Рішення
від 18.10.2018 по справі 910/8516/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2018Справа № 910/8516/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач"

про визнання договору поставки недійсним

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач"

до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва

про стягнення 491 309, 30 грн.

за участю представників:

від позивача (відповідача- за зустрічним позовом): Боженко Д.Є.

від відповідача (позивача-за зустрічним позовом): Савенко Є.О

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва (далі - КП УЗН Шевченківського району, позивач за первісним позовом) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" (далі - ТОВ "Автодержпостач", відповідач за первісним позовом) про визнання недійсним договору поставки № 15-18-ТД, укладеного сторонами 18.04.2018 р.

Свої позовні вимоги КП УЗН Шевченківського району обґрунтовує тим, що поставка обумовленого спірним договором товару - транспортного засобу марки ГАЗ 330232-750 (подовжений борт - ДУЕТ) суперечить положенням Закону України Про санкції , Указу Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 р., яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" від 15.03.2017 р.

На підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України позивач просить суд визнати договір поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 р. недійсним

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надано можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.

У строк, встановлений законом, відповідач (ТОВ "Автодержпостач") надав відзив на позовні вимоги, у якому проти первісного позову заперечив, вважав його необгрунтованим.

Разом з відзивом та до початку розгляду справи по суті від ТОВ "Автодержпостач" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до КП УЗН Шевченківського району про стягнення заборгованості за договором поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 р. у сумі 491 309,30 грн.

Позов мотивовано тим, що покупець (КП УЗН Шевченківського району) порушив умови вказаного договору в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 491 309,30 грн., яка складається з основного боргу - 489 900,00 грн. та 3 % річних - 409,30 грн. та яку ТОВ "Автодержпостач" просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2018 р. зустрічний позов ТОВ "Автодержпостач" був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом, призначено підготовче засідання.

У строк, встановлений законом, відповідач за зустрічним позовом (КП УЗН Шевченківського району) відзиву суду не надав.

У підготовчому засіданні представник позивача за зустрічним позовом заявив клопотання про колегіальний розгляд справи, розглянувши яке суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження. Водночас, законом не визначено, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду, а складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо.

При цьому норми ГПК України не пов'язують право суду призначити колегіальний розгляд справи лише з певним колом обставин, які, на думку сторони, свідчать про складність справи. Таким чином, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про призначення колегіального розгляду справи, та зробити мотивований висновок щодо обґрунтованості таких доводів.

Дослідивши обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що справа даної категорії не є значно складною, а наведені заявником обставини не свідчать про неможливість всебічного та об'єктивного розгляду даної справи суддею одноособово, отже, підстави для її розгляду у складі колегії суддів відсутні.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (КП УЗН Шевченківського району) свої позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом (ТОВ "Автодержпостач") проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив про те, що договір поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 р. був укладений у відповідності до норм чинного законодавства, а обставини, наведені позивачем, не свідчать про наявність підстав для визнання договору недійсним. Просив відмовити у первісному позові.

Під час розгляду зустрічного позову представник позивача (ТОВ "Автодержпостач") вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 р. у сумі 491 309,30 грн. підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача за зустрічним позовом (КП УЗН Шевченківського району) усно проти позову заперечив, вважав, що заявлена сума заборгованості задоволенню не підлягає у зв'язку із суперечністю договору поставки нормам закону. Просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Отже, розглянувши заяви учасників спору по суті справи, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов - задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2018 р. за результатами проведених КП УЗН Шевченківського району відкритих торгів, між КП УЗН Шевченківського району (покупець) та ТОВ "Автодержпостач" (продавець) був укладений договір № 15-18-ТД (далі - договір поставки (закупівлі)). Відповідно до умов цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю автомобіль ГАЗ 330232-750 (подовжений борт - ДУЕТ) за кількістю та комплекцією, вказаними у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах даного договору (п. 1.1 у редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2018 р.).

Ціна договору становить 489 900,00 грн. Розрахунок за отриманий товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця протягом 20 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару (п.п. 2.1, 3.1 договору поставки).

Постачання товару здійснюється за адресою замовника протягом 20 днів з дня підписання договору, але не пізніше 01.06.2018 р. Приймання товару оформлюється шляхом підписання акту приймання-передачі уповноваженими представниками сторін. Датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем, що підтверджується його підписом на акті приймання-передачі (п.п. 4.1-4.3, 5.1, 5.2 договору поставки).

Пунктом 7.1 договору поставки встановлений обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений товар.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.06.2018 р., але в будь-якому разі до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1).

Специфікацією до договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2018 р.) сторони погодили найменування товару - автомобіль ГАЗ 330232-750 (подовжений борт - ДУЕТ) у кількості 1 шт., вартістю 489 900,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором ТОВ "Автодержпостач" передав КП УЗН Шевченківського району автомобіль ГАЗ 330232-750 подовжений борт - ДУЕТ вартістю 489 900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 17 від 30.05.2018 р. та актом приймання-передачі від 30.05.2018 р.

Зі свого боку, КП УЗН Шевченківського району взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару не сплатив, чого не заперечував у судовому засіданні. Зазначив, що договір поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 ним не виконувався, оскільки той має бути визнаний недійсним.

Приписами ст.ст. 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 11) на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9, вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Так, статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Дослідивши зміст спірного договору поставки (закупівлі), що оскаржується, суд приходить до висновку, що він містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом - предмет договору, вартість товару, умови та терміни його оплати, взаємні права та обов'язки сторін передати та прийняти товар, порядок і строк здійснення переходу права власності на товар, інші умови, що узгоджуються з вимогами глави 54 Цивільного кодексу України. У подальшому зазначений договір поставки (закупівлі) був скріплений підписами представників сторін і печатками підприємств.

Отже, на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов (у тому числі і характеристики товару) та цей договір був укладений у повній відповідності із вимогами законодавства, а у подальшому, як вже встановлено судом, мав своїм наслідком реальне виконання (передачу ТОВ "Автодержпостач" автомобіля ГАЗ 330232-750 подовжений борт - ДУЕТ та прийняття його КП УЗН Шевченківського району).

Однак, позивач вважає, що договір поставки суперечить положенням Закону України Про санкції , Указу Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 р., яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" від 15.03.2017 р., а саме - у зв'язку із тим, що закупівля автомобіля ГАЗ 330232-750 (виробництва Російської Федерації) могла бути здійснена у суб'єктів господарювання - ТОВ Управляюча компанія Група ГАЗ та ТОВ Руські автобуси - Група ГАЗ , до яких застосовані санкційні заходи, передбачені зазначеними нормативними актами.

Так, Законом України "Про санкції" передбачено можливість застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів по відношенню до іноземної держави та іноземної юридичної особи, дії яких створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про санкції" визначені види санкцій за цим законом, до яких зокрема, відноситься заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом (п. 10).

Положеннями ст. 5 вказаного Закону передбачено, що санкції поділяються на: 1) секторальні - які застосовуються до іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності; 2) персональні - які застосовуються щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Указом Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 р. введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" від 15.03.2017 р. (далі - Рішення РНБОУ).

Пунктами 268 та 269 вказаного Рішення РНБОУ (на які посилається КП УЗН Шевченківського району), застосовано персональні санкції до наступних суб'єктів господарювання - ТОВ Управляюча компанія Група ГАЗ та ТОВ Руські автобуси - Група ГАЗ (Російська Федерація), тобто із указаними юридичними особами заборонено мати господарські відносини зі здійснення державних закупівель товару у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про санкції".

Суд, встановивши фактичні обставини у справі та дослідивши умови спірного договору, прийшов до висновку, що доводи позивача за первісним позовом є необгрунтованими.

Так, умовами договору (додатком № 3 та специфікацією, у редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2018 р.) сторони визначили найменування товару - ГАЗ 330232-750 подовжений борт - ДУЕТ, а також його технічні характеристики.

Для участі його у процедурі публічних закупівель, постачальником ТОВ "Автодержпостач" серед інших документів, був поданий сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу (автомобіль марки ГАЗ ), в якому зазначені як технічні характеристики транспортного засобу, так і його ідентифікаційні номери, зазначений також і виробник, а саме - ТОВ Автозавод ГАЗ (Російська Федерація), до якого санкційні заходи Рішенням РНБОУ не застосовані.

При цьому умови спірного договору не містять положень про те, що закупівля продавцем (ТОВ "Автодержпостач") вказаного транспортного засобу буде здійснюватись у суб'єктів господарювання - ТОВ Управляюча компанія Група ГАЗ та ТОВ Руські автобуси - Група ГАЗ з метою його подальшого постачання покупцю - КП УЗН Шевченківського району. Отже, продавець мав можливість здійснити закупівлю обумовленого транспортного засобу марки ГАЗ у будь-якої іншої юридичної особи, у тому числі і на території Російської Федерації, санкції до якої не застосовуються.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на момент складання та затвердження тендерної документації КП УЗН Шевченківського району, а також на час укладення спірного договору поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 р. Рішення РНБОУ від 15.03.2017 р. було прийнято та перебувало у вільному доступі, тому КП УЗН Шевченківського району мало можливість відмовитись від пропозиції ТОВ "Автодержпостач", якщо вважало, що міг бути поставлений автомобіль від ТОВ Управляюча компанія Група ГАЗ та ТОВ Руські автобуси - Група ГАЗ .

При цьому, як вбачається з оголошення про проведення публічної закупівлі опублікованого 02.04.2018 р. КП УЗН Шевченківського району на авторизованому майданчику Prozorro.ua , предметом закупівлі був автомобіль ГАЗ 330232-750 (подовжений борт - ДУЕТ), який позивач сам визначив та погодився придбати такий автомобіль - виробництва ТОВ Автозавод ГАЗ (Російська Федерація).

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, позивач, володіючи вичерпною інформацією щодо товару, здійснив свідомий і вільний конкурентний відбір переможця торгів серед його учасників, тим самим підтвердивши, що тендерна пропозиція ТОВ "Автодержпостач" відповідає усім критеріям та умовам, визначеним КП УЗН Шевченківського району.

За таких обставин суд вважає, що договір поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 р. ТОВ "Автодержпостач" автомобіля ГАЗ 330232-750 (подовжений борт - ДУЕТ) не суперечить Закону України Про санкції та Указу Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 р., відтак, суд приходить до висновку, що доводи позивача за первісним позовом про наявність підстав, передбачених законом для визнання договору поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 р. недійсним (ст. 203, 215 ЦК України), є необґрунтованими та недоведеними. Отже, первісний позов КП УЗН Шевченківського району задоволенню не підлягає.

Розглянувши зустрічну позовну заяву ТОВ "Автодержпостач" про стягнення заборгованості з КП УЗН Шевченківського району за договором поставки № 15-18-ТД від 18.04.2018 р. у сумі 491 309, 30 грн., суд виходив з наступного.

Як вже було встановлено судом, на виконання умов вказаного договору поставки ТОВ "Автодержпостач" передав КП УЗН Шевченківського району автомобіль ГАЗ 330232-750 подовжений борт - ДУЕТ вартістю 489 900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 17 від 30.05.2018 р. та актом приймання-передачі від 30.05.2018 р.

Однак, КП УЗН Шевченківського району взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару не сплатив, при цьому несплату вказаної суми заборгованості відповідач за зустрічним позовом не заперечував.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару суду не надано, позовні вимоги про стягнення з КП УЗН Шевченківського району заборгованості у сумі 489 900,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, ТОВ "Автодержпостач" просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом 3 % річних у сумі 1 409,30 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 1 409,30 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ТОВ "Автодержпостач" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, а у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" про визнання договору поставки недійсним.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва про стягнення 491 309, 30 грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва (01030, місто Київ, вул. Пирогова, 4/26, ідентифікаційний код 31753249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, оф. 703/1, ідентифікаційний код 41354189) основний борг у сумі 489 900 (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 30 коп., судовий збір у сумі 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 64 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 18 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення складений 25 жовтня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.

Дата ухвалення рішення18.10.2018
Оприлюднено25.10.2018

Судовий реєстр по справі —910/8516/18

Рішення від 18.10.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Ухвала від 07.08.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Ухвала від 23.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Ухвала від 02.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні