Постанова

від 23.10.2018 по справі 805/1316/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року справа №805/1316/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Компанієць І.Д.,

суддів: Геращенка І.В., Ястребової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Святодух О.Б.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі №805/1316/18-а (головуючий суддя І інстанції Кошкош О.О.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2018 року №0001201302.

В обґрунтування позову зазначив, що цим податковим повідомленням-рішенням податковий орган збільшив позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 182000 грн. з огляду на нереальність господарських операцій, проведених з контрагентом ТОВ ТВК Вектор .

Проте, реальність здійснення господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 січня 2018 року №0001201302.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтування апеляційної скарги.

1. Суд першої інстанції не звернув уваги, що контрагент позивача - ТОВ ТВК Вектор здійснював діяльність, пов'язану з нереальним постачанням робіт та формуванням неправомірної вигоди на користь своїх покупців. У нього відсутні основні засоби, земельні ділянки та достатня кількість штатних працівників для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В зв'язку з зазначеним постачання робіт та послуг по ланцюгу ТОВ ТВК Вектор - ФОП ОСОБА_3 фактично не відбулось, тому податковий орган правомірно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати судове рішення, прийняте судом першої інстанції та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 84318, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Ульянівська, будинок 196) зареєстрований як фізична особа-підприємець 06.03.2014. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є оброблення металів та нанесення покриття на метали; механічне оброблення металевих виробів (основний); виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, перебуває на обліку платника податків в ДПI у м.Краматорську ГУ ДФС у Донецькiй областi.

04 січня 2018 року за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи-платника податків ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТВК Вектор за березень, квітень, травень, червень, серпень 2017 року складено акт №7/05-99-13-02-17/НОМЕР_1.(а.с.16-34 т.1)

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 182000,00 грн., у т.ч. за березень 2017 року на суму 42840 грн., квітень 2017 року 18760 грн., травень 2017 року 46200 грн., червень 2017 року 57400 грн., серпень 2017 року 16800 грн., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджеті у розмірі 182000,00 грн.

25 січня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області надано відповідь №3596/10/05-99-13-02-13-2 на заперечення позивача до акту, що висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки є правомірними. (а.с.36-37 т.1)

29 січня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення №0001201302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 227500,00 грн., в т.ч. за основним платежем 182000,00 грн., за штрафними санкціями 45500,00 грн.(а.с.14-15 т.1)

08 грудня 2017 року ДФС України за результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Зміст акту перевірки свідчить, що податковий орган прийшов до висновку про відсутність правових наслідків у правовідносинах позивача з контрагентом ТОВ ТВК Вектор , оскільки за даними податкових накладних, зареєстрованих в ЕРПН, контрагентом позивача придбавалася метисна продукція у підприємств, які здійснювали постачання товарів номенклатури, що відрізняється від номенклатури придбання. Реальність придбання товару ТОВ ТВК Вектор у своїх контрагентів не підтверджується фактом реального походження цих товарів у попередніх ланках ланцюга його продажу (характерно для застосування суб'єктами господарювання як зустрічний транзит ). У ТОВ ТВК Вектор відсутні основні засоби, земельні ділянки, трудові ресурси, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, що може свідчити про здійснення нереальної господарської операції з позивачем.

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку про нереальність підтвердження придбання ТМЦ товариством ТРК Вектор у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям за березень-серпень 2017 року, серед яких є платник ФОП ОСОБА_3

Щодо взаємовідносин фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ТОВ ТВК Вектор встановлено наступне.

ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Вектор" (ТОВ "ТВК "Вектор") (ідентифікаційний код 41128752, 84205, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Нова, будинок 8) зареєстровано в якості юридичної особи. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності підприємстві є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; оброблення металів та нанесення покриття на метали; механічне оброблення металевих виробів; виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; неспеціалізована оптова торгівля (основний); роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

06 березня 2017 року між покупцем ФОП ОСОБА_3 та постачальником ТОВ ТВК Вектор укладено договір поставки товару №ДП-5 предметом якого є постачання товару покупцю. При цьому, згідно п.2.1 договору місцем поставки є склад постачальника . Найменування, одиниця виміру, загальна кількість визначаються рахунком-фактурою, видатковими накладними, що є невідємною частиною цього Договору.(а.с.228-230 т.3)

На виконання умов договору ТОВ ТВК Вектор виписані видаткові накладні на постачання товару Круг Ф16 ст.20, Круг 20 ст.45 , а саме від 18.10.2017 №РН-0000518 на суму 33600,00 грн., від 04.10.2017 №РН-0000503 на суму 50400,00 грн., від 12.09.2017 №РН-0000476 на суму 50400,00 грн., від 04.09.2017 №РН-0000459 на суму 33600,00 грн., від 01.09.2017 №РН-0000449 на суму 33600,00 грн., від 30.08.2017 №РН-0000446 на суму 33600,00 грн., від 14.08.2017 №РН-0000422 на суму 33600,00 грн., від 09.08.2017 №РН-0000415 на суму 33600,00 грн., від 31.07.2017 №РН-0000395 на суму 100800,00 грн., від 27.07.2017 №РН-0000388 на суму 33600,00 грн., від 18.07.2017 №РН-0000373 на суму 33600,00 грн., від 13.07.2017 №РН-0000361 на суму 33600,00 грн., від 10.07.2017 №РН-0000348 від 10.07.2017 на суму 33600,00 грн., від 30.06.2017 №РН-0000319 на суму 50400,00 грн., від 20.06.2017 №РН-0000283 на суму 67200,00 грн., від 16.06.2017 №РН-0000271 на суму 67200,00 грн., від 14.06.2017 №РН-0000264 на суму 33600,00 грн., від 09.06.2017 №РН-0000248 на суму 100800,00 грн., від 07.06.2017 №РН-0000230 на суму 25200,00 грн., від 31.05.2017 №РН-0000206 на суму 50400,00 грн., від 29.05.2017 №РН-0000200 на суму 33600,00 грн., від 26.05.2017 №РН-0000199 на суму 25200,00 грн., від 25.05.2017 №РН-0000198 на суму 16800,00 грн., від 24.05.2017 №РН-0000182 на суму 16800,00 грн., від 15.05.2017 №РН-0000157 на суму 33600,00 грн., від 12.05.2017 №РН-0000156 на суму 33600,00 грн., від 11.05.2017 №РН-0000148 на суму 33600,00 грн., від 10.05.2017 №РН-0000144 на суму 33600,00 грн., від 28.04.2017 №РН-0000132 на суму 33600,00 грн., від 21.04.2017 №РН-0000110 на суму 20160,00 грн., від 14.04.2017 №РН-0000101 на суму 58800,00 грн., від 27.03.2017 №РН-0000043 на суму 42000,00 грн., від 23.03.2017 №РН-0000036 на суму 42000,00 грн., від 20.03.2017 №РН-0000026 на суму 30240,00 грн., від 16.03.2017 №РН-0000018 на суму 92400,00 грн., від 09.03.2017 №РН-0000003 на суму 50400,00 грн. рахунки-фактури (том.1 а.с.41 - 112);

податкові накладні, а саме від 30.08.2017 №52, від 14.08.2017 №24, від 09.08.2017 №18, від 30.06.2017 №101, від 20.06.2017 №61, від 16.06.2017 №40, від 14.06.2017 №38, від 09.06.2017 №28, від 07.06.2017 №17, від 31.03.2017 №93, від 29.05.2017 №87, від 26.05.2017 №83, від 25.05.2017 №81, від 24.05.2017 №74, від 15.05.2017 №31, від 12.05.2017 №30, від 11.05.2017 №10, від 10.05.2017 №7, від 28.04.2017 №82, від 21.04.2017 №53, від 14.04.2017 №41, від 27.03.2017 №51, від 23.03.2017 №41, від 20.03.2017 №31, від 16.03.2017 №21, від 09.03.2017 №4 (том.3 а.с. 83-133).

Перевезення товару від вантажовідправника (ТОВ ТВК Вектор ) замовнику ФОП ОСОБА_3 здійснена власним автотранспортом покупця, що підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с.143-213 т.2).

Оплата за товар здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ТВК Вектор , що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками (т. а.с.113-234).

Для здійснення виробництва самозайнятою особою прийнято на роботу працівників, а саме токаря-розточувальника на верстатах з ЧПУ, токаря, укладальника деталей та виробів, електрогазозварника, інженера-технолога, що підтверджується наказами (розпорядженням) про прийняття на роботу, трудовими книжками (том.1 а.с.236 -258).

З вказаного заготівельного металопрокату (Круг Ф16 ст.20, Круг 20 ст.45) здійснено виробництво металевих виробів, а саме болт М16, М10, шкворень, стойку та інше.

Подальша реалізація вищезазначених виробів із металу здійснена на підставі договорів поставки від 03.10.2017 №171755, від 27.04.2016 №160696, від 20.08.2014 №20082014 покупцю - ПАТ Новий Стиль , договору від 01.08.2017 №28 покупцю ТОВ Завод рейкових скріплень , договору від 19.01.2017 №19/01/2017 покупцю ПАТ Карлівський машинобудівний завод , договору від 26.05.2015 №26/05/2015 покупцю ТОВ Факро Орбіта , та іншим. (т.2 а.с.14 -75)

Фактична реалізація металовиробів підтверджена видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи (т.2 а.с. 77-141).

Вивчивши надані сторонами в підтвердження своїх доводів письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України господарською діяльністю є господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підставі пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, пп.138.10.6 п.138.10, п.138.11, п.138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підставі пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач у податкових декларація з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, серпень 2017 року відобразив суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ ТВК Вектор (т.3 а.с.157-223).

На підставі п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що на момент складання податкової накладної контрагент позивача - ТОВ ТВК Вектор , був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідає вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України.

Порушень з приводу реєстрації таких податкових накладних, виписаних постачальником, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки відповідачем не встановлено.

Співставлення первинних, податкових та платіжних документів по спірним господарським операціям із документами, які підтверджують реальність таких господарських операцій, вказує, на те що позивач придбавав у ТОВ ТВК Вектор товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на спростування вищезазначеного відповідачем до суду не надано.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується наданими позивачем первинними документами.

На підставі викладеного суд вважає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Також суд зазначає, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача, оскільки поняття добросовісний платник не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають за межами його впливу.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), якими визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, позивачем правомірно, на підставі господарських операцій з ТОВ " ТВК Вектор у березні-серпні 2017 року сформовані показники податкової звітності з податку на додану вартість у спірних правовідносинах у періоді, що перевірявся.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2018 року №0001201302 та його скасування.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі №805/1316/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі №805/1316/18-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 23 жовтня 2018 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді І.В. Геращенко

ОСОБА_4