Рішення

від 25.10.2018 по справі 916/1704/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1704/18 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОСОБА_1» до Приватного підприємства ,,ГЛЕБУС» про стягнення 63365,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1704/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 25.09.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2018 р. відкладено розгляд справи на 23.10.2018 р.

Позивач повідомлений про час і місце проведення судових засідань, що підтверджується, зокрема, повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою представника, наданою в судовому засіданні 25.09.2018 р.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 27.08.2018 р., надіслана на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. Ухвала суду від 01.10.2018 р., надіслана на адресу учасника відповідача, повернулась до суду з відміткою поштової установи про те, що неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України Приватне підприємство ,,ГЛЕБУС» вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду, тому неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 23.10.2018 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ОСОБА_1» (далі - ТОВ ,,ОСОБА_1» ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства ,,ГЛЕБУС» (далі - ПП ,,ГЛЕБУС» ) про стягнення заборгованості у розмірі 63365,92 грн, з яких 42000,00 грн основного боргу, 21000,00 грн пені та 365,92 грн процентів, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору поставки від 26.04.2018 р. № 79 в частині передачі позивачу оплаченого останнім товару, в зв'язку з чим ПП ,,ГЛЕБУС» має повернути отриману ним попередню оплату.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,ОСОБА_1» посилається на приписи ст.ст.180,181 ГК України, ст.ст.509,526,530,536,629,638,639,642,693,712,901 ЦК України, умови договору поставки від 26.04.2018 р. № 79, специфікацію від 26.04.2018 р. № 1, рахунок на оплату від 26.04.2018 р. № 159/04, платіжне доручення від 26.04.2018 р. № 1767, рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2018 р. по справі № 910/5819/18 тощо.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав та жодного разу не скористався наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності його представника та за наявними у ній доказами.

Згідно ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Враховуючи положення ч.5 ст.29 ГПК України, ТОВ ,,ОСОБА_1» цілком правомірно подало позов до Господарського суду Одеської області, оскільки за змістом п.3.1.1 договору поставки від 26.04.2018 р. № 79 місцем виконання цієї угоди є м. Одеса.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.07.2018 р. по справі № 910/5819/18, яке набрало законної сили, відмовлено ТОВ ,,ОСОБА_1» у задоволенні позову до ПП ,,ГЛЕБУС» про стягнення сплачених коштів у розмірі 42000,00 грн як безпідставно набутих.

Вказаним рішенням встановлено, що між сторонами 26.04.2018 р. укладено змішаний договір № 79 з елементами договорів поставки та надання послуг, у зв'язку з чим підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст.1212 ЦК України немає.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги зазначене, обставини щодо укладення названого вище договору між ТОВ ,,ОСОБА_1» та ПП ,,ГЛЕБУС» не підлягають доказуванню.

26.04.2018 р. між ТОВ ,,ОСОБА_1» (Покупець) та ПП ,,ГЛЕБУС» (Постачальник) укладено договір поставки № 79 (Договір), згідно якого Постачальник зобов'язується на умовах Договору поставити товар відповідно до специфікації до Договору, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором, згідно рахунку-фактури (п.1.1 Договору).

Найменування, кількість та асортимент товару визначається специфікацією (п.1.2 Договору).

Вартість товару визначається Постачальником в рахунку-фактурі та специфікації до даного Договору (п.2.1 Договору).

Сума транспортних витрат визначається сторонами та зазначається у рахунку-фактурі (п.2.2 Договору).

Товар має бути поставлений Постачальником протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання передоплати. Постачальник своїми силами доставляє товар на склад Покупця, розташований за адресою: м. Одеса (п.3.1.1 Договору).

Товар вважається зданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту передачі товару безпосередньо Покупцю або повноважному представнику Покупця відповідно до накладної… (п.3.2 Договору).

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником Покупця (п.3.3 Договору).

В п.2.2 Договору визначено наступні умови оплати: в розмірі 100% від загальної вартості товару, протягом трьох банківських днів з дати підписання специфікації до Договору (п.4.1 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 26.09.2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час дії Договору (п.9.1 Договору).

В специфікації від 26.04.2018 р. № 1 до Договору сторонами узгоджено найменування товару (морський контейнер), кількість (1 штука), вартість товару (32000,00 грн без ПДВ), вартість доставки (3000,00 грн без ПДВ), загальна вартість (42000,00 грн з ПДВ).

На виконання Договору Покупцем перераховано Постачальнику 100% передоплату у розмірі 42000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення від 26.04.2018 р. № 1767.

Вказуючи на те, що Постачальник, отримавши попередню оплату, не виконав взяте на себе зобов'язання поставити контейнер, Покупець звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом у рамках провадження у даній справі про повернення попередньої оплати та стягнення нарахованих пені, а також процентів за користування чужими коштами.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу… Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий змішаний Договір, який містить елементи договорів поставки та надання послуг.

При цьому ТОВ ,,ОСОБА_1» як Покупцем виконано належним чином обов'язок та здійснено 100% попередню оплату товару у розмірі 42000,00 грн відповідно до п.4.1 Договору, що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення платіжним дорученням.

В свою чергу ПП ,,ГЛЕБУС» як Постачальником в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712,901 ЦК України, ст.193 ГК України та умов п.п.1.1, 3.1.1 Договору не здійснено поставку контейнеру, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України та п.3.1.1 Договору зобов'язання щодо поставки товару мало бути виконано до 29.04.2018 р. включно.

Враховуючи викладене, ТОВ ,,ОСОБА_1» обґрунтовано вимагає в судовому порядку повернення попередньої оплати за правилами ст.693 ЦК України, в зв'язку з чим позов про стягнення основного боргу в розмірі 42000,00 грн підлягає задоволенню.

Згідно ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

В п.п.6.1, 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. № 14 (із змінами) роз'яснено, що проценти річних, про які йдеться у частині другій ст.625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст.536 названого кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст.536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст.1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін ст.536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, ст.ст.1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж ч.2 ст.625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст.536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У випадку порушення Постачальником строків поставки товару відповідно до п.3.1.1 даного Договору Постачальник сплачує Покупцю пеню, розраховану в розмірі 10% від суми, що підлягає до поставки, за кожен день прострочення в поставці, але не більше 50% (п.6.2 Договору).

З огляду на підтвердження матеріалами справи неналежного виконання відповідачем умов Договору, господарський суд дійшов висновку, що ПП ,,ГЛЕБУС» має сплатити:

- 365,92 грн процентів за період з 30.04.2018 р. по 13.08.2018 р.;

- 21000,00 грн пені (фактично розмір пені, нарахованої на суму 42000,00 грн за період з 30.04.2018 р. по 13.08.2018 р., складає 445200,00 грн, проте згідно п.6.2 Договору стягненню підлягає пеня не більше 50% від суми вартості поставленого товару).

Відтак, у зв'язку з правильністю розрахунку процентів та пені позов про їх стягнення слід задовольнити у повному обсязі.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства ,,ГЛЕБУС» (03061, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, код 33690338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОСОБА_1» (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, буд. 7А, код 36110921) 42000/сорок дві тисячі/ грн 00 коп. основного боргу, 21000/двадцять одну тисячу/ грн 00 коп. пені, 365/триста шістдесят п'ять/ грн 92 коп. процентів та 1762/одну тисячу сімсот шістдесят дві/ грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 жовтня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман