Рішення

від 17.10.2018 по справі 574/291/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/291/18

Провадження №2/574/223/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 12.02.2012 року померла його мати ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно, яку він прийняв подавши відповідну заяву до органів нотаріату, входячи до кола спадкоємців першої черги за законом. До складу спадщини ввійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на які за спадкодавцем було посвідчено відповідними державними актами серії Р3 №730131 та серії Р3 №733833, оригінали яких були зіпсовані, так як мається виправлення в написанні прізвища власника земельних ділянок, а саме Анікієнко виправлено на Анікеєнко . При вказаних обставинах він не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим просив встановити факт належності його матері зазначених державних актів на право приватної власності на землю, та визнати за ним право власності на це нерухоме майно.

Представник позивача ОСОБА_4 вимоги позивача підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомили суд письмово листом.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Зокрема, судом встановлено, що 12 лютого 2012 року померла мати позивача ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на її майно, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої (а.с.7).

До складу спадкового майна ввійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,9172 га та площею 0,0774 га з відповідно до державних актів на право приватної власності на землю серії Р3 №730131 та серії Р3 №733833, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, що підтверджується копіями Державних актів, витягами з Державного земельного кадастру, витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, державним актом на право колективної власності на землю та додатком до даного акту (списком громадян-членів сільськогосподарського акціонерно - пайового типу закритого типу Присеймівський ) (а.с.8-17,19-20).

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадщину після смерті останньої, прийняв її син - позивач по справі ОСОБА_1 подавши відповідно до вимог ч.1 ст.1269 ЦК України заяву про прийняття спадщини , являючись спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача та копією спадкової справи (а.с. 6).

Однак отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса позивач не може, оскільки в бланках державних актів серії Р3 №730131 та серії Р3 №733833 є виправлення в написанні прізвища спадкодавця а саме Анікієнко виправлено на Анікеєнко і дублікат отримати позивач також не спроможний, у зв'язку з внесенням змін до Законів України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до яких з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, однак документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою видані до набрання чинності цим Законом , є дійсними (п.10 ст.28-1 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр ), що вбачається з довідки ОСОБА_2 сільської ради, листа відділу Держгеокадастру у Буринському районі (а.с.18,21).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає, що прізвище Анікієнко та Анікеєнко , в даному випадку, ідентичними, такими, що відповідають одній і тій же особі спадкодавця, а розбіжності у вказаних правовстановлюючих документах виникли через відхилення від орфографічних норм при міжмовному перетворенні.

Крім цього, статтею 131 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. При цьому ч. 2 ст.373 цього Кодексу встановлено, що право на землю гарантується Конституцією.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак наявні виправлення в оригіналах вищевказаних правовстановлюючих документах також унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивач прийняв спадщину після смерті своєї матері, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог та необхідності задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.328, 392, 1216-1218, 1222,1223, 1225, 1258,1261, 1268,1269,1296,1297 ЦК України, суд -

віришив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що державний акт на право приватної власності на землю серії Р3 №730131, виданий 30 серпня 2002 року ОСОБА_2 сільською радою Буринського району Сумської області на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 28 серпня 2002 року №193 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1234, належить ОСОБА_3, яка померла 12 лютого 2012 року в селі Піски Буринського району Сумської області.

Встановити факт про те, що державний акт на право приватної власності на землю серії Р3 №733833, виданий 30 серпня 2002 року ОСОБА_2 сільською радою Буринського району Сумської області на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 28 серпня 2002 року №193 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1233, належить ОСОБА_3, яка померла 12 лютого 2012 року в селі Піски Буринського району Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом після померлої 12 лютого 2012 року в с. Піски Буринського району Сумської області матері ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку площею 1,9172 га з кадастровим номером 5920985400:04:004:0291 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №730131, виданого 30 серпня 2002 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1234.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом після померлої 12 лютого 2012 року в с. Піски Буринського району Сумської області матері ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку площею 0,0774 га з кадастровим номером 5920985400:04:001:1540 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №733833, виданого 30 серпня 2002 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1233 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: