Рішення

від 26.06.2007 по справі 17/131-2343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/131-2343

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2007 р.Справа № 17/131-2343

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрусик Н.О.             

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Теребовлягаз”, м. Теребовля Тернопільської області  

До відповідача: Теребовлянського районного військового комісаріату, м. Теребовля Тернопільської області

Представник від:

позивача:  Штогрин М.П., юрисконсульт, довіреність  №48 від 26.04.2007р.

відповідача:  Канська М.М., доручення від 22.06.2007р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання.

Відкрите акціонерне товариство  по газопостачанню та газифікації "Теребовлягаз", м. Тернопіль, звернулося 23.05.2007р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Теребовлянського районного військового комісаріату, м. Теребовля Тернопільської області, про стягнення 3440,54 грн. заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу згідно договору №14/Д-11 від 01.01.2007р., з яких  2318,28 грн. основного боргу, 959,98 грн. пені нарахованої за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань та 162,28 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позову позивач посилається на копію договору №14/Д-11 від 01.01.2007р. “На постачання та транспортування природного газу”; акти прийому –передачі природного газу за січень 2007р. від 31.01.07р. та лютий 2007р. від 28.02.07р.; розрахунки суми позову, копію договору №14/Д-12 від 01.06.2006р.; акт прийому–передачі природного газу за грудень 2006р. від 31.12.2006р.; акт звірки розрахунків станом на 01.02.2007р.; інші матеріали.

Судове засідання, призначене вперше на 14 червня 2007 року, в порядку ст. 77 ГПК України відкладалося на 26 червня 2007 року у зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача та необхідністю подання сторонами додаткових доказів, зокрема ухвалою господарського суду про відкладення розгляду справи від 14.06.2007р. зобов'язано позивача подати суду: довідку статуправління про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день звернення з позовом до суду; докази часткової оплати вартості спожитого газу в сумі 3030,40 грн. за спожитий природний газ; обґрунтувати правові підстави заявлення до стягнення 757,18 грн. заборгованості, що виникла станом на 01.01.2007 р.

В судовому засіданні 26.06.2007р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, на обґрунтування наявності боргу за надані послуги з постачання та транспортування природного газу станом на 01 січня 2007 року подав копію договору №14/Д-12 від 01.01.2006 року, копію акту прийому-передачі природного газу за грудень 2006 року.

Відповідач обґрунтованого відзиву на позов не подав, його представник в судовому засіданні не заперечує проти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації "Теребовлягаз".

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив:

01 січня 2007 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації „Теребовлягаз” як Постачальником та Теребовлянським районним військовим комісаріатом як Покупцем, укладено договір на постачання і транспортування природного газу за № 14/д-11 (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором поставки згідно умов якого, та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до п.п.1.1., 2.1.1. та 2.4.2 Договору Постачальник зобов'язувався поставити  природний газ, а  Покупець  прийняти та оплатити його на умовах і в строки, визначені договором, а саме: шляхом попередньої оплати не пізніше, ніж за п'ять банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок Постачальника.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору щодо оплати за поставлений йому природний газ згідно договору та надані послуги з постачання і транспортування природного газу.

Фактична кількість поставленого по даному Договору природного газу визначається на підставі щомісячних актів фактичного споживання природного газу, які підписуються між  “Покупцем” та “Постачальником”(п. 3.2. Договору від 01.01.2007 року).

Згідно пункту 4.13 вищезазначеного договору, прийом-передача газу спожитого „Покупцем” у відповідному місяці оформляється актом прийому-передачі газу між “Постачальником” та “Покупцем”, які уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяця і вони є підставою для складання Постачальником щомісячного реєстру і підставою для проведення остаточних розрахунків між “Покупцем” та “Постачальником” за надані транспортні  послуги.

Як підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31 січня 2007 року та 28 лютого 2007 року ВАТ “Теребовлягаз” поставило відповідачу у січні 2007 р. - 2000 куб. м. природного газу, а в лютому 2007 р. –2500 куб. м. природного газу.  

Пунктом 5.1 даної угоди встановлено, що ціна природного газу за Договором складає 1015,20 грн. за одну тисячу кубічних метрів, в тому числі  ПДВ –169,20 грн., з врахуванням вартості транспортування газу.

Доповненням №1 від 31.01.2007р. до Договору, яке підписано представниками сторін без заперечень, сторонами внесено зміни до договору № 14/д-10 в частині вартості природного газу, відтак, з 01.02.2007р. встановлено ціну природного газу в сумі 1024,44 грн. за одну тисячу  кубічних метрів газу.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору, що також не заперечується відповідачем у справі, останній  не виконав в повній мірі своїх зобов'язань та не провів розрахунки у строки та в порядку, визначеному розділом 6 Договору, оплативши за спожитий природний газ та надані позивачем послуги по його транспортуванню лише частково, в розмірі 3030,40 грн., внаслідок чого станом на  22.05.2007 р. сума заборгованості складає 2318,28 грн.

Як випливає з доданих позивачем документів, зокрема розрахунку суми заборгованості, станом на 01.01.2007р. заборгованість відповідача складала 757,18 грн., яка виникла внаслідок невиконання Теребовлянським районним військовим комісаріатом зобов'язань щодо оплати за поставлений йому природний газ на основі акту прийому-передачі природного газу за грудень 2006 року згідно договору №14/Д-12 від 01.01.2006р.

Вказане також підтверджується підписаним сторонами без заперечень актом звірки розрахунків від 01.02.2007р.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин  належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Доказів, що підтверджують виконання  відповідачем  оплати  вартості поставленого йому  природного газу в повному розмірі, та відновлення тим самим порушених майнових прав  кредитора  на момент  розгляду спору судом, матеріали справи не містять.

Тому, правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 2318,28 грн. заборгованості, яка складається із вартості поставленого згідно договорів № 14/Д-12 від 01.01.2006р. та №14/Д-11 від 01.01.2007р. природного газу та наданих відповідачу послуг по його транспортуванню.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Відповідно до  ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 статті 231  ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором.

За правилами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що за порушення терміну оплати  згідно п. 6.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення платежу понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У зв'язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 10.02.2007 р. по 22.05.2007р. (101 день) відповідачу нарахована пеня в розмірі 959,98 грн., а за прострочення понад тридцять днів додатково згідно п. 7.2. договору позивачем нараховано штраф у розмірі 7% вказаної вартості, що за підрахунками позивача становить 162,28 грн.

При даних обставинах справи, такими, що підлягають до задоволення, оскільки ґрунтуються на положеннях ч. 4 ст. 232 ГК України та умовах укладеного договору є вимоги про стягнення з відповідача 959,98 грн. нарахованої пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань та 162,28 грн. штрафу.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості перед позивачем Теребовлянський військовий комісаріат суду не представив, а тому суд визнає, що на час розгляду позову в суді борг не сплачений і грошові вимоги на суму 3440,54 грн., з яких 2318,28 грн. основного боргу, 959,98 грн. пені та 162,28 грн. штрафних санкцій підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 26 червня 2007 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 193, 230-232 Господарського кодексу  України,  ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42 –47, 20, 22, 33, 34, 43, 49, п. 4 ст. 80, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Теребовлянського районного військового комісаріату, м. Теребовля, Тернопільської області, вул. Шевченка, 26, ідентифікаційний код 09868852 –2318,28 грн. основного боргу, 959,98 грн. пені, 162,28 грн. штрафу, 220,00 грн. судових витрат на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Теребовлягаз", м. Теребовля Тернопільської області, вул. Кн. Василька, 73-В, ідент. код 21156166.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "_02__"__липня___2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.О. Андрусик