Рішення

від 22.10.2018 по справі 910/11071/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018Справа № 910/11071/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю.,

За участю секретаря судового засідання Ваховської К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" (50065, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СОБОРНОСТІ, будинок 32)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічне підприємство "Плазматек" (03134, м.Київ, ВУЛ.ЯКУТСЬКА, будинок 7)

про стягнення заборгованості у розмірі 683 935,14 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Гончаренко Т.О. - по дов. №б/н від 01.01.2018

Від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічне підприємство "Плазматек" про стягнення 683 935,14 грн., із яких: 276 00 грн. основний борг, 151 432, 73 грн. інфляційні втрати, 22 117, 81 грн. - 3% річних та 234 384,60 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за Договором поставки № 04/09/15 від 04.09.2015.

Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Враховуючи предмет та підстави позову, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, справа підлягає одноособовому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2018 відкрито провадження у справі № 910/11071/ та призначено підготовче засідання на 17.09.2018, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник відповідача у судове засідання 17.09.2018 не з`явився; про причини неявки повноважного представника суд не повідомив. Підготовче засідання було відкладено на 08.10.2018.

04.10.2018 від позивача надійшла до суду заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 508 234,47 грн., із яких: 276 00 грн. основний борг, 151 432, 73 грн. інфляційні втрати, 22 117, 81 грн. - 3% річних та 58 683,93 грн. пені.

Суд розглянувши дану заяву розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог та приймає до розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.10.2018р.

Представник позивача в судове засідання 22.10.2018р. з явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 22.10.2018 представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою поштового відділення про повернення поштових відправлень у зв язку із закінченням строку зберігання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за його відсутності і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представника відповідача у засідання обов'язковою не визнавалась.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

04 вересня 2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково - технічне підприємство "Плазматек" (надалі - відповідач)та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ВОРК" (надалі - позивач) було укладено договір купівлі-продажу №04/09/15 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язується передати у власність відповідачу товар, повне найменування, номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики якого вказуються в Специфікації до договору, яка є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач зобов'язується прийняти сказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору ціна товару, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікаціях до даного договору, що являються невід'ємними частинами договору. Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідно до специфікацій до договору.

Позивач зобов'язується поставити відповідачу товар на умовах та у спосіб, зазначений у специфікаціях до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс 2010 . (п. 4.1. договору).

Строк поставки товару вказується в специфікаціях (п. 4.2. договору).

У п. 6.8. договору зазначено, що товар вважається поставленим покупцю в момент підписання обома сторонами видаткової накладної. Датою переходу права власності на товар до покупця є дата підписання покупцем видаткової накладної.

На виконання свого обов'язку по поставці товару позивачем передано відповідачу товару на загальну суму 276 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №145 від 29.09.2015.

Відповідач не оплатив поставлений товар за вищезгаданим Договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.3 договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях (додатках) до даного договору.

Згідно п. 6 специфікації №1 до договору №04/09/15 від 04.09.2015 порядок оплати товару та форма розрахунків визначена сторонами наступним чином:

100 000 грн. протягом 15 календарних днів з моменту підписання специфікації ;1 та 176 000 грн. не пізніше 60 календарних днів після одержання товару, та за умови виконання постачальником зобов'язань, передбачених п. 4.7 та п. 5.1 даного договору.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання умов договору поставки позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 276 000 грн., що підтверджується видатковою накладною, яка залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач за товар поставлений згідно вищезазначених накладних не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати поставленого товару на суму 276 000 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного підлягають задоволенню повністю в сумі 276 000 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 8.5, договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 58 683,93 грн. пені.

Відповідно до ч.1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 8.5 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар згідно умов даного договору ніж на 10 календарних днів покупець виплачує постачальникові пеню у розмірі 0,4% від суми несплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання свого обов'язку по своєчасній оплаті отриманого товару за договором, адже всупереч умов договору не було здійснено оплату за отриманий товар, тобто відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання, що є підставами для застосування до відповідача господарських санкцій, обумовлених договором, та відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Судом було здійснено перевірку нарахування штрафних санкцій у відповідності до якої з відповідача на корить позивача підлягає до стягненню грн. пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРІПТЕРО" просить суд також стягнути з відповідача 22 117,81 грн. 3% річних та 151 432,73 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок відсотків річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 151 432,73 грн. та 22 117,81 грн. відповідно.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором №04/09/15 від 04.09.2015 щодо своєчасної оплати поставленого товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в сумі 7 623, 52 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково - технічне підприємство ПЛАЗМАТЕК (юридична адреса: 03164, м. Київ вул. Якутська,7, фактична адреса:03680, м. Київ, пров. Приладний,10, код ЄДРПОУ 16302699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" (50065, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 32, код ЄДРПОУ 35006184) 276 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 56 683 грн. 96 коп. - пені, 22 117 грн. 81 коп. - 3% річних, 151 432 грн. 73 коп. - інфляційні, та 7 623 грн. 52 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2018.

Суддя Трофименко Т.Ю.