Рішення

від 16.10.2018 по справі 910/10048/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 16.10.2018Справа №  910/10048/18 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської  справи за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаки УА" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1; ідентифікаційний код 37332960) до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33; ідентифікаційний код 36993049) про   стягнення 57 374, 00 грн. без повідомлення (виклику) учасників справи                                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:      До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Знаки УА" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 57 374, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідно до умов договору № 100-06/16 від 17.06.2016 він виконав роботи по нанесенню дорожньої розмітки, проте, відповідач всупереч умовам даного договору свої грошові зобов'язання виконав не в повному обсязі, що і стало підставою для звернення до суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаки УА" залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. 13.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача, до якої було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. У запропонований в ухвалі від 14.08.2018 п'ятнадцятиденний строк, відзиву від відповідача до суду не надійшло. Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Приписами  ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд" є: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33. Ухвала Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 направлялась судом на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "відправлення не вручене під час доставки: інші причини, адресат не значиться". Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Приписами  ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –                                                           ВСТАНОВИВ: 17.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Знаки УА" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд" укладено договір № 100-06/16 про виконання робіт з організації безпеки дорожнього руху за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується власними силами та засобами з власних матеріалів виконати роботи та території замовника (Україна, місто Тернопіль, просп. Злуки) по нанесенню дорожньої розмітки (надалі за текстом – роботи), у кількості відповідно до схеми організації дорожнього руху території замовника, що є невід'ємною частиною договору, а замовник приймає виконані роботи та на умовах договору сплачує виконавцю плату зазначену у п. 4.1. договору. Кількість, асортимент, перелік дорожньої розмітки та комплектуючих до них товарів та робіт визначаються сторонами у додатках до договору, що є невід'ємною його частинами (додаток № 1)  (п. 1.2. договору). Пунктом 3.1. договору встановлено, що виконавець починає виконання робіт, передбачених даним договором в строк не пізніше одного дня з дати отримання від замовника передоплати, визначеної п.п. 4.2.1 п. 4.2. договору. Термін виконання робіт по договору вказані в додатку № 1 (п. 3.2. договору). Відповідно до п.4.1. договору ціна договору включає в себе вартість витратних матеріалів, вартість робіт та транспортні витрати виконавця та становить 76   888, 00 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ 20 % -12   814, 67 грн. (дванадцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 67 коп.) згідно з додатком № 1 до договору. Пунктом 4.2. договору встановлено порядок розрахунків: -          замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 50 % від ціни договору протягом п'яти банківських днів з дня підписання сторонами цього договору (п.п. 4.2.1. договору); -          остаточний розрахунок у розмірі 50 % від ціни договору протягом п'яти банківських днів з моменту тримання повідомлення від виконавця, підписання відповідних актів виконаних робіт та надання виконавцем замовнику податкової накладної з ПДВ, складеної  в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником (покупця) особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (п.п. 4.2.2. договору). Відповідно до п. 4.3. договору у разі виникнення необхідності виконання виконавцем додаткових робіт чи послуг для замовника, то такі роботи чи послуги виконуються виконавцем після оформлення сторонами додаткової угоди із зазначенням ціни таких робіт. Згідно з п.п. 5.1. договору здача-приймання виконаних робіт за даним договором здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, а факт приймання товарних цінностей посвідчується сторонами за видатковою накладною. Акт виконаних робіт готує виконавець і передає замовнику не пізніше трьох банківських днів після виконання робіт, а замовник протягом трьох календарних  днів перевіряє відповідність акту виконаним роботам і, у разі  відсутності зауважень підписує його та передає виконавцю один екземпляр. Видаткові накладні підписуються сторонами в момент постачання товарних цінностей (п. 5.2. договору). Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасне виконання робіт в строки визначені цим договором, за належних умов створених замовником та сприятливих природних умов, замовник має право вимагати від виконавця сплату ним пені у розмірі 1 % від ціни договору. У разі невиконання п.п. 2.2.3. п. 2.2. договору, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми додаткової угоди до договору, за кожен день простою, а також відшкодовує інші витрати пов'язані із утриманням виконавцем обладнання, персоналу в зв'язку із вимушеним прогулом (п. 6.3. договору).   Пунктом 8.1. договору встановлено, що цей договір набирає законної сили  з моменту його підписання, уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.2. договору). Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на виконання умов договору ним було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату та підписані акти здачі-приймання робіт В свою чергу відповідач, згідно платіжного доручення № 241 від 22.06.2016 здійснив передоплату в сумі 38   444, 00 грн. Крім того, позивач зазначає, що 11.07.2018 він звернувся до відповідача з листом № 195-07/18 від 10.07.2018, до якого були додані документи, передбачені умовами п.п. 4.2.2. договору, однак відповідач свого грошового зобов'язання так і не виконав, у зв'язку з цим сума з основного боргу відповідача перед позивачем становить 57   374, 00 грн. Суд вказує, що докази направлення зазначеного вище листа, а саме фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 11.07.2018 наявні в матеріалах справи. Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 100-06/16 про виконання робіт з організації безпеки дорожнього руху, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду. Відповідно до ч. 1, 2   ст. 509 Цивільного кодексу України   зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених   статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі   ст. 11 Цивільного кодексу України    цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1   статті 626 Цивільного кодексу України    визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі   ст. 628 Цивільного кодексу України    зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до   ст. 837 ЦК України   за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього   Кодексу   про ці види договорів. Відповідно до   ст. 839 ЦК України   підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Приписами   ст. 846 ЦК України   строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Згідно з ч. 1   ст. 853 Цивільного кодексу України   замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Відповідно до         ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені наступні рахунки на оплату: № 1455 від 21.06.2016 на суму 76   888, 00 грн., № 1864 від 11.07.2016 на суму 26   852, 00 грн., № 1798 від 05.07.2016 на суму 4   200, 00 грн. Крім того, судом встановлено, що сторонами у порядку п. 5.1. договору були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме:  № 551 від 26.08.2016 на суму 25 352, 00 грн. (в тому числі ПДВ – 4   225, 33 грн.), № 552 від 26.08.2016 на суму 4   200, 00 грн. (в тому числі ПДВ – 700 грн.), № 553 від 26.08.2016 на суму 73   148, 00 грн. (в тому числі ПДВ – 12   191, 33 грн.). Товарні цінності були прийняті відповідачем згідно видаткової накладної № 1461  від 26.08.2018 на суму 3   740, 00 ( в тому числі ПДВ – 623,33 грн.) та № 1458 від 26.08.2016 на суму 1 500,00 грн. (в тому числі ПДВ – 250 грн.). Суд вказує, що зазначені вище акти здачі-приймання робіт та видаткові накладні, підписані представниками сторін та скріплені печатками, а тому суд вважає, що надані позивачем роботи (послуги) були прийняті відповідачем без зауважень, а відтак відповідач погодив факт належного виконання позивачем робіт за договором підряду. Договір, відповідно до   ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 530 Цивільного кодексу України  встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, а саме, п.п. 4.2.1. відповідачем було сплачено позивачу аванс в розмірі 38   444, 00 грн., що підтверджується  копією платіжного доручення №  241 від 22.06.2016, а відтак, суд погоджується із заявленою позивачем до стягнення суми в розмірі 57   374, 00 грн., яка у  свою чергу  наразі є несплаченою відповідачем. Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання. Аналізуючи договір № 100-06/16, а саме, п.п. 4.2.2. договору, суд дійшов висновку, що обов'язок у відповідача щодо остаточного розрахунку (доплати інших 50 %) виникає протягом п'яти банківських днів з моменту отримання повідомлення від виконавця (позивача), підписання відповідних актів виконаних робіт та надання виконавцем замовнику податкової накладної з ПДВ, складеної  в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником (покупця) особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України Як стверджує позивач та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Знаки УА"  11.07.2018 на виконання умов договору, а саме, його п.п., звернувся до відповідача з листом № 195-07/18 від 10.07.2018, в якому було повідомлено, що всі обов'язки виконавця, передбачені умовами договору, виконані в повному обсязі, також було додано передбачені п.п. 4.2.2. договором документи. Даний лист (повідомлення) було відправлене на адресу відповідача 11.07.2018 поштовим повідомлення № 0113328852038, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення в цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 11.07.2018 та фіскальним чеком. Суд вказує, що згідно інформації з сайту Укрпошти поштове повідомлення                        № 0113328852038  у зв'язку із закінченням терміну зберігання 13.08.2018 було передано на зберігання, а відтак суд дійшов висновку, що відповідач отримав дане повідомлення про виконання робіт та додані до нього документи  саме 13.08.2018, оскільки неотримання відповідачем кореспонденції, зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання останньої, яка надходила на його адресу. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні. З огляду на викладене вище, суд зазначає, що відповідач повинен був виконати свій обов'язок та  здійснити остаточний розрахунок з позивачем до 20.08.2018 (включно). Проте, в порушення зобов'язань  обумовлених умовами договору, відповідачем у строк до  20.08.2018 обов'язок щодо здійснення остаточної оплати виконано не було, внаслідок чого й утворилась заборгованість в розмірі 57   374, 00 грн. Відтак, з огляду на викладене вище та враховуючи те, що відповідачем не спростовано заявлених позовних вимог та з врахуванням норми ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва -                                                               ВИРІШИВ: 1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаки УА"  задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33; ідентифікаційний код 36993049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаки УА" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1; ідентифікаційний код 37332960) основну заборгованість в розмірі 57   374 (п'ятдесят сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено: 16.10.2018 Суддя                                                                                                                 Д.О. Баранов