Рішення

від 23.10.2018 по справі 804/4093/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року Справа № 804/4093/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Міжгалузевий регіон" (код ЄДРПОУ 40127166; 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 37, офіс 97) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Обставини справи: 04.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Міжгалузевий регіон (далі - ТОВ НВО Міжгалузевий регіон , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р №0011341422 від 18.05.2018 p. з податку на додану вартість, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки №20549/04-36-14-22/40127166 від 24.04.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р №0011351422 від 18.05.2018 p. з податку на прибуток приватних підприємств, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки №20549/04-36-14-22/40127166 від 24.04.2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач прийшов до хибних висновків про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами, що призвело до неправомірного збільшення податкових зобов'язань та накладення штрафних санкцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. При цьому, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, оскільки, навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог. Також відсутність деяких документів не є підставою для визнання господарських операцій нереальними за наявності належним чином складених первинних документів, які у їх сукупності дають можливість встановити реальність цих господарських операцій (а.с.119-230 т.1).

Ухвалою суду від 20.06.2018 року відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.2 т.1).

06.07.2018 надійшов відзив Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому зазначено, що під час перевірки були досліджені господарські відносини між позивачем та контрагентами та встановлено сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, які свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. У зв'язку з наведеним, вважає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди. Таким чином, стверджує, що під час перевірки було правомірно встановлено порушення позивачем податкового законодавства. Отже, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно та скасуванню не підлягають (а.с. 235-239 т.1).

Ухвалою суду від 11.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.15 т.2).

У судове засідання всі сторони з'явились.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТОВ НВО Міжгалузевий регіон департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 18.11.2015 №12241020000074706 (а.с.100-101 т.1).

На підставі повідомлення від 02.04.2018 №732 та відповідно до наказу від 02.04.2018 №1883-п ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно з пп.191.1.1 п.191.1 ст. 191, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, ст. 75, пп.78.1.1 п.78 .1 ст. 78, ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ НВО Міжгалузевий регіон з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТК ГАМА та ТОВ СТАРТЕП за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Сторонами не заперечується, що повідомлення від 02.04.2018 №732 та копію наказу від 02.04.2018 №1883-п надіслано на податкову адресу підприємства позивача засобами поштового зв'язку.

За результатами перевірки складено акт від 24.04.2018 №20549/04-36-14-22/40127166 (а.с.15-23 т.1).

Згідно висновку акту перевіркою встановлено порушення ТОВ ТД Міжгалузевий регіон :

- пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 121675 грн.;

- п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 135194 грн., у тому числі: за червень 2016 року в сумі 86025 грн., за серпень 2016 року у сумі 49169 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення рішення:

- №0011341422 від 18.05.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 168992,50 грн., в тому числі: 135194 грн. за податковим зобов'язанням та застосовано штрафну санкцію в розмірі 33798,50 грн. (а.с.24-25 т.1),

- №0011351422 від 18.05.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 152093,75 грн., у тому числі: 121675 грн. за податковим зобов'язанням та застосовано штрафну санкцію в розмірі 30418,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ ТД Міжгалузевий регіон у перевіряємому періоді оформлено операції з поставки товарів ТОВ ТК ГАМА та ТОВ СТАРТЕП на загальну суму 811164,84 грн., в тому числі ПДВ 135194,14 грн. Однак, встановлені перевіркою порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено здійснення реальних, товарних операцій між ТОВ ТД Міжгалузевий регіон та ТОВ СТАРТЕП й ТОВ ТК Гама . Підставою для такого висновку став вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2017 у справі №335/14/17 1-кп/335/166/2017, яким посадових осіб підприємств-контрагента визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого у т.ч. ст. 205 КК України. У зв'язку з цим відповідачем в акті перевірки зроблено висновок, що в первинних документах позивача зазначені операції, які фактично не відбувались у зв'язку з чим, такі первинні документи не мають юридичної сили первинних документів. Як наслідок, ТОВ ТД Міжгалузевий регіон неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів, а також здійснював проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена по ланцюгу постачання.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 134.1.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинах із вказаним контрагентом у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Під час перевірки і до матеріалів справи ТОВ ТД Міжгалузевий регіон для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ СТАРТЕП надало первинні бухгалтерські документи на підтвердження придбання і використання товару у своїй економічній діяльності, продажу з економічною вигодою підприємству ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ за грошові кошти: копію договору від 05.07.2016 на постачання товару від ТОВ СТАРТЕП , специфікацію №1 від 15.07.2016, видаткову накладну №47 від 15.07.2016, рахунок на оплату №0715-40 від 15 липня 2016 р., податкову накладну №47 від 15.07.2015, платіжні доручення №131 від 15.07.2016, №133 від 18.07.2016 №139 від 22.07.2016, типовий договір №089ЛМ/586 від 19.07.2016 з ПАО МК АЗОВСТАЛЬ , специфікацію, видаткову накладну, податкову накладну, довіреність, товарно-транспортну накладну, платіжні доручення до нього (а.с.28-56 т.1).

Також під час перевірки і до матеріалів справи ТОВ ТД Міжгалузевий регіон для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ ТК ГАММА надало первинні бухгалтерські документи на підтвердження придбання і використання товару у своїй економічній діяльності, продажу з економічною вигодою підприємству ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Іліча за грошові кошти: копію договору від 22.06.2016 №22-06-0.2016 пст на постачання товару з ТОВ ТК Гама , специфікацію №1 від 22.06.2016, видаткову накладну №629-31 від 29.06.2016, рахунок на оплату №230616-30 від 23.06.2016, податкову накладну №69 від 23.06.2016, платіжні доручення №107 від 23.06.2016, №122 від 01.07.2016, №137 від 15.07.2016, договір №1023 від 03.05.2016з ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Іліча , специфікації, видаткову накладну, податкову накладну, довіреність, товарно-транспортну накладну, платіжні доручення до нього (а.с.57-99 т.1).

Водночас, суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Так, контролюючим органом проведено аналіз баз даних ДФС та встановлено, що на адресу ТОВ НВО Міжгалузевий регіон контрагентами-постачальниками виписано та зареєстровано податкові накладні.

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ "ТК ГАМА" (код ЄДРПОУ 39521493) зареєстроване Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 01.12.2014 №11031020000037165. Станом на теперішній час перебуває на обліку в ДПІ у Соборному районі м.Дніпра. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля . Свідоцтво платника ПДВ № 200198221 від 01.01.2015 (анульоване 13.12.2017) за рішенням контролюючого органу у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року). Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (звіт за формою 1-ДФ) за 2 квартал 2016 року на підприємстві працювала одна особа - директор. Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та декларація з податку на прибуток за 2016 рік підприємством не надано. Аналізом ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ "ТК ГАМА" (код ЄДРПОУ 39521493) товару: Рельс КР-100, що був реалізований на ТОВ ТД Міжгалузевий регіон у червні 2016 року.

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за липень 2016 ТОВ "Стартеп" встановлено наступне: ТОВ "Стартеп" здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям ТОВ "Сіартеп". Зокрема, придбані: сталь листовая х/к, молоковідсмоктувач механічний Dr. Frei (GM-10), порожні пакувальні коробки, кладочна суміш для газобетонних блоків, плити гіпсокартонні "КНАУФ" ГКП 12.5x1.2x2,5, суміш Кнауф HP Фініш, гіпсокартон в асортименті, лист в/ц 02-000. труба ПВХ 50x500, каналізація, труба ПВХ 110x1000 внутр., каналізація, аксесуар 14-00 анкер універсатьний. відвід ГНТР50-900 внутр., відходи поролона, лист н/ж 430/12x17 2*1000*2000 2В, кутовий з'єднувач 90 505, кут складний, кришка на лоток із заземленням, контактор RD 20-02 (230V AC DC) (АСІ), кабель АВВГ 3x95+1x50, металопрокат, блок камневид рядовий № 25-4. грунтофрез GT90 FAVORITE, генератор EG5500E3 (Z), газонокосарка КК3813 ел., електродвигун, картер двигуна, держак труби, коліно Д 100 45 градусів, акумулятор АКБ 6СТ-190 А3(3) Eurostart, круг абразивний в асортименті, лист гофрований в асортименті, зливне коліно біле DEVOREX RAINPIPE 80, з'єднувач ринви білий DEVOREX CLASSIC 120, воронка ринви в асортименті, замок врізний "Мотор Січ ЗВ7 кл.2", мотокоса IRON ANGEL ВС 45 М-1, стулка 400 WDS, дверна стулка зовнішня, штапик СПО, саморіз 4.8*35 РЕ (з шайбою) GROMO (Німеччина) 120 - Мідь - Ринва 3 м.п. олово, нікель НПА-1 15x200x800. прокладка гумсова, тощо. Тобто асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій; відсутнє реальне (законне) джерело походження ТМЦ відповідно (відсутнє дійсне формування витрат) у ланцюгах його проходження до виробника, оскільки ТОВ "Стартеп" не є виробником.

Крім того, матеріали справи містять вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2017 у справі №335/14/17, провадження №1-кп/335/166/2017, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 20.12.2016 між ОСОБА_5 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Запорізької області ОСОБА_6, та визнано ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 28-ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27-ч.2 ст. 2012 КК України й призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 68000 грн. та 51000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю пов'язаною з реєстрацією та перереєстрацією суб'єктів господарської діяльності. Вирок набрав законної сили 21.04.2017. За змістом вироку, ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, створив та придбав суб'єкти господарської діяльності у т.ч. - ТОВ ТК Гама (код ЄДРПОУ 39521493), ТОВ СТАРТЕП (код ЄДРПОУ 40532757) з метою прикриття незаконної діяльності.

Отже, всі первинні документи контрагентів позивача - ТОВ СТАРТЕП та ТОВ ТК Гама є неналежними, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 16 січня 2018 у справі №2а-7075/12/2670.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. ст. 2,9, 77, 139, 241-243, 257-263,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1