Постанова

від 18.05.2007 по справі 6/45-849

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/45-849

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2007 р.Справа № 6/45-849

 15 год. 50 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

при секретарі судового засідання  Лучко Р.М.

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюк ЛТД», вул. Руська, 10/21, м. Тернопіль

до  Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль

про  скасування  податкового повідомлення-рішення.

За участю представників сторін:

позивача: Кудінова Т.І.

                 

  відповідача: Лисий Я.І.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дюк ЛТД»звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000142309/0 від 14 лютого 2007 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 15400 грн. у т.ч. 10266,67 грн. за основним платежем та 5133,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував тим, що відповідачем необґрунтовано виключено з податкового кредиту товариства суми податку на додану вартість, у зв'язку з чим проведено його донарахування та застосовано санкції.

У письмових запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника податкової служби, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на винесення рішення у відповідності до Закону України “Про податок на додану вартість”.

В судовому засіданні, призначеному вперше на 06 квітня 2007 року оголошувалась перерва до 20 квітня 2007 року, а пізніше до 18 травня 2007 року.

Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  судом встановлено наступне:

- з 22 січня по 05 лютого 2007 року працівниками податкової служби проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Дюк ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року.

        За результатами перевірки, 05 лютого 2007 року складено відповідний Акт № 856/23-09/22599500, яким, серед іншого, виявлено порушення позивачем вимог п. «ж»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, яке полягало у тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Дюк ЛТД” м.Тернопіль, на думку перевіряючих, зайво включило до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних складених із порушенням, зокрема не заповнено графу 6 –ціна поставки одиниці продукції без врахування податку на додану вартість.

У зв'язку з цим, за твердженнями відповідача,  Товариством з обмеженою відповідальністю “Дюк ЛТД”  включено до свого податкового кредиту 10266,67 грн. ПДВ на підставі неналежним чином оформлених податкових накладних.

За результатами розгляду Акту № 856/23-09/22599500 від 05 лютого 2007 року, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення –рішення від 14 лютого 2007 року №0000142309/0 про нарахування позивачу 10266,67 грн. податку на додану вартість та 5133,33 грн. штрафних санкцій.

Дане рішення і оскаржується позивачем в судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Приписи  статей 6,19 Конституції України, ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зобов'язують суб'єктів владних повноважень приймати свої рішення на підставі та  у  спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даного спору, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття такого рішення, покладається на відповідний податковий орган.

Однак, приписів згаданих норм Конституції та КАС України, при прийняті рішення від 14 лютого 2007 року №0000142309/0   відповідачем дотримано не було.

Так, відповідно до положень п. 1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із змістом п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР, в редакції чинній на час здійснення оспорюваної операції, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,  нарахованих  (сплачених)  платником податку за ставкою, встановленою  пунктом  6.1  статті  6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті)  та  послуг з  метою  їх   подальшого   використання   в оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності платника податку.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні придбаного товару, у разі їх подальшого використання у своїй господарській діяльності.

Як вбачається з представлених документів, по видаткових накладних №№413 від 07 жовтня 2005 року, 413 від 10 жовтня 2005 року, ТОВ «Дюк ЛТД»отримало від ДП «Волочиськ-цукор»цукор –пісок на загальну суму 61600 грн. у т.ч 10266,67 грн. ПДВ.

Оплату вартості одержаних товарно-матеріальних цінностей позивач здійснив повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №№283 від 06 жовтня 2005 року, 284,285 від 07 жовтня 2005 року.

За наслідками господарської операції ТОВ «Дюк ЛТД», яке є платником ПДВ, отримало податкові накладні №№385 від 08 жовтня 2005 року, 413 від 10 жовтня 2005 року.

При цьому, податковим органом не ставиться під сумнів подальше використання отриманих товарно-матеріальних цінностей у своїй у господарській діяльності.

Підпункт 7.5.1. статті 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Від-так, отримавши податкові накладні, відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4, 7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, позивач набув права на включення 10266,67 грн. ПДВ до свого податкового кредиту.

Судом критично оцінюються твердження відповідача про неналежне оформлення податкових накладних через відсутність в них  ціни одиниці товару без врахування ПДВ, оскільки, відповідно до п. «ж»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, на порушення якого посилається відповідач, податкова накладна має містити зазначену окремим рядком ціну поставки без врахування податку.

Існування незначних недоліків в заповненні податкових накладних, як то відсутність ціни одиниці товару, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення, понесених покупцем (позивачем) витрат до податкового кредиту.

Згідно з абз. 2 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР такою умовою є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту податковими накладними чи митними деклараціями.

Про малозначність зазначеного недоліку, при заповненні основних даних податкової накладної, свідчить відсутність згадки про ціну одиниці товару в п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР.

За таких обставин, дії позивача по формуванню податкового кредиту за жовтень 2005 року відповідають вимогам норм Закону №168/97-ВР.

У запереченнях на позов від 19 квітня 2007 року №28611/7/10-015, відповідач додатково обґрунтовує неправомірне віднесення частини спірної суми до податкового кредиту тим, що податкову накладну №385 від 08 жовтня 2005 року виписано датою, відмінною від дати виникнення у продавця податкового зобов'язання, тобто з порушенням п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до п. 10 Інструкції  про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України  17.03.2001 №110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. факти  порушень  податкового  та  іншого  законодавства посадова  особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому   чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм  законодавчих  актів та вказуються конкретні  їх  пункти  і статті.

Однак, вказане порушення не відображено у акті перевірки, і на час прийняття оспорюваного рішення не могло бути підставою для його прийняття.

Крім того, відповідно до п.п.7.3.1 Закону №168/97-ВР датою  виникнення  податкових  зобов'язань з поставки товарів   (робіт,   послуг)   вважається  дата,  яка  припадає  на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з  подій, що сталася раніше:

- або дата  зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)   на банківський  рахунок  платника  податку  як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника  податку,  а  при  відсутності  такої  -  дата  інкасації готівкових  коштів у банківській установі,  що обслуговує платника податку;

- або дата  відвантаження товарів,  а для робіт (послуг) –дата оформлення документа,  що засвідчує факт виконання робіт  (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.8.1 цього Закону податковим періодом є місяць, квартал.

З огляду на вищевикладене, правомірність визначення позивачу податковим повідомленням –рішенням податкового зобов'язання податку на додану вартість відповідачем не підтверджено. А тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17,70,71,87,89,94,112,136,157-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

1.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000142309/0 від 14 лютого 2007 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюк ЛТД», (вул. Руська, 10/21, м. Тернопіль, код 22599500) податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 15400 грн. у т.ч. 10266,67 грн. за основним платежем та 5133,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Стягнути з Державного бюджету України -

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюк ЛТД», (вул. Руська, 10/21, м. Тернопіль, код 22599500)   –3,40 грн., сплаченого  державного мита.

3. У відповідності до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 384 державне мито в сумі 81,60 грн., сплачене згідно з платіжним дорученням №38 від 22 лютого 2007р., підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюк ЛТД», (вул. Руська, 10/21, м. Тернопіль, код 22599500),   як зайво внесене.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «____»

---

2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

 

Суддя                                                                                                    І.П. Шумський