Постанова

від 23.10.2018 по справі 805/4732/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №805/4732/15-а

адміністративне провадження №К/9901/12831/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної наскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2015 (суддя - Куденков К.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 (головуючий суддя - Арабей Т.Г., судді: Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі №805/4732/15-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної наскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер звернулося до адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної наскальної служби у Донецькій області про скасування рішення, в якому просило скасувати рішення податкового органу №31/17-01-00093917 від 06.10.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 3074,41грн., у тому числі штраф у розмір 1569,57 грн. та пеня у розмірі 1504,84грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податковим органом неправомірно нараховано штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер звільнено від виконання обов'язків передбачених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період проведення антитерористичної операції.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної наскальної служби у Донецькій області звернулась з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 у справі №805/4732/15-а, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 9-3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1669-VII від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на момент вирішення справи судами попередніх інстанцій), статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (в редакції, чинній на момент вирішення справи судами попередніх інстанцій).

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що умовою звільнення платника єдиного внеску від штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є заява про звільнення від відповідальності та сертифікат Торгово-промислової палати України, який є підставою звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань зі сплати єдиного внеску внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), проте позивачам вказаних документів до податкового органу надано не було. Також, відповідач зазначає, що включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платником єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування . А тому, відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, підстави для його скасування відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер не скористалося своїм правом та не надало заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер є юридичною особою, зареєстровано 25.04.2003 та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 85114, Донецька область місто Костянтинівка, вулиця Октябрська, будинок 295. Позивач є платником єдиного внеску.

Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної наскальної служби у Донецькій області 06.10.2015 прийнято рішення №31/17-01-00093917-01-1789, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до позивача штраф у сумі 1569,57грн. (у розмірі 10 %) за період з 23.12.2014 по 26.05.2015, а також нараховано пеню в розмірі 1504,84грн. (0,1% від суми недоїмки).

Судами встановлено, що сума недоїмки, яка склала 15695,55грн., була повністю сплачена позивачем 26.05.2015, в той час, як рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску податковим органом прийнято 06.10.2015.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 частини восьмої статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування регламентує заходи впливу та стягнення, частиною першої якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

Редакція цієї частини статті зазнавала змін.

Так, згідно з підпунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній до 01.01.2015) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно із Законом України від 28.12.2014 №77-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці , який набрав чинності з 01.01.2015, у частині одинадцятій статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у пункті 2 цифри 10 замінено цифрами 20 .

Враховуючи викладене, штрафна санкція за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період до 01.01.2015 була встановлена у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а за період з 01.01.2015 - у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Закон України від 02.09.2014 №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності з 15.10.2014, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.09.2014 №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень доповнено пунктом 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Згідно з пунктом 2 Закону України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці від 02.03.2015 №219-VIII пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII вважати пунктом 9-4.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI.

Місто Костянтинівка Донецької області, на території якого знаходиться відповідач, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер , входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р (втратило чинність) та від 02.12.20154 №1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-3 (у подальшому 9-4) розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, спірне рішення податкового органу було прийнято відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у розмірі 10 % (за період до 01.01.2015) своєчасно не сплачених сум.

Судами встановлено, що застосування до позивача штрафу та нарахування пені відбулося за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень законодавства, які забороняють притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-3 (у подальшому 9-4) Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 23.12.2014 по 26.05.2015 оскарженим у цій справі рішенням є протиправним.

Доводи податкового органу щодо ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер контролюючому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в спірний період, є безпідставними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-3 (у подальшому 9-4) розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.

Не впливає на такий зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII із Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пунктом 9-3 (у подальшому пункт 9-4), оскільки до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI такі зміни внесенні не були та ця норма залишилась чинною.

Також, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що неприйняття (несвоєчасне прийняття) або зупинення дії переліку населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція, не є підставою для відмови платнику єдиного внеску у звільненні від відповідальності, застосуванні штрафних та фінансових санкцій, за умови подальшого включення до нього населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція.

Таким чином, доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2015 та ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної наскальної служби у Донецькій області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної наскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 у справі №805/4732/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду