Рішення

від 16.10.2018 по справі 809/971/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р. справа № 809/971/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Чижевської І.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0001211406, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 03.03.2018,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" звернулося в суд із позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0001211406, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 03.03.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт №108/09-19-14-06/34622960 від 02.02.2018.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0001211406 від 03.03.2018, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 3256362 грн., №0001221406 від 03.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 3597118 грн., №0001231406 від 03.03.2018 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1487254 грн., №0001241406 від 03.03.2018, яким визначено грошове зобов'язання за штрафною санкцією у сумі 5780 грн. за неподання податкових декларацій з ПДВ.

Із прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень позивачем до суду оскаржено №№0001211406, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 03.03.2018.

Підставою для винесення спірних рішень слугував висновок контролюючого органу про порушення Товариством:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" та пп.5.4, 5.5 п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 3067366 грн. та заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік всього в сумі 1487254,47 грн.;

- п.181.1 ст.181. п.183.1, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в загальній сумі 2605090 грн.;

- пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, неподання податкових декларацій з ПДВ за березень 2015-грудень 2017 років.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача вказали, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" вважає вказані податкові повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що всупереч вимогам податкового законодавства відповідачем не надано примірник акту перевірки Товариства, натомість 06.02.2018 Головою ліквідаційної комісії Товариства був отриманий рекомендований лист ДФС в Івано-Франківській області, при відкритті якого було виявлено 60 чистих аркушів паперу формату А4 без тексту, про що був складений акт в присутності листоноші.

Товариство в період з 01.01.2015 по 31.12.2017 було управителем фонду фінансування будівництва виду А, діяльність якого регулюється Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівниці житла та операціях з нерухомістю". Відповідач дійшов висновку про те, що за період з 01.01.2015 по 28.02.2015 Товариство уклало з довірителями (особами, які інвестували в спорудження житла) договори "Про уступку майнових прав", що на думку контролюючого органу є операцією з поставки товарів та митній території України, яка підлягає оподаткуванню ПДВ. На думку відповідача, Товариство повинно було нараховувати та сплачувати податкові зобов'язання з ПДВ по вказаних операціях після досягнення порогу для реєстрації платником ПДВ - 1млн.грн. На думку позивача ОСОБА_5 діє на умовах довірчого управління майном довірителів, при цьому самостійно не здійснює будівництво, не отримує у власність об'єкти нерухомості чи будь-які права на них, не реєструє право власності на відповідні об'єкти нерухомості за довірителями. Жодного постачання за управителем в даному випадку не відбувалося, а тому відповідачем сформовано помилкову думку про те, що управитель продає майнові права довірителю, що послужило підставою для висновку про необхідність нарахування і сплати ПДВ. Зазначили, що податкові зобов'язання з ПДВ виникли у забудовника при реєстрації права власності за довірителем, який належним чином відобразив їх і сплатив, а сам договір уступки не передбачав будь-яких розрахунків чи поставок.

Щодо посилання контролюючого органу на не відображення Товариством отриманого, на думку відповідача, доходу за договором "Про уступку майнових прав" зазначили, що до доходу Товариства включалася виключно винагорода управителя ФФБ, яка належним чином була задекларована та відображена в рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", форми №2-м "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)". Жодного оплатного чи безоплатного постачання нерухомості Товариство не здійснювало і компенсації не отримувало, що вказує на необґрунтованість висновків відповідача та протиправне визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Додатковим підтвердженням правомірності дій Товариства та відсутності обов'язку відображати у складі доходів відповідні суми на підставі договорів уступки права вимоги є аудиторський висновок щодо фінансової звітності позивача, підготовлений ТОВ "Аудит-Сервіс ІНК".

Щодо коштів в розмірі 800 000 грн., які знаходилися на депозиті в ПАТ "ОСОБА_6 та Кредит" зазначили, що такі згідно договору від 28.05.2014 №103 були коштами оперативного резерву управителя, отримані за рахунок коштів довірителів. Після виконання забудовником ТОВ "Ексклюзив-Буд" своїх зобов'язань по договору з управителем, кошти оперативного резерву необхідно було перерахувати на рахунок забудовника. Проте у зв'язку з банкрутством банку кошти не були повернуті позивачу і відповідно не перераховані забудовнику. Рішенням Господарського суму м.Києва від 23.04.2015 позов позивача про стягнення з ПАТ "ОСОБА_6 та Кредит" заборгованості задоволено, однак в зв'язку з банкрутством банку рішення суду не виконане. Після виконання своїх зобов'язань перед довірителями позивач закрив фонд фінансування будівництва, в зв'язку з чим було закрито питання розрахунків із забудовником, який приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об'єкту будівництва.

Таким чином, кошти оперативного резерву не є коштами управителя ФФБ, облік таких ведеться на окремому балансі і відповідно будь-яка безнадійна кредиторська заборгованість не може включатися до доходів чи витрат Товариства.

Позивач також звернув увагу на висновки Індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 05.09.2017 № 1820/6/99-99-15-03-02-15/ІПК "Про оподаткування ПДВ", як на підтвердження необґрунтованості висновків контролюючого органу з приводу спірних правовідносин.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (23.07.2018), відповідно до якого вбачається, що з метою підписання та вручення позивачу акту перевірки працівниками відповідача здійснено вихід за місцезнаходженням Товариства, в результаті якого встановлено відсутність посадової особи голови ліквідаційного комісії Товариства. У зв'язку з цим складено відповідний акт, а акт перевірки направлено Товариству рекомендованим листом.

Щодо посилань позивача про отримання ним 60 аркушів паперу без тексту вказав, що в акті обстеження, що наданий позивачем зазначено про начебто отримання 06.02.2018 о 12:40 год. листа з 60 чистими аркушами, хоча згідно ідентифікатора листа, такий спочатку не був вручений під час доставки (13:40), а вручений особисто 15:59 год. Вказане створює сумніви в правдивості наведеної інформації позивачем.

Під час перевірки позивача встановлено, що останній за період, що перевірявся був управителем фонду фінансування будівництва. Згідно договорів "Про уступку майнових прав" позивач фактично передав (реалізував) майнові права на об'єкти інвестування (квартири) довірителям (фізичним і юридичним особам). У зв'язку з чим, на вартість переданих майнових прав на об'єкти інвестування, позивачем занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість. Встановлено, що у ТОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" за період з 01.01.2015 по 28.02.2015 загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ складає 3251960 грн. Позивачем не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ, відповідно податкових декларацій з податку ним не подано.

Щодо правомірності збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток відповідачем зазначено, що після введення об'єкта в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об'єктів інвестування, на підставі яких довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об'єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об'єкта інвестування. Договорами "Про уступку майнових прав" передбачено, що датою набуття довірителем майнових прав на об'єкт інвестування є день підписання договору "Про уступку майнових прав". Враховуючи зазначене, висновки акту щодо заниження податку на прибуток при здійсненні операцій з передачі майнових прав на об'єкти інвестування (квартири) є законними, зробленими без порушень вимог чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на аудиторський висновок відповідачем зазначено, що такий не містить в собі інформації щодо перевірки аудитором операцій з передачі майнових прав на об'єкти інвестування, а висловлює думку аудитора щодо фінансової звітності позивача.

Окрім того, суму грошових коштів у розмірі 800 000 грн. (заборгованість за отримані об'єкти інвестування згідно договору "ОСОБА_5 з Забудовником Фонду фінансування будівництва виду А" від 28.11.2012) позивач станом на 01.01.2017 не перерахував ТОВ "Ексклюзив-Буд". Проте сальдо на рахунку 37 "Розрахунки за виданими авансами" ФФБ станом на 01.01.2017 становить 0,00 грн. Згідно даних АІС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "Ексклюзив-Буд" станом на 31.12.2016 ліквідовано та знято з податкового обліку.

Враховуючи викладене, позивачем до складу інших доходів не включено дохід від отриманих об'єктів інвестування (грошові кошти які не перераховувалися), чи суму списання кредиторської заборгованості.

У відповіді на відзив від 30.07.2018 позивач зазначив, що згідно журналу відвідувань Товариства вбачається, що голова ліквідаційної комісії ОСОБА_2 перебувала 02.02.2018 за місцезнаходженням Товариства цілий день, тому твердження відповідача про її відсутність та неможливість вручення акту перевірки не відповідають дійсності. Посилання відповідача на дані веб-сайту Укрпошти про вручення листа лише о 15:59 год. не може бути об'єктивним, оскільки така інформація на сайті оновлюється лише після завершення факту вручення чи не вручення листа.

Посилання відповідача на акт індивідуальної податкової консультації від 05.09.2017 №1820/6/99-99-15-03-02-15ІПК є недоцільним, оскільки консультація має індивідуальний характер та застосовується до суб'єкта звернення. Консультація видана 05.09.2017, в той час як операції по яких відповідач донарахував ПДВ відбулися до вказаної дати. До того ж у вказаній Індивідуальній податковій консультації відсутній висновок про те, що підписання договорів уступки майнових прав між управителем ФФБ та довірителями є постачанням товарів, яке оподатковується податком на додану вартість.

У додаткових поясненнях (03.08.2018) відповідач зазначив, що інформація про отримання позивачем 60 чистих аркушів паперу замість належного йому примірника акту перевірки не знайшла свого підтвердження і відображена в рішенні про результати розгляду скарги від 16.05.2018 №16684/6/99-99-11-01-02-25, на розгляді якої були присутніми представники позивача.

В письмових поясненнях від 10.08.2018 позивач вказав, що сам відповідач в акті перевірки забудовника ТОВ "Ексклюзив-Буд" підтвердив, що перше постачання житла, яке є оподаткованою операцією згідно пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, має місце при передачі забудовником новозбудованого житла довірителю за актом прийому-передачі і саме в забудовника, а не управителя ФФБ, виникає обов'язок нараховувати податкові зобов'язання та сплачувати ПДВ за такими операціями.

В додаткових поясненнях від 10.08.2018 відповідач зазначив, що Головним управління ДФС в Івано-Франківської області не проводилося інших перевірок Товариства, окрім перевірки за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, як про це зазначив позивач. Згідно даних АІС "Податковий блок" перевірка позивача попередньо мала місце в 2011 році та проведена була ДПІ в м.Івано-Франківську.

Крім того в письмових поясненнях позивач вказав, що рішенням Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 по справі 22/57, за Товариством було визнано право власності на об'єкти незавершеного будівництва секції "А", "Б", "В" та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 70-74. Майно набуте управителем в результаті управління, включається до складу отриманого в управління майна, а таке майно перебуває в управителя лише на праві довірчої власності, у зв'язку з чим подальша технічна передача такого майна новому забудовнику - ТОВ "Ексклюзив-Буд" по акту прийому передачі від 29.12.2010 не повинна вважатися постачанням товарів в цілях оподаткування ПДВ. Хибним є по суті висновок відповідача про те, що у зв'язку з наявністю даного рішення суду оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правильними.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 позовну заяву в даній справі залишено без руху.

Згідно ухвали суду від 29.06.2018 відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою суду від 29.09.2018 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Відстрочено сплату судового збору по справі №809/971/18 до початку судового розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 10.08.2018 закрито підготовче провадження у даній справі.

Суд, заслухавши усні пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" 28.09.2006 зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією ОСОБА_1 з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.06.2018 (т.1, а.с.187-194).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом (абзац 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

За результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати", проведеної на підставі наказу відповідача від 16.01.2018 №90, з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт №108/09-19-14-06/34622960 від 02.02.2018 (т.1, а.с.24-25, 33-61).

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що за період з 01.01.2015 по 28.02.2015 Товариство уклало з довірителями (особами, які інвестували в спорудження житла) договори "Про уступку майнових прав", що на думку контролюючого органу є операцією з поставки товарів та митній території України, яка підлягає оподаткуванню ПДВ. На думку відповідача, Товариство повинно було нараховувати та сплачувати податкові зобов'язання з ПДВ по вказаних операціях після досягнення порогу для реєстрації платником ПДВ - 1млн.грн., а також подавати податкову звітність (декларації).

Містяться також висновки контролюючого органу на не відображення Товариством, отриманого на думку відповідача доходу за договором "Про уступку майнових прав".

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

На запит контролюючого органу від 23.01.2018 позивачем надано письмові пояснення та ряд документів, що становили предмет перевірки (т.1, а.с.26-28).

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивачем подано заперечення від 20.02.2018 №712, за результатами розгляду якого відповідач дійшов висновку, про залишення без змін висновку акта перевірки від 02.02.2018 №108/09-19-14-06/34622960 (т.1, а.с.66-73).

З приводу порушень норм Податкового кодексу України під час вручення акту перевірки суд зазначає, що посилання позивача на порушення контролюючим органом податкового законодавства щодо невручення Товариству примірника акту перевірки, як на одну з підстав протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, суд вважає безпідставним, оскільки спосіб перевірки контролюючим органом не порушено, платнику податків акт перевірки було вручено згодом, чим забезпечено право на ознайомлення з його висновками та правом подати заперечення, яким позивач скористався.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0001211406 від 03.03.2018, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 3256362 грн., №0001221406 від 03.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 3597118 грн., №0001231406 від 03.03.2018 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1487254 грн., №0001241406 від 03.03.2018, яким визначено грошове зобов'язання за штрафною санкцією у сумі 5780 грн. за неподання податкових декларацій з ПДВ (т.1, а.с.76-83).

Окрім того, ревізором-інспектором складено протокол №225 від 07.03.2018 про адміністративне правопорушення посадової особи Товариства ОСОБА_2 за порушення порядку ведення податкового обліку (т.1, а.с.74).

Не погодившись із даними рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служби України, шляхом подання скарги (т.1,а.с.84-89).

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України 16.05.2018 прийняла рішення №16684/6/99-99-11-01-02-25, згідно якого залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській №№0001211406, НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_2 від 03.03.2018, а скаргу позивача - без задоволення (т.1, а.с.90-94).

Із прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень позивачем до суду оскаржено №№0001211406, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 03.03.2018.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним позивачем податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст.5 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" метою створення Фонду фінансування будівництва є отримання довірителями ФФБ у власність житла.

Об'єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя. ОСОБА_5 є довірчим власником отриманого ним в управління майна. Майно, набуте управителем у результаті управління, включається до складу отриманого в управління майна (ч.2,3,5 ст.6 Закону).

Протоколом №24 від 16.04.2013 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" було затверджено типовий договір про участь у Фонді фінансування будівництва виду А (т.1, а.с.125-134).

За предметом даного договору довіритель (установник управління) передає управителеві (позивач) на певний строк майно в управління, а управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах довірителя з метою фінансування об'єкта інвестування в складі об'єкта будівництва.

Згідно п.1.4 Типового договору майно передане довірителем до ФФБ відокремлюється від майна управителя, обліковується в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управління переданим майном, здійснюються на окремому банківському рахунку у складі ФФБ.

Пунктом 1.9 визначено, що на майно, отримане управителем від довірителя розповсюджується режим довірчої власності.

Так, 25.12.2015 між Товариством та ОСОБА_7 укладено договір №257 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А, про що довірителю було видано свідоцтво про участь у даному фонді. В зв'язку з здійсненням оплати всієї суми, довірителю було видано довідку від 28.12.2015 про оплату та право на набуття у власність закріплений за нею об'єкт інвестування (т.1, а.с.134-139).

По суті, за умовами договору ОСОБА_7 (довіритель) довіряє управителю (ТОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати") здійснювати фінансування будівництва об'єкта інвестування по вул.Г.Мазепи,72 в м.Івано-Франківськ за рахунок коштів, наданих йому на правах довірчої власності фонду фінансування будівництва.

Забудовником в даному випадку виступав ТОВ "Ексклюзив-Буд", який здійснював будівництво житлового будинку. Кошти фізичних осіб - довірителів, поступали на розрахунковий рахунок управителя Фонду фінансування будівництва та у подальшому перераховувалися загальною сумою на розрахунковий рахунок ТОВ "Ексклюзив-Буд".

Аналогічні договори, свідоцтва та довідки оформлялися позивачем і з іншими довірителями (т.2, а.с.45).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" фонд фінансування будівництва (далі - ФФБ) - кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

У свою чергу управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію.

ОСОБА_5 фонду на праві довірчої власності здійснює управління фондом та для досягнення мети управління майном, визначеної установниками цього фонду, перераховує частину отриманих коштів на фінансування будівництва. Решта коштів залишається в управлінні управителя відповідно до Правил фонду. Вільні кошти на поточних рахунках фонду, які тимчасово не передані на фінансування будівництва, банк-управитель має право використовувати при здійсненні банківських операцій. При цьому банк-управитель несе відповідальність за їх збереження власними коштами. За перерахування коштів на фінансування будівництва управитель отримує винагороду (статті 7 та 21 Закону).

Статтею 4 Закону передбачено, що управителем може бути фінансова установа. Забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем.

Статтями 9, 10 цього Закону передбачені вимоги укладення договору між управителем і забудовником та особливості забезпечення виконання зобов'язань забудовника за договором перед управителем фонду. Зокрема, договір між забудовником і управителем ФФБ має обов'язково містити зобов'язання забудовника після закінчення будівництва передати об'єкти інвестування у власність довірителям ФФБ на умовах цього Закону та Правил ФФБ.

Як зазначив позивач, кошти отримані від довірителя, ним перераховано на користь забудовника ТОВ "Ексклюзив-Буд" за мінусом винагороди управителя ФФБ.

В подальшому, 16.03.2016 між забудовником ТОВ "Ексклюзив-Буд" і довірителем підписано акт приймання-передачі об'єкта нерухомості, а 31.03.2018 між управителем та довірителем укладений договір про уступку майнових прав (т.1, а.с.139-140).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пп.196.1.9 п.196.1 ст.196 Кодексу визначено, що не є об'єктом оподаткування операції з надання банками (фінансовими установами) послуг у межах управління фондами банківського управління, фондами операцій з нерухомістю, фондами фінансування будівництва (в тому числі за перерахування коштів на фінансування будівництва із фонду фінансування будівництва), за здійснення платежів за іпотечними сертифікатами відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій. Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Операції з подальшого постачання житла (об'єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Кодексу.

Щодо посилань відповідача на рішення Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 по справі 22/57, яким за Товариством було визнано право власності на об'єкти незавершеного будівництва секції "А", "Б", "В" та паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 70-74, яке на думку контролюючого органу свідчить, що договори уступки позивачем майнових прав є постачанням в цілях оподаткування ПДВ, слід зазначити таке.

Між позивачем і приватним підприємцем ОСОБА_8 (забудовник) було укладено договір управителя з забудовником фонду фінансування будівництву А №1/3 від 15.06.2017, договори іпотеки від 02.08.2007 та від 28.08.2009, договір доручення з відкладальними умовами №2/3 від 19.06.2007 (т.2, а.с.96-125).

Як зазначили в судовому засіданні представники позивача, враховуючи той факт, що забудовник ОСОБА_8 не виконав своїх зобов'язань за договором №1/3, позивач як управитель ФФБ передоручив функції забудовника ТОВ "Ексклюзив-Буд", а беручи до уваги те, що первинний забудовник не передав об'єкт незавершеного будівництва новому забудовнику, позивач звернувся із позовом до суду про визнання права власності на даний об'єкт.

Суд зазначає, що майно набуте управителем в результаті управління, включається до складу отриманого в управління майна, а таке майно перебуває в управителя лише на праві довірчої власності, у зв'язку з чим подальша технічна передача такого майна новому забудовнику - ТОВ "Ексклюзив-Буд" по акту прийому передачі від 29.12.2010 не може вважатися постачанням товарів в цілях оподаткування ПДВ.

Таким чином, на переконання суду помилковим є висновок контролюючого органу про те, що договір уступки майновим прав є операцією з постачання, яка підлягає оподаткуванню з ПДВ, а тому податкове повідомлення-рішення №0001211406 від 03.03.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 3256362 грн. підлягає скасуванню.

Оскільки у позивача відсутні податкові зобов'язання з ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення №0001211406, то відсутні правові підстави у відповідача щодо нарахування штрафної санкції за неподання декларації з ПДВ, що свідчить про протиправність і необхідність скасування податкового повідомлення-рішення №0001241406 від 03.03.2018.

В матеріалах справи міститься акт Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ексклюзив-Буд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 18.04.2017 (т.2, а.с.19-57).

Із даного акту перевірки вбачається, що забудовник ТОВ "Ексклюзив-Буд" нарахував і сплатив до бюджету податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з першого постачання нерухомого майна (реєстрація права власності) довірителям.

Контролюючий орган в даному акті зазначив, що перше постачання житла, яке є оподаткованою операцією згідно пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, має місце при передачі забудовником новозбудованого житла довірителю за актом прийому-передачі і саме в забудовника виникає обов'язок нараховувати податкові зобов'язання та сплачувати ПДВ за такими операціями.

Окрім того суд зазнає, що дане Товариство ліквідоване, як юридична особа, а процесу ліквідації передувала податкова перевірка щодо правильності нарахування і сплати податкових зобов'язань.

Посилання відповідача на Індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 05.09.2017 №1820/6/99-99-15-03-02-15/ІПК "Про оподаткування ПДВ" суд не бере до уваги, оскільки така має індивідуальний характер та застосовується виключно суб'єктом звернення.

На підтвердження правомірності ведення ТОВ "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" бухгалтерського обліку, позивачем надано аудиторський висновок щодо фінансової звітності Товариства станом на 31.12.2016 (т.1, а.с.141-143).

Однак суд не бере до уваги вказаний аудиторський висновок, оскільки в ньому порушені загальні питання щодо фінансової звітності Товариства та сам висновок не містить в собі перевірки аудитором господарських операцій позивача в період, що підлягав перевірці контролюючим органом.

Щодо визначення контролюючим органом податку на прибуток суд зазначає таке.

Згідно пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

До доходу Товариства включалася виключно винагорода управителя ФФБ, яка була задекларована та відображена в рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", форми №2-м "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)".

Оскільки, оплатного чи безоплатного постачання нерухомості Товариство не здійснювало і компенсації не отримувало, необґрунтованим є висновок відповідача та протиправним визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Щодо коштів в розмірі 800 000 грн., які знаходилися на депозиті в ПАТ "ОСОБА_6 та Кредит2 та котрі на думку контролюючого органу слід було включити до доходів Товариства, слід зазначити таке.

Згідно договору від 28.05.2014 №103 дані кошти були коштами оперативного резерву управителя, які були отримані за рахунок коштів довірителів.

У зв'язку з банкрутством банку кошти не були повернуті позивачу і відповідно не перераховані забудовнику.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 23.04.2015 позов позивача про стягнення з ПАТ "ОСОБА_6 та Кредит" заборгованості задоволено, однак в зв'язку з банкрутством банку заборгованість не погашена, позивач знаходиться у списку кредиторів ОСОБА_9 особи на ліквідацію ПАТ "ОСОБА_6 та Кредит".

Після виконання своїх зобов'язань перед довірителями позивач закрив фонд фінансування будівництва, в зв'язку з чим було закрито питання розрахунків із забудовником, який приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об'єкту будівництва.

Порядок подання фінансової звітності визначено постановою Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000.

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 12-1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Підпункт "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає безнадійну заборгованість як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно пункту 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку. Дохід 18 (МСБО 18) дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

У пункті 10 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку. 37 Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи (МСБО 37) надано визначення термінів, що використовуються у ньому. Так, забезпечення - це зобов'язання з невизначеним строком або сумою. Зобов'язання - це існуюче зобов'язання суб'єкта господарювання, яке виникає в результаті минулих подій і погашення якого, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів суб'єкта господарювання, котрі втілюють у собі економічні вигоди. Подія, що зобов'язує - подія, що створює юридичне чи конструктивне зобов'язання, яке призводить до того, що суб'єкт господарювання не має реальної альтернативи виконанню зобов'язання.

Відповідно до підпункту "а" пункту 14 МСБО 37 забезпечення слід визнавати, якщо суб'єкт господарювання має існуюче зобов'язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події.

Згідно пункту МСБО 37 минула подія, яка спричиняє появу існуючого зобов'язання, називається подією, яка створює зобов'язання. Щоб подія була такою, що створює зобов'язання, треба, щоб суб'єкт господарювання не мав реальної альтернативи і виконанню зобов'язання, створеного подією. Це відбувається лише: а) якщо виконання зобов'язання може бути примусово забезпечене в судовому порядку або б) у разі конструктивного зобов'язання, в якому подія (яка може бути дією суб'єкта господарювання) створює обґрунтоване очікування в інших сторін, що суб'єкт господарювання виконає своє зобов'язання.

Іншими словами, ресурси суб'єкта господарювання не можуть бути класифіковані як дохід до того часу, доки існує зобов'язання, що призведе до вибуття цих ресурсів.

До того ж, кошти оперативного резерву не є коштами управителя ФФБ, облік таких ведеться на окремому балансі і відповідно будь-яка безнадійна кредиторська заборгованість не може включатися до доходів чи витрат Товариства.

Разом з тим, за визначенням наданим у статті 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" фонд фінансування будівництва - це кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

Згідно частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким чином, фонд фінансування будівництва це лише кошти передані управителю. Він не є юридичною особою та, відповідно, не набуває цивільних та обов'язків.

При цьому, згідно статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до переконання, що висновок контролюючого органу зроблений ним в акті перевірки №108/09-19-14-06/34622960 від 02.02.2018 про те, що договори про уступку майнових прав є операціями із поставки, є необґрунтованим, як наслідок спірні податкові повідомлення рішення слід визнати протиправними та скасувати.

Підсумовуючи вищенаведене, позовні вимоги є такими, які підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області №0001211406 від 03.03.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 3256362 грн., №0001221406 від 03.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 3597118 грн., №0001241406 від 03.03.2018, яким визначено грошове зобов'язання за штрафною санкцією у сумі 5780 грн. за неподачу податкових декларацій з ПДВ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул.Незалежності,20, м.Івано-Франківськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ-Ойл Карпати"(код ЄДРПОУ 34622960, вул.Бориславська, 29, м.Івано-Франківськ) сплачений судовий збір у розмірі 102 888 (сто дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) 90 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ ОСОБА_10

Рішення складене в повному обсязі 25 жовтня 2018 р.