Марфін Банк про видачу дублікату судового наказу та поновлення строку для пред'явлення його до виконання - відмовлено.

22 травня 2018 року від ПАТ Марфін Банк надійшла апеляційна скарга на вищевказану ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 лютого 2018 року, в якій ПАТ Марфін Банк ставить питання про скасування ухвали суду з постановленням нової ухвали - про видачу дублікату судового наказу та про поновлення строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Однак до суду апеляційної інстанції в зазначений день і час: 16.10.2018 року, на 17.00 год. боржники: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили

Також зазначені особи не з'явились у судові засідання, призначені на 24.07.2018 року, на 14.00 год. (а.с.119-127), на 11.09.2018 року, на 15.00 год. (а.с.129-133) та на 16.10.2018 року, на 17.00 год. (а.с.144, 146-149), про причини неявки суд не повідомили.

В свою чергу, представник ПАТ Марфін Банк ОСОБА_6 постійно з'являлась до суду апеляційної інстанції, однак через неодноразові відкладення розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с.150).

При цьому слід зазначити, що згідно адресної довідки, боржник ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.141), однак згідно поштової кореспонденції, яка повернулась до суду, він за вказаною адресою не проживає (а.с.123-126). В свою чергу, боржник ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.143), куди також судом направлялась поштова кореспонденція, однак вона також не була отримана боржником за вказаною адресою (а.с.146-149).

Зазначені обставини додатково свідчать про те, що боржники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ігнорують виклики суду апеляційної інстанції, до суду не з'являються, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання.

У зв'язку з цим, колегія суддів зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи боржниками суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. З цих підстав колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, неявка яких до суду визнана судом неповажною.

При цьому колегія суддів також виходить із того, що у своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінки компетентних органів влади.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, аналіз викладених вище обставин в їх сукупності дає підстави стверджувати про неналежне здійснення учасниками справи, а саме - боржниками, своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності її учасників, повідомлених належним чином.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.ст. 268, 382 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв'язку з цим, та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З цих підстав, датою складення цього судового рішення є 24.10.2018 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Біляївським районним судом Одеської області 22 січня 2009 року винесено судовий наказ № 2-н-30/2009 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, на користь ВАТ Морський транспортний банк , що знаходиться за адресою: МФО 328027, код ЄДРПОУ 21650966, р/р 32003100300, суму боргу в розмірі 1 041 374,11 грн., судовий збір в розмірі 850 грн. та витрати з ІТЗ розгляду справи в розмірі 15 грн., що разом складає суму в розмірі 1 042 239,11 грн. (а.с.26, 35).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20 січня 2011 року замінено сторону виконавчого провадження з приводу виконання судового наказу Біляївського районного суду Одеської області від 22 січня 2009 року за № 2-Н-30/2009, замінивши стягувача у зобов'язаннях, що виникли із цього рішення, ВАТ Морський транспортний банк його правонаступником ПАТ Марфін Банк (а.с.47).

Після цього, Банк звернувся до Біляївського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості по виданим судовим наказам.

Однак, деякий час, будь-які відомості щодо ходу виконавчих проваджень були відсутні. Із бази даних ЄДРВП вбачається, що виконавче провадження було завершено на підставі п.2 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , 24.06.2011 року виконавчий документ направлено на адресу стягувача.

Однак, матеріали справи не містять доказів направлення на адресу Банку від відділу виконавчої служби оригіналів виконавчих документів (судових наказів) про стягнення заборгованості по кредиту з ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Зазначені обставини свідчать про те, що саме Біляївський ВДВС втратив вказані виконавчі документи.

У зв'язку з цим, 22.12.2016 року Банк звернувся до Біляївського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про доручення державному виконавцю звернутись з поданням до Біляївського районного суду Одеської області про видачу дублікату судових наказів, оскільки до теперішнього часу інформація від Біляївського ВДВС ГТУЮ Одеської області про хід виконавчого провадження і місцезнаходження виконавчих листів на адресу банку не надходила.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.03.2017 року подання Біляївського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про видачу дубліката судового наказу - задоволено (а.с.57-58).

Видано дублікат судового наказу № 2-Н-30/2009, виданий 22 січня 2009 року Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ Марфін банк суми боргу в розмірі 1 041 374,11 грн., судового збору в розмірі 850 грн. та витрати з ІТЗ розгляду справи в розмірі 15 грн., що разом складає суму в розмірі 1 042 239,11 грн.

З урахуванням, того що державний виконавець звернувся до суду з поданням щодо видачі дублікату лише з боржника ОСОБА_4 та не просив суд поновити строк пред'явлення виконавчого документу до виконання (а.с.62), то представник ПАТ Марфін Банк , як стягувач, був вимушений звернутися до суду з відповідною заявою про видачу дубліката виконавчого листа з ОСОБА_3 та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (а.с.75).

Разом з тим, судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою від 26 лютого 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви Банку з підстав не надання банком доказів втрати виконавчих документів та пропущення строку пред'явлення (а.с.84-85).

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.03.2017 року, було встановлено факт втрати оригіналів виконавчих документів. Копія вказаної ухвали суду була надана суду Банком в якості доказів своїх вимог (а.с.76-77).

Згідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вказані обставини, згідно яких було втрачено виконавчі документи, та сам відповідний факт, встановлені судом при розгляді подання державного виконавця, а тому має преюдиційне значення.

Проте, судом зазначених обставин не було враховано, що призвело до того, що суд безпідставно і необгрунтовано відмовив заявнику у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, враховуючи, що дублікат судового наказу № 2-Н-30/2009, виданого 22 січня 2009 року, ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.03.2017 року був виданий лише стосовно ОСОБА_4, про стягнення з останнього на користь ПАТ Марфін банк суми боргу, то колегія суддів також вважає а необхідне задовольнити заяву ПАТ Марфін Банк та видати дублікат судового наказу № 2-Н-30/2009, виданого 22.01.2009 року Біляївським районним судом Одеської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 суми кредитної заборгованості,

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і прийняти постанову, якою заяву представника АТ Марфін Банк задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Марфін Банк задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 лютого 2018 року скасувати і прийняти постанову, якою:

поновити строк пред'явлення до виконання судового наказу № 2-Н-30/2009, виданого 22.01.2009 року Біляївським районним судом Одеської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Марфін Банк , суму боргу в розмірі 1041374,11 грн., судовий збір в розмірі 850 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн., що разом складає суму в розмірі 1042239,11 грн.;

видати дублікат судового наказу № 2-Н-30/2009, виданого 22.01.2009 року Біляївським районним судом Одеської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Марфін Банк , суму боргу в розмірі 1041374,11 грн., судовий збір в розмірі 850 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн., що разом складає суму в розмірі 1042239,11 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Н.А. Кононенко