Ухвала

від 25.10.2018 по справі 918/667/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 жовтня 2018 року                    м. Рівне                              Справа № 918/667/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Марача В.В., розглянувши матеріали позовної заяви №05-15-2016

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Кавказька, 2,код ЄДРПОУ 41313357)

до Приватне акціонерне товариство "Дубноцукор" (35600, Рівненська область, м.Дубно, пров.Центральний,1, код ЄДРПОУ 00372753)

про зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Дубноцукор", в якому просить зобов'язати ПАТ «Дубноцукор» визнати кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області по капіталізованих платежах в сумі 282417,41 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста сімнадцять грн. 41 кой.) та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу, обгрунтовуючи тим, що 07.06.2018 Дубенським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області ПАТ «Дубноцукор» було направлено заяву про визнання кредитором на суму 282417,41 грн., яка отримана 20.06.2018 уповноваженою особою останнього. Відмови ліквідаційної комісії від визнання вимог щодо включення капіталізованих платежів до проміжного балансу не надходило, тому Дубенське відділення управління 17.08.2018 листом № 14-01-15/ 425 звернулося до голови ліквідаційної комісії з проханням повідомити про хід ліквідаційної процедури. Проте, даний лист повернувся до відділення управління у зв'язку з його неотриманням адресатом, що свідчить про ухилення ліквідаційної комісії від розгляду кредиторських вимог і повідомлення кредитора про результати їх розгляду.

Крім того, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що на 2018 рік були заплановані видатки у сумі 5,8 тис. грн. у кошторисі Управління асигнування на забезпечення сплати судового збору для подання позовних заяв, які на даний час використано, і тому Управління звернулось до виконавчої дирекції Фонду з проханням внести зміни в кошторис Управління на 2018 рік та профінансувати.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області зауважує про те, що вона не має фінансової можливості сплатити судовий збір в момент подачі позовної заяви та просить відстрочити його сплату до ухвалення судом рішення.

Розглянувши позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області та клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, господарський суд прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, а позовна заява має бути залишена без руху. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до п.1 ст.8 "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судам було роз'яснено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення. У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України. Суд не позбавлено права застосувати щодо одного й того самого заявника і за однією й тією ж його заявою (скаргою) як відстрочення, так і розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати, причому зазначені дії можуть мати місце у різній послідовності (наприклад, спочатку відстрочення сплати судового збору, а потім зменшення його розміру, або навпаки - спочатку зменшення розміру судового збору, а згодом відстрочення його сплати) або в сукупності (зокрема, одночасне зменшення розміру судового збору і відстрочення його сплати). Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі (пункт 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Разом з тим, зазначені положення закону дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Однак, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору. Дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, позивач, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із проханням про відстрочення сплати судового збору, має належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Позивачем в обґрунтування скрутного матеріального становища, що унеможливлює сплату судового збору, не надано суду жодних доказів, що унеможливлюють сплату судового збору.

Крім того, як уже зазначалося вище самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області не подано належних та допустимих доказів наявності обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище та про неможливість, у зв'язку з цим, сплати судового збору у встановленому Законом розмірі, а тому клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При розгляді вказаної позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що до неї не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, Позивачу необхідно подати господарському суду у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали докази сплати судового збору у встановленому розмірі.

Суд звертає увагу Позивача, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору при подачі позовної заяви.

2. Позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області залишити без руху.

3. Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул.Кавказька, 2,код ЄДРПОУ 41313357) у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази сплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття і не підлягає оскарженню.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.