Рішення

від 22.10.2018 по справі 1240/1993/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/1993/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сергієнко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі позивач) до Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області (далі відповідач) про визнання нечинним рішення від 13.02.2018 № 25/13, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Рішенням Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області від 13.02.2018 № 24/13 вулицю в селі Половинкине, назва якої підпадає під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в України та заборону пропаганди їх символіки , а саме вулицю Ворошилова перейменовано у вулицю імені Т.Якуби.

Позивач, як громадянка, яка зареєстрована та фактично проживає у будинку по вулиці, що перейменована відповідачем, не погоджується з вищевказаним рішенням та вважає його таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства в Україні з огляду на наступне.

Зокрема, ОСОБА_3 посилається на те, що, в порушення приписів ч.2 ст.19 Конституції України, вимог п.6 ст.7 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в України та заборону пропаганди їх символіки щодо умов та порядку перейменування об'єкту топоніміки села Половинкине, вимог ст.3 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій в частині присвоєння вулиці в селі Половинкине імені фізичної особи, яка не відноситься до визначних осіб, ігноруючи попереднє схвалення та прохання мешканців вулиці дати їй нову назву Айдарська , листи Луганського обласного краєзнавчого музею від 18.02.2016 №29 та Українського інституту національної пам'яті від 16.11.2016 №01/2743, Половинкинською сільською радою сьомого скликання рішенням від 13.02.2018 №25/13 Про перейменування вулиці Ворошилова , перейменовано вулицю Ворошилова у вулицю імені Т.Якуби.

Відповідач раніше вже приймав рішення про перейменування вулиці Ворошилова у вулицю імені Т.Якуби 20.11.2015 за № 20/01, яке визнано незаконним рішенням суду, що набрало законної сили.

Крім того, на звернення позивача з листами від 05.10.2016 та 05.03.2018 до Українського інституту національної пам'яті та Інституту історії України Національної академії наук України з питань незалежності тієї чи іншої особи до визначних діячів та історичної значимості ОСОБА_4, останні листами від 16.11.2016 та від 20.03.2018 повідомили позивача, що факт перебування ОСОБА_4 протягом більше ніж 20 років на посаді голови колгоспу ім.Мічуріна у с.Половинкине Старобільського району Луганської області сам по собі не є та не може бути свідченням значного особистого внеску вказаної особи у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. Інститут історії України Національної академії наук України повідомив про брак інформації щодо згаданої постаті.

Отже, з огляду на відсутність у ОСОБА_4 жодних досягнень в науці, освіті, культурі та інших сферах суспільного життя, про що свідчить відсутність відповідних відзнак за такі досягнення, що також підтверджується судовими рішеннями у справі №431/3324/16-а, вказана особа, на думку позивача, не відноситься до визначних у розумінні ст. 3 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних дій , що б надало органу місцевого самоврядування законних підстав на увічнення пам'яті про нього шляхом присвоєння його іменем назви вулиці в селі Половинкине.

Також, позивач посилається на порушення відповідачем встановленого чинним законодавством порядку перейменування вулиці в частині недотримання строків та відповідно відсутність у відповідача повноваження для прийняття відповідного рішення. Крім того, відповідач не оприлюднив проект оскаржуваного рішення у визначений законом строк, що є порушенням встановленої процедури його прийняття, а вже прийняте рішення від 13.02.2018 №25/13 оприлюднив на своєму веб-сайті лише 09.03.2018.

Позивач зауважує, що жодним чином не ставить під сумнів постать ОСОБА_4 як особи, діяльність якого підпадає під дію законів про декомунізацію, однак вказує, що підставами для цього позову слугують інші порушення вимог чинного законодавства, що були допущені відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного, просить суд визнати нечинним рішення Половинкинської сільської ради Старобільськогоьт району Луганської області від 13.02.2018 №25/13 Про перейменування вулиці Ворошилова , яким в селі Половинкине Старобільського району Луганської області перейменовано вулицю Ворошилова у вулицю Т.Якуби.

Ухвалою суду від 16.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання нечинним рішення та призначено у справі підготовче засідання на 14.08.2018 (а.с.1-2).

У підготовчому засіданні 14.08.2018 оголошено перерву до 22.08.2018 через необхідність надання відповідачем додаткових доказів.

22.08.2018 підготовче засіданні у справі відкладено на 30.08.2018 за клопотанням відповідача через неможливість прибуття представника сільської ради до суду.

Ухвалою суду від 30.08.2018 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання нечинним рішення та призначено справу до судового розгляду на 06.09.2018 (а.с.150).

Ухвалою суду від 06.09.2018 зупинено провадження у справі за клопотанням представників сторін до 22.10.2018 (а.с.159).

Ухвалою суду від 22.10.2018 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред'явленому позову, просив його задовольнити. Також, 27.08.2013 через канцелярію суду представник позивача надав додаткові пояснення по справі, згідно яких зазначив, що оприлюднення нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), що прийняті розпорядником інформації, в даному випадку - органом місцевого самоврядування, а також проектів рішень, обов'язково здійснюється на офіційному веб-сайті такого розпорядника із зазначенням, зокрема, дати публікації документа, дати внесення змін тощо.

Крім того, зауважив, що жодної інформації про ОСОБА_4 як визначну особу, яка зробила значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інші сфери суспільного життя сайт Половинкинської сільської ради не містить. Більше того, сайт не містить будь-якої згадки про вказану особу, її хоч якісь успіхи, досягнення чи то видатну працю.

Протокол сходу громадян вулиці Ворошилова від 04.11.2017, який проведено відповідачем поза межами громадського обговорення, встановленого діючим законодавством, не містить жодних даних щодо мешканців вулиці, які брали участь у голосуванні, а письмова біографія ОСОБА_4, складена невідомою особою, без дати та підпису, на думку представника позивача, одержані з порушенням порядку, встановленого законом (а.с.111-116).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, 07.08.2018 надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву ОСОБА_3, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на наступне (а.с.67-68).

Рішенням Половинкинської сільської ради від 13.02.2018 року № 25/13 Про перейменування вулиці Ворошилова було перейменовано вулицю в селі Половинкине, назва якої підпадає під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ( нацистського ) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки . Вулицю Ворошилова було перейменовано у вулицю ім. Т. Якуби.

Пунктом 6 статті 7 Закону України Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного ( нацистського ) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки передбачено порядок, згідно якого проходить процедура перейменування об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму. Дане рішення, приймається у формі розпорядження відповідним сільським головою.

Рішенням сьомого скликання Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області двадцять п'ятої сесії від 13 лютого 2018 року Про перейменування вулиці Ворошилова було вирішено перейменувати вулиці в селі Половинкине, назва яких підпадає під дію Закону України про засудження комуністичного та націонал -соціалістичного ( нацистського ) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки , а саме: вулицю Ворошилова у вулицю ім. Т. Якуби.

Дане рішення вступає в силу з моменту його прийняття та було оприлюднене в засобах масової інформації та на сайті сільської ради.

Вищезазначене рішення було прийнято з урахуванням ч.1 cт.3 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен ( псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій .

Перейменування вулиці Ворошилова на вулицю ім. Т. Якуби проходило з дотриманням вимог ч.1 ст.3 Закону, а саме: імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам'яті про осіб, які ... зробили значний внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя .

Зазначив, що ОСОБА_4, був головою колгоспу ім. Мічуріна села Половинкине, 27 років свого життя він присвятив даній справі, чим зробив значний внесок у розвиток сільськогосподарської сфери та суспільного життя.

На запит сільського голови Половинкинської сільської ради Український інститут Національної пам'яті інформував, що відповідно до наданої біографічної інформації про діяльність ОСОБА_4, перейменування вул. Ворошилова на вул. ім. Т. Якуби не містить обмежень, встановлених Законом України Про засудження комуністичного та націонал -соціалістичного ( нацистського ) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки .

Плідна, самовіддана, цілеспрямована діяльність ОСОБА_4 була відзначена нагородами держави.

Життєва позиція ОСОБА_4 містилася в його словах Над усе я люблю цю землю, люблю, які на ній живуть і цьому я присвоїв усе своє життя . Про його життєву позицію неодноразово писали газети. Він був делегатом III Всесоюзного з'їду колгоспників, нагороджувався почесними грамотами, срібними медалями за успіхи та досягнення в народному господарстві СРСР, був депутатом Половинкинської сільської ради декількох скликань, нагороджений орденами та медалями.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що листом 15.02.2018 позивач звернулась до Половинкинськї сільської ради Старобільського району Луганської області із заявою про отримання інформації щодо перейменування вулиці Ворошилова села Половинкине Старобільського району (а.с.11).

Листом від 26.02.2018 вих.№210 відповідачем надіслано на адресу позивача копію рішення двадцять п'ятої сесії сьомого скликання від 13.02.2018 за №25/13 (а.с.12).

Відповідно до пункту 1 даного рішення вулицю у селі Половинкине, назва якої підпадає під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки перейменовано, а саме: вулицю Ворошилова в вулицю імені Т.Якуби (а.с.13).

Спірним питанням при розгляді даної справи є правомірність прийнятого Половинкинською сільською радою рішення від 13.02.2018 № 25/13.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

09.04.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , яким засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму №317-ІІІ (далі Закон № 317).

Абзацом першим пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №317 визначено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Отже, Законом визначено обов'язок органів місцевого самоврядування перейменувати, зокрема вулиці, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму у шестимісячний строк з дня набрання чинності Законом №317, який в свою чергу набрав чинності 21.05.2015.

В той же час, відповідно до абзацу другого пункту 6 Закону № 317 у разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Тобто, розпорядження сільських, селищних, міських голів та голів обласних державний адміністрацій приймаються з урахуванням вимог, встановлених статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Як вбачається з матеріалів справи, Половинкинською сільською радою сьомого скликання 20.11.2015 (тобто в межах строку, визначеного абзацом першим пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №317) було прийнято рішення Про перейменування вулиць, площ, провулків села Половинкине, назви яких підпадають під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки , яким, зокрема вулицю Ворошилова перейменовано у вулицю імені Т.Якуби.

Не погодившись із прийнятим рішенням ОСОБА_3 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області із позовною заявою щодо визнання нечинним вищевказаного рішення.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 28.11.2016 у справі № 431/3324/16-а позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено: визнано незаконним рішення Половинкинської сільської ради сьомого скликання від 20.11.2015 № 02/01 Про перейменування вулиць, площ, провулків села Половинкине, назви яких підпадають під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки в частині перейменування вулиці Ворошилова у вулицю ім. Т.Якуби (а.с.50-52).

Постанова суду набрала законної сили 18.01.2017 згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 щодо залишення без змін постанови Старобільського районного суду Луганської області від 28.11.2016 у справі № 431/3324/16-а (а.с.53-56).

Ухвалою Верховного суду України від 01.06.2017 постанова Старобільського районного суду Луганської області від 28.11.2016 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі №431/3324/16-а залишені без змін (а.с.57-59).

Згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі № 431/3324/16-а сторони не були присутні у судовому засіданні. Натомість, ухвала суду апеляційної інстанції була отримана відповідачем 25.01.2017, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції відповідача на ухвалі суду (а.с.137-140).

На виконання рішення суду, Виконавчим комітетом Половинкинської сільської ради у районній газеті Вісник Старобільщини було розміщено оголошення про громадське обговорення щодо перейменування вулиці Ворошилова села Половинкине до 27.08.2017 включно та повідомлено, що 01 вересня 2017 року відбудеться засідання, на якому будуть оголошені результати громадського обговорення (а.с.99).

Згідно протоколу засідання постійних комісій сільської ради від 01.09.2017 на сайт сільської ради надійшло тільки дві пропозиції від мешканців вулиці Ворошилова. Так, відповідно до листів від 22.08.2018 мешканців вулиці Ворошилова, за результатами обговорення зібрано 51 підпис за вулицю Айдарська та 5 підписів за вулицю Зарічна (а.с.27-28). Також, 28.08.2017 на адресу сільської ради надійшла письмова пропозиція від гр.ОСОБА_6 щодо винесення на громадське обговорення назви вулиці імені Т.Якуби із 5 підписами (а.с.23).

Заслухавши мешканців вулиці Ворошилова, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які не були згодні щодо прийняття до уваги пропозиції про перейменування вулиці ім. Т.Якуби, а також голову постійної комісії Половинкинської сільської ради з питань економічного розвитку, соціального захисту населення та територіального устрою, яка зазначила про необ'єктивність листа позивача ОСОБА_3 про перейменування вулиці на назву Айдарська , було вирішено провести схід мешканців вулиці Ворошилова села Половинкине (а.с.21).

Рішенням Половинкинської сільської ради сьомого скликання від 26.10.2017 № 23/08 вирішено розповсюдити запрошення з датою та часом проведення сходу громадян вулиці Ворошилова та запросити на схід громадян постійну комісію з питань депутатської діяльності, законності та інформації і комісію з питань економічного розвитку, соціального захисту населення та адміністративного устрою (а.с.134).

Згідно протоколу від 04.11.2017 №1 сходу громадян вулиці Ворошилова, попередньо проголосували за назву вулиці Айдарська 21 присутніх мешканців на сході та за назву вулиці Ім. Т.Якуби - 14 чоловік присутніх мешканців на сході.

Тобто, як відповідно до пропозицій від мешканців вулиці Ворошилова, так і за результатами сходу громадян вулиці Ворошилова, більшість мешканців були за перейменування вулиці Ворошилова на вулицю Айдарська.

Рішенням Половинкинської сільської ради від 13.02.2018 № 25/13 було вирішено перейменувати вулицю в селі Половинкине, назва якої підпадає під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки , а саме - вулицю Ворошилова в вулицю ім. Т.Якуби (а.с.13).

З вищенаведеного вбачається та не заперечувалось сторонами, що громадське обговорення з даного питання було призначено відповідачем у липні 2017 року, оскаржуване рішення прийнято 13.02.2018, тоді як постанова Старобільського районного суду набрала законної сили 18.01.2017 згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017.

Отже, суд приходить до висновку, що в порушення вимог абзацу першого пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №317, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення пропущено встановлений шестимісячний строк для прийняття рішення щодо перейменування вулиці, та як наслідок оскаржуване рішення винесено відповідачем за відсутності відповідних повноважень, оскільки на момент його прийняття для Половинкинської сільської ради вже сплинув визначений діючим законодавством строк для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд зазначає про порушення відповідачем встановленої процедури при прийнятті оскаржуваного рішення.

Так, згідно із частиною першою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини одинадцятої статті 59 цього ж Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Статтею 1 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VІ (далі Закон №2939) визначено поняття публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

Згідно абзацу 2 частини першої статті 10-1 Закону №2939 розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону №2939 розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (частини дргуа та третя статті 15 Закону №2939).

Таким чином, системний аналіз положень Закону України Про доступ до публічної інформації свідчить про те, що оприлюднення нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), що прийняті розпорядником інформації, яким в спірних відносинах є орган місцевого самоврядування - Половинкинська сільська рада, повинно здійснюватися на офіційному веб-сайті такого розпорядника із зазначенням дати публікації документа, дати внесення змін тощо.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено та не заперечувалось відповідачем, що оскаржуване рішення було ним оприлюднено на офіційному веб-сайті лише 09.03.2018 (http://polovynkyne.rada.org.ua/dvadcyat-pyata-sesiya-somogo-sklikannya-14-00-43-09-03-2018/), тобто поза межами п'яти робочих днів, що є порушенням встановленого законом строку. До того ж, сам проект рішення взагалі не було оприлюднено відповідачем.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому зазначене рішення є незаконним.

З огляду на вищевикладене, внаслідок відсутності у відповідача повноважень на прийняття відповідного рішення та порушення встановленої процедури при його прийнятті, суд не надає правової оцінки суті та змісту прийнятого рішення та, відповідно доводам представника позивача стосовно невизначної особи ОСОБА_4 в розумінні статті 3 Закону Закону особи України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" та порядку проведення сходу громадян вулиці Ворошилова.

Так, у п. 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, № 303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 1 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Таким чином вимога щодо визнання нечинним може стосуватися саме нормативно-правового акта, яким не є оскаржуване рішення Половинкинської сільської ради від 13.03.2018 № 25/13.

Тому, суд вважає, що належним способом захисту в спірних відносинах є визнання оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування незаконним та з урахуванням частини другої статті 9 КАС України приходить до висновку про його скасування.

Відповідно до частини першої статті 139 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду квитанцією від 27.06.2018 (а.с.3) сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання нечинним рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області від 13.02.2018 № 25/13 Про перейменування вулиці Ворошилова .

Стягнути з Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області (код ЄДРПОУ 39591445, вул.Миру, с.Половинкине, Старобільський район, Луганська область, 92760) на користь ОСОБА_3 (і.н.НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 25 жовтня 2018 року.

Суддя К.Є. Петросян