Рішення

від 04.10.2018 по справі 823/2640/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Справа № 823/2640/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дорошенко Л.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 - за ордером,

представника відповідача: ОСОБА_2 - за посадою,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №31-9/УІІ від 30.05.2018 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району;

- зобов'язати Кропивнянську сільську раду Золотоніського району Черкаської області у встановлений чинним законодавством термін надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 21.05.2018 звернувся з клопотанням до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району. Проте відповідач відмовив у наданні дозволу з тієї підстави, що вказана земельна ділянка виділена учасникам АТО.

Позивач вважає відмову протиправною з огляду на те, що Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту не передбачено надання права першочергового відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства для учасників АТО; рішення винесено з підстав, які не передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України; відповідач відмовив у наданні земельної ділянки з мотивів його соціального походження (місця роботи) та місця проживання, чим допустив порушення ст. 24 Конституції України, ст. 14 Конвенції про захист прав людини та ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини. Також вказав, що земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, не передана у власність та не надана у користування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, проте у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Рішенням Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 12.08.2015 №63-2/VI передбачено, що право на першочергове забезпечення земельними ділянками як із земель комунальної власності (в межах населених пунктів сільської ради), так і із земель державної власності (за межами населеного пункту) мають учасники АТО - жителі та уродженці сіл Кропивнянської сільської ради.

21 травня 2018 року позивач звернувся до Кропивнянської сільської ради із клопотанням від 18.05.2018, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (в межах населеного пункту).

Згідно з рішенням Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області VII скликання 31 сесії від 30.05.2018 №31-9/VII позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка була виділена учасникам АТО, які звернулися з відповідними заявами.

30 травня 2018 рішенням сесії Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №31-9/VII відповідач надав дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах села Маліївка Золотоніського району Черкаської області наступним громадянам: ОСОБА_4 - 2,00 га, ОСОБА_5 - 2,00 га, ОСОБА_6 - 2,00 га, ОСОБА_7 - 2,00 га, ОСОБА_8 - 2,00 га, ОСОБА_9 - 2,00 га, ОСОБА_10 - 2,00 га.

Листом від 05.06.2018 №756 відповідач повідомив позивача, що керуючись ч. 1 ст. 122, ст. 118 Земельного кодексу України, п. 14 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , на виконання рішення Кропивнянської сільської ради від 12.08.2015 №63-2/VI Про першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО , враховуючи те, що до сільської ради раніше від позивача із заявами про надання земельних ділянок звернулись учасники АТО- жителі села, які повернулись із зони АТО або в даний час перебувають в зоні АТО, та мають право на першочергове надання їм земельних ділянок, Кропивнянська сільська рада прийняла рішення відмовити позивачу у наданні земельної ділянки, на яку він претендує.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою надав графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Проте, як вбачається з спірного рішення, підставою відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стало надання земельної ділянки учасникам АТО, що звернулись з відповідними заявами.

Таким чином, відмова позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства відбулась з підстав не передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача, вказувала, що причиною відмови є першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО, на що суд зазначає наступне.

Згідно ст. 4 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закону України №3551-ХІІ) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України №3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином особи, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів є учасниками бойових дій та належать до ветеранів війни.

Пунктом 14 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Таким чином, законодавством передбачена можливість надання учасникам бойових дій першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Судом встановлено, що відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 14 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , ст. 112, 118 Земельного кодексу України Кропивнянська сільська рада Золотоніського району Черкаської області рішенням від 12.08.2015 №63-2/VI встановила право на першочергове забезпечення земельними ділянками як із земель комунальної власності (в межах населених пунктів сільської ради), так і із земель державної власності (за межами населеного пункту) надано учасникам АТО - жителям та уродженцям сіл Кропивнянської сільської ради.

ОСОБА_3 звернувся до відповідача з клопотанням до Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, проте відповідач відмовив у його задоволенні, виходячи з першочергового забезпечення земельними ділянками учасників АТО.

Суд звертає увагу відповідача, що законодавством не встановлено пільг для учасників АТО щодо земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що із аналізу статей 118, 122 Земельного кодексу України вбачається, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розроблення проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою особі при дотриманні ним вимог вказаних статей Земельного кодексу України. При цьому законодавством не передбачаються обмеження в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою декільком особам по одній земельній ділянці.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно ч. 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивач подав до відповідача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому відповідач не правомірно відмовив у його задоволенні з підстав першочерговості забезпечення земельними ділянками учасників АТО, хоча пільг для учасників АТО щодо земель для ведення особистого селянського господарства законодавством не передбачено.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивачем не враховано, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, діяльність Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за Кропивнянською сільською радою Золотоніського району Черкаської області, які вона застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Право надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Крім того, ч. 7 ст. 139 КАС встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином враховуючи, що позивачем не подано у встановлений Законом строк доказів які б свідчили про понесені позивачем судові витрати на професійну правову допомогу, суд за сукупності обставин вважає за необхідне залишити витрати на професійну правничу допомогу за позивачем.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 77, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №31-9/УІІ від 30.05.2018 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району.

Зобов'язати Кропивнянську сільську раду Золотоніського району Черкаської області (Черкаська область, Золотоніський район, с. Кропивна, вул. Шкільна, 27, код ЄДРПОУ 34117485) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) від 18.05.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району, з врахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Витрати на професійну правничу допомогу залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.10.2018

Суддя В.В. Гаращенко