Постанова від 22.06.2007 по справі 20-4/134

20-4/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/134

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"22" червня 2007 р.  12:00                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді Остапової К.А.,

при секретарі судового засідання –Філонович Є.Д.

розглянувши у судовому засіданні  адміністративну справу

за позовом Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес”  (вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011;

      Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:  Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Советська, 9, місто Севастополь, 99011),

про визнання бездіяльності Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради неправомірною, визнання за позивачем права на проведення приватизації приміщень шляхом викупу, зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради вчинити певні дії, зобов'язання Севастопольської міської Ради вчинити певні дії та прийняти рішення,

За участю представників:

позивача: Вертій  Н.В., довіреність б/н від 22.03.2007,  

відповідачів: Михайлова О.Є., довіреність б/н від 15.06.2007 (Фонд комунального майна),

                    Михайлова О.Є., довіреність № 03-15/1529 від 28.04.2007 (від СМР);

третьої особи: не з`явився;

Суть спору:

Орендне підприємство непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради  (третя особа: Севастопольська міська Рада) про визнання бездіяльності відповідача неправомірною, визнання за позивачем права на проведення приватизації приміщень шляхом викупу, зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради вчинити певні дії, зобов'язання Севастопольської міської Ради вчинити певні дії та прийняти рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Державної програми приватизації, згідно з якими позивач має право на приватизацію шляхом викупу приміщень, що знаходяться у нього в оренді.

Ухвалою від 26.03.2007 відкрите провадження в адміністративній справі, призначене попереднє судове засідання на 16.04.2007.

Ухвалою від 16.04.2007 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено  Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації та відкладено попереднє судове засідання на 08.05.2007.

Від третьої особи - Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації - 26.04.2007  надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника та письмове пояснення, що будинок № 27 по вул. Одеська в місті Севастополі не є пам'яткою градобудівництва та архітектури місцевого значення, не входить в Реєстр нерухомих об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по місту Севастополю.

Ухвалою від 08.05.2007 справа призначена до судового розгляду на 22.05.2007.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 22.05.2007 суд залучив Севастопольську міську Раду в якості другого відповідача, виключивши її з числа третіх осіб.

Відповідач –Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради 21.06.2007 надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що Фонд виконав всі необхідні дії відповідно до чинного законодавства після подачі позивачем заяви про включення об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації від 16.08.2004, зареєструвавши дану заяву, підготувавши наказ           № 246 від 16.08.2004 і проінформувавши позивача листом 17.08.2004 про те, що заява буде розглянута при формуванні змін і доповнень до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації.

Севастопольська міська Рада 21.06.2007 також надала суду відзив, в якому позовні вимоги не визнає. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що нежитлові приміщення, які орендуються позивачем, підпадають до переліку об'єктів,  які не підлягають приватизації, а також тим, що діючим законодавством України не передбачений обов'язок органів місцевого самоврядування приймати рішення про приватизацію, це виняткова компетенція сесії міської Ради. Крім того відповідач зазначив на те, що позивачем був пропущений річний строк на звернення з позовом до суду, оскільки права позивача почали порушатися 16.09.2005, а з позовом до суду він звернувся лише 23.03.2007.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.

Згідно зі статтями 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

05.12.2003 між Державним комунальним підприємством “Аррікон”, правонаступником якого є Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради “Аррікон” (Орендодавець) та Орендним підприємством непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 191, відповідно до якого Орендному підприємству непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” передано в оренду нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення триповерхового будинку, загальною площею 305,1 кв.м., будівлі (ІІІ поверх: літери 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, ІІ-1), що розташована в м.Севастополі за адресою вул. Одеська, 27.

Термін дії договору до 23.06.2006.

Згідно з п.5.2 договору Орендар має право за згодою Орендодавця здійснювати реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна.

Протоколом від 29.10.2004 узгодження змін до договору № 191 від 05.12.2005 були внесені  зміни та доповнення до договору у частини предмету договору, вартості об'єкту оренди, розміру орендної плати.

На теперішній час згідно договору оренди від 01.10.2006 № 421 орендоване майно складає із вбудованих не житлових приміщень першого, другого та третього поверху в нежитловому триповерховому будинку, загальною площею 351,90 кв.м., вартістю 984768,0 грн.

Строк дії договору встановлений до 23.06.2007.

19.04.2004 позивач листом вих. № 44 звернувся до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації з заявою про отримання згоди на проведення капітального ремонту об'єкту.

Наказом начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації  № 333 від 10.06.2004 дозволено  проведення капітального ремонту в сумі 119337,0  грн. в нежитловому приміщенні по вул.Одеська,27 орендарем –Орендним підприємством непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес”  за рахунок власних коштів, орендатора зобов'язано надати до управління по закінченню ремонтних робіт акт приймання виконаних робіт.

Відповідно до аудиторського висновку від 09.08.2004 аудитора України Галєєва Р.Ю. позивачем було здійснено фінансування всіх робіт з поліпшення орендованого майна, що неможливо відокремити від орендованого  майна без заподіяння йому шкоди за рахунок власних коштів в сумі 25017,00 грн.

Згідно з довідкою ДКП “Аррікон” від 23.03.2004 № 16 залишкова вартість приміщення, що орендується позивачем, на 01.04.2004 складала 37984,00 грн.

Наказом начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації  № 476 від 13.08.2004 узгоджений обсяг невіддільних поліпшень в сумі 23407,60 грн., здійснених в нежитловому приміщенні по   вул. Одеська,27 орендарем –Орендним підприємством непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” за рахунок власних коштів

Тобто вартість здійснених позивачем поліпшень орендованого майна складає 61,6 % його залишкової вартості.

16.08.2004 Орендне підприємство непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” звернулось до Фонду комунального майна із заявою (вхідний № 931) про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованих нежитлових приміщеннь по вул. Одеська,27 міста Севастополя, яка була зареєстрована відповідно до наказу в.о. голови Фонду комунального майна № 426 від 16.08.2004, реєстраційний номер 56.

17.08.2004 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради листом             вих. № 1231 повідомив позивачеві, що заяву про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованого нежитлового приміщення по                 вул. Одеська,27  міста Севастополя буде розглянуто при формуванні змін та доповнень до Переліку об'єктів комунальної власності (у тому числі будинків, приміщень та споруд, що знаходяться в оренді), які підлягають приватизації шляхом продажу за викупом, на аукціоні, за конкурсом, про що буде повідомлено пізніше.

12.12.2006 Орендне підприємство непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” направило до Фонду комунального майна новий договір оренди для включення його в перелік документів, що необхідні для приватизації.

Тільки 11.06.2007 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивачеві про відмову в задоволенні його заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації  приміщення по вул. Одеська,27 міста Севастополя, мотивуючі відмову тим, що вказані приміщення підпадають до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації на підставі рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 “Про внесення доповнень та змін до рішення міської Ради № 359 від 11.12.2002 “Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів соціально значимих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, що займані ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається”.

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснивши оцінку представлених доказів, суд вважає вимоги Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про приватизацію державного майна” № 2163-ХІІ від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та  підконтрольними.

Відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 N 1723-III (в редакції від 27.11.2003, далі - Програма), а саме п. 51, передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.

Згідно зі ст. 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, до об'єктів приватизації групи А відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Отже, зазначене майно - вбудоване нежитлове приміщення першого, другого та третього поверху, загальною площею 351,9 кв.м., у триповерховому будинку, розташованому в м.Севастополі за адресою вул. Одеська,27 віднесене до групи А об'єктів приватизації.

За п. 48 Програми продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі - Закон) та цієї Програми.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 7 Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають, відповідно, у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

Зі змісту цієї норми випливає, що саме Севастопольська міська Рада є органом, який здійснює функції щодо розпорядження комунальною власністю.

У силу ч. 3 цієї статті включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Частиною 4 цієї ж статті встановлений порядок, в якому покупці подають відповідні заяви про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації, до відповідного органу приватизації. Так, заява має містити: назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта. Разом із заявою покупці - юридичні особи подають: повну назву заявника та його юридичну адресу; прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації. Встановлено також перелік документів, який додається до заяви. Додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради  виступає органом приватизації по об'єктам комунальної власності від імені та за дорученням Севастопольської міської Ради відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002.

Суд встановив, що позивач з дотриманням наведених норм чинного законодавства звернувся до Фонду комунального майна із заявами про включення нежитлових вбудованих приміщень в будинку № 27 по вул. Одеська міста Севастополя до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, що підтверджується відсутністю зауважень з боку Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради у листі № 1231 від 17.08.2004 та не спростовано сторонами у справі.

Як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 7 Закону орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації, включає підприємство до переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації шляхом викупу.  Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Заява позивача про включення об'єкту –вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверху, загальною площею 351,9 кв.м., у триповерховому будинку, розташованому в м.Севастополі за адресою вул. Одеська,27, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, отримана відповідачем –Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради 16.08.2004, тобто відповідь від органу приватизації повинна бути направлена позивачеві у строк до 16.09.2004.

Однак, у встановлений законом місячний термін відповідь від Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про результати розгляду вказаної заяви не надійшла.

У відзиві на позов (вх. № 21294 від 21.06.2007) Севастопольської міської Ради зазначено, що оскільки Програма оптимізації структури комунальної власності розрахована на період 2003-2006 роки включно, то до закінчення періоду її дії підстав для підготовки нового переліку об'єктів, що підлягають приватизації, не було.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 по справі                № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” положення частини п'ятої вказаної статті слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити в приватизації. Недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, а також включення підприємства до іншого, ніж запропоновано покупцем, переліку об'єктів приватизації, не може розглядатися як відмова у приватизації.

Відповідач же –Фонд комунального майна, стверджує, що ним вимоги частини 5 статті 7 Закону виконані, спірний об'єкт включений до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та цей перелік переданий Севастопольський міський Раді, одночасно надавши суду свою відповідь на адресу позивача від 11.06.2007 вих. № 1865, про яку зазначалось вище, та яка є за своєю суттю відмовою в приватизації приміщень.

В підтвердження того, що орендоване майно включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації та цей перелік передано органу, який затверджує такі переліки, Фондом комунального майна наданий лист від 23.02.2005 вих. № 209 на ім'я голови Севастопольської міської Ради з проханням винести на розгляд тимчасової контрольної комісії питань про включення об'єктів комунальної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації з доданням до нього Доповнень до відповідного переліку та Пояснювальна записка від 16.08.2004 вих. № 1228 до проекту рішення Севастопольської міської Ради “Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради № 637 від 04.03.2003 “Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки у місті Севастополі”.

Однак Фондом комунального майна не надано будь-яких доказів направлення цих документів поштою чи вручення нарочним Севастопольський міський Раді, оригіналів цих документів та доказів реєстрації у журналі вихідної кореспонденції Фонду комунального майна та у журналі вхідної кореспонденції Севастопольської міської Ради, а тому надані матеріали неможливо вважати належним доказом розгляду заяви позивача про включення приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та звернення з відповідним поданням до органу, який затверджує такі переліки, як це передбачено ч. 1 статті 7 вищевказаного Закону.

Відповідач –Севастопольська міська Рада, також не підтвердив отримання від Фонду вказаних документів.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради не виконав вимоги положень Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) щодо розгляду заяви позивача, та не повідомив позивачеві про результати розгляду його заяви, не відмовив позивачеві у приватизації вищезазначеного об'єкту у встановлені строки, його бездіяльність підлягає визнанню незаконною.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Севастопольської міської Ради прийняти рішення про включення спірного приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, визначеним способом, суд вважає за необхідне зазначити на таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000 по справі № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” зазначено, що положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.

Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.

Виходячи з того, що спосіб приватизації визначає орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації, положення частини п'ятої статті 7 Закону слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити у приватизації.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Фонду комунального майна провести приватизацію спірного приміщення шляхом викупу орендарем –Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” суд визнає дану вимогу такою, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що Фонд комунального майна згідно пункту 6.20 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради  виступає органом приватизації по об'єктам права комунальної власності від імені та за дорученням Ради. Укладає договори купівлі–продажу, здійснює контроль їх виконання.

Згідно зі статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення про приватизацію об'єкту повинно бути прийнято виключно на пленарному засідання сесії міської Ради. В зв'язку із відсутністю даного рішення суд не має підстав для покладення на Фонд комунального майна обов'язку провести приватизацію спірного приміщення шляхом викупу орендарем –Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес”.   

Посилання відповідача –Севастопольської міської Ради на те, що в цей час приміщення, що орендуються позивачем, не підлягають приватизації, з посиланням на рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 “Про внесення змін та доповнень в рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 “Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів соціально значимих для міста (у тому числі приміщень, що займані ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається”, не приймається судом до уваги, оскільки на момент звернення позивача із заявою про приватизацію орендуємого ним приміщення та протягом строку, в який відповідачі повинні були здійснити відповідні дії, ніяких обмежень щодо приватизації будинку № 27 по вул. Одеська міста Севастополя не існувало.

Севастопольська міська Рада у відзиві на позов вказує на те, що позивачем пропущений річний строк для звернення до суду за захистом свого права, встановлений статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову. При цьому відповідач пов'язує момент, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, із місячним строком розгляду заяви про приватизацію, передбаченим статтею 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Суд вважає, що позивачем не пропущений  строк звернення до суду з адміністративним позовом, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 вказаного Кодексу встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п'ятою статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачено, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

В пункті 1 позовної заяви позивач просить визнати неправомірною бездіяльність Фонду комунального майна по розгляду заяви його про включення приміщення, що орендується ним, до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.

Як впливає із змісту частини 5 статті 7 Закону, розгляд заяви заключається у вивченні наданих документів та включенні об'єкту до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, у разі відсутності підстав для відмови. У разі наявності підстав для відмови у приватизації, вичерпний перелік яких наведений у цій статті, орган приватизації повинен відмовити у приватизації.

Вказана норма Закону встановлює строк, протягом якого орган приватизації повинен повідомити заявника про результати розгляду його заяви, з чого логічно випливає, що і строк розгляду заяви не може перевищувати місячного терміну з моменту її отримання.

Однак неотримання заявником відповіді у місячний термін неможливо розглядати як момент, з якого особа дізналася про невиконання вимог закону щодо розгляду заяви про приватизацію, оскільки після спливу місячного строку з моменту подання заяви особа певно дізналася тільки про порушення органом приватизації обов'язку повідомити про результати розгляду заяви у письмовій формі не пізніш як через місяць з дня подання заяви.

Неовідомлення позивача у письмовому вигляді про результати розгляду заяви у місячний термін свідчить про невиконання Фондом комунального майна вимоги Закону, що зобов'язує його здійснити це повідомлення у встановлений строк.

Тому дата, із настанням якої сплинув встановлений місячний строк направлення письмового повідомлення про результати розгляду заяви на адресу заявника, не є моментом, коли особа дізналась про бездіяльність Фонду по розгляду заяви, а є моментом, коли особа дізналася про невиконання Фондом обов'язку повідомити заявника у письмовому вигляді про результати її розгляду, а ця бездіяльність позивачем не оскаржується.

Крім того, з листа Фонду комунального майна  від 17.08.2004 вих. № 1231 позивач довідався, що його заяву отримано органом приватизації, та буде розглянуто при формуванні змін та доповнень до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації.

Таким чином, у суду немає підстав вважати, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права саме після спливу місячного строку з дня подання відповідної заяви.

Відповідач у своєму відзиві зазначає на те, що позивач стверджує, що його права почали порушатися з 16.09.2005, однак а ні в позовній заяві а ні в усних поясненнях такого твердження не міститься.

Таким чином,  суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” підлягають задоволенню частково.

Відповідно до пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету).

На підставі висловленого, керуючись ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати бездіяльність Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради по розгляду заяви Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” про включення об'єкту - вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверху, загальною площею 351,9 кв.м., у триповерховому будинку, розташованому в м.Севастополі за адресою вул. Одеська,27 у перелік об'єктів, які підлягають приватизації, неправомірною.

3          Визнати за Орендним підприємством непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” право на проведення приватизації вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверху, загальною площею 351,9 кв.м., у триповерховому будинку, розташованому в м.Севастополі за адресою вул. Одеська,27 шляхом викупу.

4.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради протягом 10-ти днів з дня набрання постановою законної сили підготувати та передати на розгляд Севастопольської міської державної адміністрації усі необхідні документи про приватизацію Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверху, загальною площею 351,9 кв.м., у триповерховому будинку, розташованому в м.Севастополі за адресою вул. Одеська,27 шляхом викупу.

5.          Зобов'язати Севастопольську міську Раду протягом місяця після отримання проекту рішення розглянути та прийняти рішення про включення об'єкту комунальної власності - вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверху, загальною площею 351,9 кв.м., у триповерховому будинку, розташованому в м.Севастополі за адресою вул. Одеська,27 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

6.          В іншій частині позову відмовити.

7.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31116095600007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь  Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес” (99011, м.Севастополь, вул. Одесьа,27) витрати по сплаті державного мита в сумі  03,40 грн.

8.          Копії постанови направити сторонам та третій особі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                      К.А. Остапова

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

27.06.2007

Розсилка

Орендне підприємство непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес”(вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011)1

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)1

Севастопольська міська Рада (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)1

Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Советська, 9, місто Севастополь, 99011)1

Справа 1

В наряд1