Рішення

від 23.10.2018 по справі 915/585/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року Справа № 915/585/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу

за позовом: селянського фермерського господарства «РОКСОЛАНА» , 09444, Київська область, Ставищенський район, с. Бесідка, вул. Польова, 36 (код ЄДРПОУ 25296094),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО» (код ЄДРПОУ 35472893),

юридична адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Велика Морська 143,

поштова адреса: 25011, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102,

про: стягнення 22782,29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат ОСОБА_1, ордер серія КС № 345567 від 11.06.2018 року;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

14.06.2018 року селянське фермерське господарство «РОКСОЛАНА» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 11.06.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО» про стягнення грошових коштів у сумі 22782,29 грн., з яких:

- 22062,98 грн. - сума попередньої оплати за договором поставки № КВ-49/18-Д від 13.02.2018 року,

- 719,31 грн. - пеня.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23900,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.08.2018 року.

Ухвалою суду від 09.08.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2018 року.

19.09.2018 року розгляд справи по суті не відбувся у зв'язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.09.2018 року судовий розгляд по суті призначено на 03.10.2018 року.

Ухвалою суду від 03.10.2018 року судове засідання відкладено на 23.10.2018 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив по суті спору не подав.

Копія ухвали суду від 03.10.2018 року, надіслана на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду. Згідно довідки Укрпошти причиною повернення копії ухвали суду від 03.10.2018 року зазначено «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» .

Копії ухвал суду від 09.07.2018 року, 09.08.2018 року та 21.09.2018 року були отримані відповідачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 76, 77, 84, 86, 89), отже відповідач обізнаний про наявність даного спору та мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме - http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/gromadyanam/csz/.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

23.10.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

13.02.2018 року між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником укладено договір поставки № КВ-49/18-Д (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого в терміни, визначені Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах Договору (а.с. 43-46).

Відповідно до п. 2.1 Договору асортимент, кількість та ціна продукції визначаються Специфікаціями та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати, якщо інші умови не зазначені в Специфікації(ях) та/або інших додаткових угодах до даного Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору товар поставляється окремими партіями на підставі погоджених сторонами Специфікацій.

Відповідно до п. 10.1 Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року, але продовжує залишатись чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

15.02.2018 року сторонами підписано Специфікацію № 1 до Договору (а.с. 47), якою сторони погодили поставку у строк до 25.04.2018 року товару на загальну суму 72967,70 грн. з ПДВ.

Пунктом 3 Специфікації № 1 сторони передбачили 100% попередню оплату вартості товару в строк до16.02.2018 року.

15.02.2018 року відповідач виписав позивачу рахунок-фактуру № 1373 на оплату товару на суму 72967,70 грн. (а.с. 48)

На виконання умов Договору та Специфікації № 1 позивач 15.02.2018 року перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 72967,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 76 від 15.02.2018 року (а.с. 19) та актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 49).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 року по 08.05.2018 року (а.с. 49) відповідач поставив позивачу товар на суму 50904,72 грн. Товар на суму 22062,98 грн. (72967,70 - 50904,72) відповідач не поставив.

10.05.2018 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів у сумі 22062,98 грн. протягом п'яти банківських днів з дня отримання вимоги (а.с. 50-51).

Зазначену вимогу відповідач отримав 22.05.2018 року, про свідчить підпис представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 52), проте відповіді на вимогу не надав, грошові кошти в сумі 22062,98 грн. не повернув, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 22062,98 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 719,31 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2.1 Договору постачальник за прострочення поставки товару більш ніж на 10 днів сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого товару за кожний день прострочення, якщо таке порушення не є наслідком впливу незалежних від постачальника обставин.

Перевіривши розрахунок розміру пені (а.с. 53), судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 08.05.2018 року по 11.06.2018 року включно (35 днів).

Розрахунок пені здійснено арифметично вірно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення пені в сумі 719,31 грн. є обґрунтованою, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23900,00 грн.

Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

25.04.2018 року між позивачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 був укладений договір про надання правових послуг адвоката № 06Р/18, відповідно до п. 1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання на представництво інтересів клієнта в усіх без винятку установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форми власності і галузевої належності, в тому числі органах державної влади, самоврядування, правоохоронних органах і судах будь-яких інстанцій (а.с. 54-55).

Додатком № 1 від 25.04.2018 року до договору № 06Р/18 від 25.04.2018 року сторони погодили перелік та вартість послуг (а.с. 56).

Згідно акту виконаних робіт № 1 від 11.06.2018 року до договору № 06Р/18 від 25.04.2018 року адвокат надав клієнту послуги на загальну суму 23900,00 грн. (а.с. 61), які були сплачені клієнтом платіжним дорученням № 234 від 11.06.2018 року (а.с. 62).

Враховуючи, що позивачем підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23900,00 грн., зазначену суму відповідно до ст. 129 ГПК України також слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 5, 6 ст. 126 ГПК України суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони . Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов селянського фермерського господарства «РОКСОЛАНА» - задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО» (54003, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 143, код ЄДРПОУ 35472893, поштова адреса: 25011, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102) на користь селянського фермерського господарства «РОКСОЛАНА» (09444, Київська область, Ставищенський район, с. Бесідка, вул. Польова, 36, код ЄДРПОУ 25296094):

- 22062,98 грн. - суму попередньої оплати за договором поставки № КВ-49/18-Д від 13.02.2018 року,

- 719,31 грн. - пеню,

- 23900,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу,

- 1762,00 грн. судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 25.10.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв