ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1330/18
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еско Енерджи , м. Київ
до Коцюбинської селищної ради, Київська область, м. Ірпінь
про стягнення заборгованості
секретар судового засідання О.О.Стаднік
за участю представників:
від позивача: І.О.Домбровська
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Еско Енерджи (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №232-18 від 14.06.2018 року (вх.№1363/18 від 18.06.2018 року) до Коцюбинської селищної ради (далі - відповідач) про стягнення 235930,86 грн. за Договором №201706/12 (№80) від 28.08.2017 року про закупівлю робіт.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №201706/12 (№80) від 28.08.2017 року не оплатив виконані позивачем будівельні роботи. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 235930,86 грн., з яких 217201,40 грн. основного боргу, 3991,00 грн. - 3% річних, 14738,46 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 22.06.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1330/18. Підготовче засідання призначено на 21.08.2018 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103264800211, у судове засідання 21.08.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.
У судовому засіданні 21.08.2018 року представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги №04-06/18 від 04.06.2018 року (вх. №17241/18 від 21.08.2018 року).
Ухвалою суду від 21.08.2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 11.09.2018 року.
До суду від представника позивача надійшов лист №334-18 від 21.08.2018 року (вх. №17327/18 від 22.08.2018 року) на виконання вимог ухвали від 21.06.2018 року.
До суду від представника позивача надійшли пояснення №340-18 від 27.08.2018 (вх. №17691/18 від 29.08.2018 року).
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103235769172, у судове засідання 11.09.2018 року повторно не з'явився та надіслав до суду електронною поштою клопотання №01.28/534 від 07.09.2018 року (вх. №18490/18 від 10.09.2018 року) про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 11.09.2018 року представник позивача проти заявленого клопотання відповідача заперечив.
Ухвалою суду від 11.09.2018 року відкладено розгляд справи на 25.09.2018 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263709407, у судове засідання 25.09.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.
Ухвалою суду від 25.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі №911/1330/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2018 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103265771835, у судове засідання 16.10.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні 16.10.2018 року позовні підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 16.10.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Еско Енерджи (за договором - підрядник) та Коцюбинською селищною радою (за договором - замовник) 28.08.2017 року укладено Договір №201706/12 (№80), за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання за дорученням замовника з використанням матеріалів підрядника, а замовник приймає на себе зобов'язання прийняти та сплатити наступну роботу - реконструкція каналізаційних мереж санвузлу будинку. Замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по закупівлі обладнання, необхідного для виконання робіт по цьому Договору.
Згідно п. 1.2. Договору, сторони домовились, що підрядник бере на себе зобов'язання в межах договірної ціни виконати роботи, з використанням власної робочої сили, використанням машин та механізмів, придбання будівельних матеріалів та обладнання, доставки їх на будівельний майданчик, вантажно-розвантажувальних робіт.
Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість усіх робіт по цьому договору визначається у відповідності з розрахунком договірної ціни (кошторису), яка є приблизною, але в межах договірної ціни, що розраховується на підставі положень ДБН Д1.1-1-2013 Правила визначення вартості будівництва , затвердженого Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України (із змінами та доповненнями), а також умов виконання робіт на об'єкті з урахуванням поточної вартості матеріально-технічних ресурсів, складеної підрядником та узгодженій з замовником. Обсяг та вартість виконання робіт визначаються договірною ціною, яка є динамічною і визначається в сумі 245152,42 грн.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що замовник перераховує виконавцю попередню оплату в розмірі 30% (тридцять відсотків) вартості робіт. Підрядник зобов'язується використати отримані кошти протягом двох місяців після їх одержання, згідно Постанови КМУ №117 від 23.04.20014 р. Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти . По закінченню фактичного терміну, невикористані кошти, отримані як попередня оплата, повертаються замовнику.
У відповідності до п.п. 2.6., 2.7. Договору, облік виконання робіт по цьому договору здійснюється на підставі підписаних підрядником та замовником довідок форми КБ-3. Остаточний розрахунок замовника перед підрядником здійснюється протягом 15 календарних днів з дати підписання акта прийомки виконаних підрядних робіт (форма КБ 2в), та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витратах (форма КБ 3) обома сторонами. Роботи вважаються виконаними після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно п. 3.1.7. Договору, замовник зобов'язується сплатити підряднику роботи, передбачені розділом 1 цього договору, в розмірах та в строки, встановлені розділом 2 цього договору, якщо інші умови не будуть обумовлені в додаткових угодах.
Договір складено у двох примірниках по одному для кожної із сторін, набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. Договору).
Як зазначає позивач, в день укладення Договору, сторони погодили Договірну ціну на будівництво Реконструкція каналізаційних мереж та санвузлу будинку культури в смт. Коцюбинське, що здійснюється в 2017 році на суму 245152,42 грн. (а.с.26,27), Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва Реконструкція каналізаційних мереж та санвузлу будинку культури в смт. Коцюбинське у сумі 245150 грн. (а.с.28-29), а також узгоджено Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на Загальнобудівельні роботи Будинок культури (а.с.30-34) та Локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-1 на Каналізація Зовнішні мережі каналізації (а.с.35,34).
На виконання умов Договору 28.08.2017 року позивач виставив та передав відповідачу рахунок-фактуру №201706/12/1 на попередню оплату у сумі 73545,72 грн. на виконання робіт з реконструкції каналізаційних мереж та санвузлу будинку культури на придбання матеріалів (а.с.25), однак, відповідач, в порушення п. 2.5. Договору, попередню оплату в обумовлені строки та станом на день подачі позову не здійснив.
Позивач, на виконання п. 3.2.1 Договору, приступив до виконання робіт протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання Договору.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог п. 3.2.9. Договору сторонами погоджено та підписано без зауважень Дефектний акт на Загальнобудівельні роботи щодо реконструкції каналізаційних мереж та санвузлу будинку культури (а.с.43,44) та Дефектний акт на Каналізацію щодо реконструкції каналізаційних мереж та санвузлу будинку культури (а.с.45).
Крім того, сторонами підписано акти на закриття прихованих робіт на Демонтаж колодязів круглих каналізаційних діаметром 1,0 м із збірного залізобетону від 09.11.2017 року (а.с.47); Улаштування колодязів круглих каналізаційних діаметром 1,0 м із збірного залізобетону від 09.11.2017 року (а.с.46); Розбирання трубопроводів каналізації від 09.11.2017 року (а.с.48); Розробка ґрунту 2 категорії з доробкою вручну (траншея) від 09.11.2017 року (а.с.49); Засипання вручну траншей та пазух котлованів (група ґрунту 2) від 10.11.2017 року (а.с.50); Укладання каналізаційних безнапірних труб із ПВХ діаметром 110 мм від 10.11.2017 року (а.с.51).
Також, сторонами складено та підписано Акт випробування зовнішньої каналізації від 09.11.2017 року (а.с.52).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи та дослідженого судом Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року від 30.11.2017 року (а.с.53-56), який підписано представниками сторін та скріплено їх печатками, позивачем на виконання п. 1.1. Договору виконано підрядні роботи на суму 128755,28 грн., що також підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та втрати за листопад 2017 року від 30.11.2017 року (а.с.57) на суму 128755,28 грн., яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №201711/4 від 30.11.2017 року на оплату за виконання робіт з реконструкції каналізаційних мереж та санвузлу будинку на суму 128755,28 грн.(а.с.58).
Однак, відповідач, в порушення п. 2.5. Договору, за виконані позивачем підрядні роботи не розрахувався протягом 15 календарних днів з дати підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2017 року.
Позивач звертався до відповідача з листом №12.2017-16 від 22.12.2017 року (а.с.59), який отримано відповідачем за вх.№1465/01.28 від 22.12.2017 року, про що свідчить відмітка на зазначеному листі, в якому повідомив про підключення зовнішньої каналізації будинку культури до зовнішніх мереж водовідведення.
Листом №12-2017-17 від 27.12.2017 року (а.с.60) позивач передав відповідачу на підпис Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 14900,40 грн. (а.с.61-63) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року (а.с.64) на суму 14900,40 грн. та просив відповідача підписати Акт виконаних робіт та довідку про вартість таких робіт і повернути їх на адресу позивача або надати мотивовану відмову від підписання.
Згідно п. 3.1.5. Договору, замовник зобов'язаний приймати від підрядника належним чином оформлені акти виконаних робіт, складених за формою БК-2в і довідки вартості робіт Форми КБ-3. Протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання від Підрядника актів виконаних робіт (формою КБ-2в) і довідки (форма КБ-3), Замовник повинен розглянути та підписати акти та повернути їх підряднику. У випадку існування у Замовника підстав для відмови підписання актів, Замовник повертає надані акти з додатком письмових аргументів щодо відмови.
Однак, зазначений лист залишено відповідачем без відповіді, Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 14900,40 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року не підписані відповідачем, письмових пояснень та мотивованої відмови від підписання акту та довідки не надано.
Таким чином, позивачем в Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 14900,40 грн. та у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року зазначено про відмову відповідача від підписання та підписано зазначені акт та довідку зі своєї сторони.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору, позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення №01.2018-19/4 від 19.01.2018 року (а.с.65) про зупинення робіт за договором на виконання будівельних робіт з проханням сплатити заборгованість у сумі 143655,68 грн., яке отримано відповідачем за вх.№56/01.28 від 22.01.2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на повідомленні.
Частиною 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
З метою досудового врегулювання позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №01.2018-19/2 від 19.01.2018 року (а.с. 66,67) із вимогою сплатити заборгованість у сумі 143655,68 грн., яка отримана відповідачем за вх.№55/01.28 від 22.01.2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на претензії. Однак, зазначена претензія залишена відповідачем без уваги.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 850 Цивільного кодексу України визначено обов'язок замовника сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 879 Цивільного кодексу України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Пунктом 2.5. Договору сторонами визначено, що замовник перераховує виконавцю попередню оплату в розмірі 30% (тридцять відсотків) вартості робіт. Згідно п. 3.2.1 Договору, підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання Договору.
Як встановлено судом, в укладеному між сторонами 28.08.2018 року Договорі №201706/12 (№80) було погоджено сплату замовником передоплати у розмірі 30% вартості робіт, що складає 73545,72 грн., згідно виставленого рахунку-фактури №201706/12/1 від 28.08.2017 року.
Вказані зобов'язання відповідачем (замовником) виконані не були. В процесі розгляду справи доказів на підтвердження сплати передоплати у розмірі 73545,72 грн. відповідачем суду не надано.
Відмова відповідача сплатити аванс є односторонньою відмовою від виконання зобов'язання та прямо порушує норми зобов'язального права, що відповідає висновку, викладеному у постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2016 року у справі №904/9212/15.
Строк виконання відповідачем обов'язку зі сплати передоплати (авансу) за Договором настав, а обставини, які б свідчили про відсутність підстав звільнення останнього від його виконання відсутні. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 73545,72 грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк сплати передоплати (авансу) є таким, що настав, а тому, позовні вимоги в частині стягнення передоплати у розмірі 73545,72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, судом враховано положення ст. 631 Цивільного кодексу України щодо строку договору (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору) та положення п. 10.1. Договору, згідно якого договір діє в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань.
Судом також встановлено, що відповідач, в порушення п. 2.6. Договору, за виконані позивачем підрядні роботи не розрахувався протягом 15 календарних днів з дати підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2017 року та не сплатив позивачу 128755,28 грн.
Також, відповідач, в порушення п. 2.6. Договору не розрахувався з позивачем за виконані будівельні роботи згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 14900,40 грн.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3,4 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Згідно п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року №01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Таким чином, жодних зауважень чи претензій щодо недоліків у виконаних роботах, їх об'єму та якості відповідачем не надано. Замовник, в порушення вимог ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України та п. 3.1.5. Договору, безпідставно відмовився від прийняття робіт виконаних згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.12.2017 року.
У зв'язку з відмовою відповідача від прийняття робіт, згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.12.2017 року на суму 14900,40 грн., позивачем листом №112.2017-17 від 27.12.2017 року на адресу відповідача направлено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрати, який отримано відповідачем за вх.№1483/0128 від 27.12.2017 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на листі. Проте, всупереч умовам Договору, відповідач жодним чином не відреагував на надісланий акт виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт, що розцінюється, як відмова у їх підписанні. За таких обставин, у зв'язку з відмовою відповідача від підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 14900,40 грн., позивачем, в силу положень ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, 03.01.2018 року підписано вказаний акт виконаних робіт.
Суд зазначає, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами договору покладено саме на замовника.
Таким чином, відповідачем не оплачено виконані роботи, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 14900,40 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив виконані роботи та не здійснив передбачену Договором на користь позивача передоплату. Зазначений факт відповідачем не спростовано, доказів протилежного суду не надано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому, вимога про стягнення з відповідача 217201,40 грн. підлягає задоволенню.
Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 7119,28 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість у сумі 73545,72 грн. (сума несплаченої передоплати) за період з 28.08.2017 року по 13.06.2018 року та 1747,00 грн. 3% річних за період з 28.08.2017 року по 13.06.2018 року, згідно виконаного ним розрахунку:
- 6968,29 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість у сумі 128755,28 грн. за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року за період з 30.11.2017 року по 13.06.2018 року та 2064,00 грн. 3% річних за період з 30.11.2017 року по 13.06.2018 року, згідно виконаного ним розрахунку;
- 650,89 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість у сумі 14900,40 грн. за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року за період з 17.01.2018 року по 13.06.2018 року та 180,00 грн. 3% річних за період з 17.01.2018 року по 13.06.2018 року, згідно виконаного ним розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, позивачем, при здійсненні розрахунку, невірно визначено періоди нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд також зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та річних.
Таким чином, відповідно до розрахунку, зробленого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 128755,28 грн. за Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року за період з 01.12.2017 року по 13.06.2018 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 5624,51 грн., сума 3% річних за період з 01.12.2017 року по 13.06.2018 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 1904,87 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до розрахунку, зробленого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 14900,40 грн. за Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року за період з 19.01.2018 року по 13.06.2018 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 421,08 грн., сума 3% річних за період з 19.01.2018 року по 13.06.2018 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 178,80 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до розрахунку, зробленого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 73545,72 грн. (сума несплаченої передоплати) за період з 29.08.2017 року по 13.06.2018 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 7200,00 грн., сума 3% річних за період з 29.08.2017 року по 13.06.2018 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 1753,01 грн. Однак, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, позивачем визначено у розмірі 7119,28 грн., а сумою 3% річних визначено 1747,00 грн., тому, стягненню підлягають зазначені суми, оскільки суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.
Крім того, судом враховано, що за своєю правовою природою аванс є боргом, а обов'язок сплатити аванс є грошовим зобов'язанням, що дає підстави для стягнення на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, які входять до складу грошового зобов'язання, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 року у справі №910/123/17.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів в спростування обставин, викладених позивачем. Отже, відповідачем не доведено відсутність у нього заборгованості перед позивачем.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Також, позивачем у позовній заяві попередньо заявлено, крім судового збору, щодо витрат на правову допомогу у розмірі 12500,00 грн.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Однак, позивачем не подано доказів понесення витрат на правову допомогу, а тому, у суду відсутні підстави для їх розподілу між сторонами.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Коцюбинської селищної ради (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 2, код 04360600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еско Енерджи (03115, м. Київ, вул. Хмельницька, 10, офіс 11, код 40468234) 217201 (двісті сімнадцять тисяч двісті одна) грн. 40 коп. основного боргу, 3830 (три тисячі вісімсот тридцять) грн. 67 коп. 3% річних, 13164 (тринадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 3512 (три тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 25.10.2018 року.
Суддя Д.Г. Заєць
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2018 |
Оприлюднено | 25.10.2018 |
Номер документу | 77364057 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні