Рішення

від 18.10.2018 по справі 811/1895/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1895/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі головуючого: судді Кармазиної Т.М.,

за участю секретаря - Глущенко Т.М., Сириці І.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представників третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Світловодської міської ради, Державного реєстратора Виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепличний комбінат» про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати дії державного реєстратора Виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_5 протиправними;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 39050741 від 29.12.2017 р., винесене державним реєстратором Виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_5 щодо внесення відомостей про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, площею 10,7412 га, яка знаходиться по вул. Новогеоргіївський, 1 у м. Світловодськ Кіровоградської області ТОВ «Тепличний комбінат» .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №39050741 від 29.12.2017 Державний реєстратор Виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_5 зареєструвала за ТОВ «Тепличний комбінат» право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, площею 10,7412 га, яка знаходиться по вул. Новогеоргіївській, 1 у м. Світловодськ Кіровоградської області. Позивач звертає увагу, що згідно Державного акту на право постійного користування землею №051936, виданого виконавчим комітетом Світловодської міської ради та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №78, Світловодському міжколгоспному теплично-овочевому комбінату надано у безстрокове та безоплатне користування земельну ділянку розміром 18,3 га для будівництва виробничої бази (тепличного комплексу з літними та зимовими теплицями), яка розташована в м. Світловодськ Кіровоградської області. Також, позивач вказує, що 31.05.2013 ТОВ «Тепличний комбінат» звернувся до Світловодської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років за рахунок земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні, для обслуговування комплексу будівель тепличного комбінату площею 10,7412 га за адресою: вул. Новогеоргіївська, 1, м. Світловодськ, Кіровоградська область. ТОВ "Тепличний комбінат" розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та до Державного земельного кадастру внесено відомості про сформовану земельну ділянку за кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, площею 10,7412 га. Зазначав, що що рішенням Світловодської міської ради від 18.02.2014 №1026 за заявою ТОВ «Тепличний комбінат» від 11.12.2013 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для обслуговування комплексу будівель тепличного комбінату по вул. Новогергіївській, 1, м. Світловодськ Кіровоградської області площею 10,7412 га. Згідно пункту 2 вказаного рішення передано ТОВ "Тепличний комбінат" в оренду на 2 (два) роки земельну ділянку по вул. Новогергіївській, 1, м. Світловодськ Кіровоградської області площею 10,7412 га, кадастровий номер 3510900000:50:105:0020, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. В подальшому Світловодська міська рада рішенням №589 від 24.11.2016 відмовила у передачі ТОВ «Тепличний комбінат» земельної ділянки в оренду на 49 років у відповідності до розробленого проекту землеустрою. Не погоджуючись з даним рішенням ТОВ «Тепличний комбінат» звернувся до господарського суду та просив визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою, визнати право на переоформлення права постійного користування в порядку правонаступництва. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017, яке набрало чинності 25.03.2017, з наведених вище мотивів, та виходячи з того, що ТОВ «Тепличний комбінат» не відноситься до державної або комунальної власності, та враховуючи ту обставину, що припинення діяльності Світловодського міжколгоспного теплично-овочевого комбінату чи то внаслідок його ліквідації, чи внаслідок реорганізації є підставою для припинення його права постійного користування земельною ділянкою, відмовив ТОВ «Тепличний комбінат» в задоволенні його позову. Резюмуючи вищенаведене, позивач вказує, що судовим рішенням було невизнане право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, площею 10,7412 га, яка знаходиться по вул. Новогеоргіївській, 1 у м. Світловодськ. Таким чином Державний реєстратор вносячи безпідставні відомості в державний реєстр речових прав допустила службову недбалість, в наслідок якої громаді м.Світловодськ завдано значних збитків.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представником виконавчого комітету Світловодської міської ради, відповідачем-1, через канцелярію суду, подано відзив на позовну заяву, згідно якого задоволення позовних вимог по справі відніс на розсуд суду та зазначав, що ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що підставою скасування державної реєстрації прав є відповідне рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а тому Виконавчий комітет Світловодської міської ради не має повноважень самостійно скасовувати рішення, винесене державним реєстратором (а.с.87).

Державним реєстратором (відповідачем-2), через канцелярію суду, подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість вчинених відповідачем-2 дій. Зазначає, що для державної реєстрації до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень представником ТОВ «Тепличний комбінат» на реєстрацію іншого речового права, а саме право постійного користування земельною ділянкою було подано наступні документи: державний акт на право постійного користування, який видано Світловодському міжколгоспному теплично-овочевому комбінату; наказ «Про державну перереєстрацію міжгосподарського теплично-овочевого комбінату в ТОВ «Тепличний комбінат» ; статут ТОВ «Тепличний комбінат» , витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку. Також вказує, що під час розгляду заяви було встановлено, що згідно статуту, ТОВ «Тепличний комбінат» є правонаступником міжгосподарського теплично-овочевого комбінату. Згідно ч.2 ст.108 ЦК України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Також, відповідач вказує, що п.6 розділу 10 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Однак, положення пункту 6 розділу 10 Земельного кодексу України втратили чинність, згідно рішення Конституційного суду №5-рп/2005 від 22.09.2005 р., як таке, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди. Також, згідно п.10, розділ VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» , який набрав чинності 01.01.2013 р. документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Стосовно невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, а саме в державному акті на право постійного користування землею площа земельної ділянки - 18,3 га, а у відомостях державного земельного кадастру - 10,7412 га, відповідач повідомляє, що згідно п.3 ч.3 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, не застосовується у разі невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостей, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру. Таким чином, на його думку, державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстроване право комунальної власності за територіальною громадою міста, в особі Світловодської міської ради та право постійного користування за ТОВ «Тепличний комбінат» на земельну ділянку загальною площею 10,7412 га (а.с.70-71).

Відповідачі в судове засідання не з'явились, подавши клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.87, 123).

Представником третьої особи надано до суду пояснення по справі, зі змісту яких вбачається, що на його думку позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а тому заперечує проти нього в повному обсязі, оскільки відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень на виконання повноважень, якого подано позов до адміністративного суду. Також, відповідно до п.9 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначається, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. В той же час, зі змісту позовної заяви не наведено підстав та обґрунтування, яким чином оскаржуване рішення, що було прийнято державним реєстратором зачіпає інтереси особи громадянина ОСОБА_1 Окрім того, викладені у позові обставини та посилання на докази свідомо перекручені, або не вірно розтлумачені, та як вважає представник, не можуть бути прийняті судом. Усі викладені позивачем підстави і посилання на норми Земельного Кодексу України спростовуються рішенням Конституційного Суду України, що було прийнято 22 вересня 2005 року по справі №5-рп/2005 (а.с.95-98).

В судовому засіданні представники третьої особи просили відмовити у задоволенні позовних вимог позивача із підстав зазначених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення позивача, представників третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду по вул.Новогеоргіївський, 1 ТОВ «Тепличний комбінат» №1026 від 18.02.2014 р., міська рада вирішила, зокрема, затвердити ТОВ «Тепличний комбінат» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років для обслуговування комплексу будівель тепличного комбінату по вул. Новогеоргіївський, 1, м. Світловодськ, площею 10,7412 га та передати ТОВ «Тепличний комбінат» в оренду на 2 роки дану земельну ділянку, кадастровий номер якої 3510900000:50:105:0020 та зобов'язано в шестимісячний термін укласти договір оренди земельної ділянки і провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (а.с.11).

Рішенням Світловодської міської ради від 24.11.2015 р. №589 відмовлено ТОВ «Тепличний комбінат» у передачі в оренду на 49 років земельної ділянки площею 10,7412 га (а.с.13).

ТОВ «Тепличний комбінат» звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовом до Світловодської міської ради.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року у справі №912/217/17 позов ТОВ «Тепличний комбінат» було задоволено частково, а саме: зобов'язано Світловодську міську раду Кіровоградської області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, площею 10,7412 га, яка знаходиться по вул. Новогеоргіївській, 1 у м. Світловодськ Кіровоградської області згідно з Типовим договором оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №220 від 03.03.2004 в останній редакції та з урахуванням рішення Світловодської міської ради №1026 від 18.02.2014 строком на 7 років (а.с.15-20).

Рішенням Світловодської міської ради від 23.05.2017 р. №362 відмовлено ТОВ «Тепличний комбінат» у передачі в оренду на 2 роки земельної ділянки площею 10,7412 га (а.с.13).

27.12.2017 р. ТОВ «Тепличний комбінат» до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) та наступні документи: державний акт на право постійного користування землею серія Б №051936; наказ №3 від 27.01.2003 «Про державну перереєстрацію міжгосподарського теплично-овочевого комбінату в ТОВ «Тепличний комбінат» ; статут ТОВ «Тепличний комбінат» ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; документ що посвідчує сплату адміністративного збору (а.с.45-62).

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №39050741 від 29.12.2017 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_4 зареєструвала за територіальною громадою міста, в особі Світловодської міської ради право комунальної власності та за ТОВ «Тепличний комбінат» право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, площею 10,7412 га, яка знаходиться по вул. Новогеоргіївській, у м. Світловодськ Кіровоградської області (а.с.63-65).

Вважаючи зазначене рішення державного реєстратора та його дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Частиною 1 статті 5 наведеного Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.6 цього Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1952-IV до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 10 Закону №1952-IV передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Статтею 11 Закону №1952-IV встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч.2 ст.18 Закону №1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно п.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Частиною 1 статті 24 Закону №1952-IV (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлені підстави, з яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено. Так, у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Також відповідно до ч.3 ст.24 Закону №1952-IV відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі: 1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам); 2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); 3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру; 4) зміни найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (ч.5 ст.24 Закону №1952-IV).

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування (ч.2 ст.28 Закону №1952-IV).

Згідно ч.1 ст.29 Закону №1952-IV державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Державний реєстратор, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №39050741 від 29.12.2017 року, зареєструвала за Світловодською міською радою право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, площею 10,7412 га, яка знаходиться по вул. Новогеоргіївській, у м. Світловодськ Кіровоградської області, а також за ТОВ «Тепличний комбінат» право постійного користування вказаною земельною ділянкою.

Так, предметом спору у даній справі, є правомірність дій та рішення державного реєстратора щодо реєстрації за ТОВ «Тепличний комбінат» права постійного користування земельною ділянкою, та такі дії і рішення, на думку позивача порушують його право користування зазначеною земельною ділянкою.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Процесуальні питання оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень регламентовані Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Завданням адміністративного судочинства згідно з положеннями частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позов до адміністративного суду.

Положеннями частини 1 статті 5 КАС України, позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішеннях №6-рп/1997 від 25.11.1997, №9-рп/1997 від 25.12.1997 щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55, статей 64, 124 Конституції України, статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, право на звернення до адміністративного суду з позовом не є тотожним праву на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист, адже для того, щоб він був наданий, необхідно встановити, що право особи, яка звернулась з позовом, були дійсно порушені в публічно-правових відносинах.

З наведених положень закону випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача. До того ж, порушення права може означати необґрунтовану заборону на його реалізацію, встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації.

Крім того, аналіз ч.1 ст.2 КАС України дає підстави вважати, що адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту порушення законного права (свободи, інтересу) саме суб'єкта звернення до суду, тобто, позивача.

Тобто, кінцевою метою адміністративного судочинства, як це випливає із змісту ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу вимог якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

Таким чином, властивостями оскаржуваності наділені лише ті рішення, дії чи бездіяльність, які створюють реальні правові наслідки для цієї особи, впливають на стан її суб'єктивних прав і обов'язків. А захист прав, свобод та інтересів в адміністративному судочинстві має відповідати критерію ефективності і призводити до відновлення правового становища особи, яке існувало до такого порушення.

Позивач в порядку адміністративного судочинства наділений процесуальними можливостями обирати будь-який спосіб захисту порушеного права.

При цьому, дії відповідача, які оскаржуються позивачем, суд оцінює з точки зору того, чи призвели ці дії до порушення законних прав та інтересів саме позивача, враховуючи законодавчо визначені завдання адміністративного судочинства.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо неопосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

В ході судового розгляду справи позивач не зміг пояснити у чому саме полягало порушення його законного інтересу та прав у спірних правовідносинах, та які саме негативні наслідки настали для позивача, спричинені діями відповідачів, при здійсненні державної реєстрації прав та їх обтяжень за №39050741 від 29.12.2017 р., щодо внесення відомостей про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, площею 10,7412 га за ТОВ «Тепличний комбінат» .

Відповідно, враховуючи, що позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували факт наявності будь-якого публічно-правового спору між ним та відповідачами, суд вважає, доводи позивача, щодо протиправних дій та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №39050741 від 29.12.2017 є безпідставними.

Відтак, суд не знайшов обґрунтованих підтверджень порушення прав, свобод та інтересів безпосередньо позивача оскаржуваними діями та рішенням відповідача.

Як і не вбачається управлінських правовідносин, в межах яких можуть бути порушені права позивача як громадянина України, зокрема в частині його права на справедливий суд, передбаченого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (27500 , Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Січових Стрільців, 211, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Світловодської міської ради ( 27500 , Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Героїв України, 14, ЄДРПОУ: 04055280 ), Державного реєстратора Виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_4 ( 27500 , Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепличний комбінат» ( 27522, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Подорожнє, вул. Миру, 12, ЄДРПОУ: 05526830 ), про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Рішення у повному обсязі складено - 23.10.2018.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_6