Рішення

від 21.06.2007 по справі 11/1998

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/1998

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   "21" червня 2007 р.                                                                    Справа №  11/1998

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І. , при секретарі –Анастас"євій Л.В., за участю представників сторін: позивача –Дорошенко  А.І. директор за посадою,  відповідача –  Філінська Т.А. за довіреністю, третьої особи –Суслов В.А. за довіреністю,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси  справу за позовом приватного аграрно-виробничого підприємства „Шляхтич” до  Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації, третя особа на боці відповідача –відкрите акціонерне товариство „Черкаське хімволокно”  про визнання права власності,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду по справі було оголошено перерву з 15.06.07р. по 21.06.07р.          

Заявлено позов про визнання права власності на нежитлові приміщення. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що оспорювані приміщення були придбані ним у третьої особи на умовах укладеного ними договору.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позові.

Відповідач у відзиві на позов проти його задоволення заперечив, пославшись на те, що вказаний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Оскільки позивач звернувся до суду в порядку господарського судочинства то, на думку відповідача, провадження у справі слід припинити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав названих у відзиві.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази

встановив наступне.

01.07.97 р. третьою особою та аграрно-виробничою фірмою „Гетьман”, правонаступником якої є позивач, було укладено договір №1, відповідно до умов якого  останній придбав у власність комплекс не житлових будівель підгоспу „Поляна” а саме: амбарне приміщення (літ.А-І), котельня (літ.З-І), погріб (літ.Б), погріб (літ.В-І), водопровідна башня (літ.Г). Умови договору сторонами були виконані у повному об'ємі, про що свідчать: акт прийому –передачі будівель від 14.10.98 р., платіжне доручення від 07.06.97 р. №33, акт на ремонт даху гуртожитку третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на будівлі у продавця (третьої особи) виникло на підставі наказу Фонду держмайна України від 22.02.2000 року № 355, про завершення приватизації останнього.

Земельна ділянка на якій знаходиться оспорюване майно позивачу надана  у постійне користування відповідно до  Акта на право постійного користування землею від 19.10.98 р., реєстраційний №166.

Ст.ст.4, 6, 128   ЦК УССР, чинного на час укладення договору від 19.11.2002 р. містять такі положення:

Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають:

-з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

Захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, арбітражем або третейським судом шляхом:

- визнання цих прав;

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Пунктом 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" від 31.01.2001 року № 01 - 8/98 (із наступними змінами) встановлено, що названі у Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав, зокрема комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна , пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, що встановлює право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 41 Конституції України кожному гарантовано право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст.49 Закону України „Про власність”, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.

          Ст.ст. 20, 328, 331, 376, 392 ЦК України містять наступні положення.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

          Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, - осіб, названих у статті 1 ГПК України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Позивач набув права власності на оспорюване майно за договором від 1.07.97 р., який не суперечив вимогам чинного на час його укладення законодавства.

Позивачем обрано вірний спосіб захисту свого права.

Доводи відповідача, приведені у заперечені на позов, не можуть бути підставою для відмови позивачу у його позовних вимогах, оскільки даний спір є спором про право, а тому не підвідомчий адміністративному суду.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки позивач тривалий час не вчиняв жодних дій щодо оформлення права власності на оспорюване майно, своїми діями сприяв наявності даного спору, то суд вважає можливим покласти на нього судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

                                                                           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за приватним аграрно-виробничим підприємством „Шляхтич”, м. Черкаси, вул. Грибна, 21 (код ЄДРПОУ 22805036) право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Черкаси, вул. Грибна, 21  ( позначені в технічному паспорті: амбарне приміщення (літ.А-І), котельня (літ.З-І), погріб (літ.Б), погріб (літ.В-І), водопровідна башня (літ.Г)).

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                               К.І.Довгань