Справа № 365/568/18
Номер провадження: 2/365/369/18
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.10.2018 року смт. Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі :
головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.
за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, Згурівська районна державна адміністрація Київської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В:
19.09.2018 року представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулась до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою, яку уточнила 18.10.2018 року. В позовній заяві посилається на те, що 14 листопада 2017 року помер батько позивачки, відповідачки ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_5, після смерті якого позивачці, відповідачці та третій особі відкрилась спадщина за заповітом на все майно померлого в рівних долях. Спадкові права позивачки ніким не оспорюються. Позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 спадщину у встановленому законом порядку прийняли. Третя особа ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилась на користь ОСОБА_2
До складу спадщини за заповітом входять земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221980601:01:008:0012 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,4431 га, кадастровий номер якої 3221980601:01:008:0011, які розташовані за адресою: с. Безуглівка, провул. Сінний, 10, Згурівського району Київської області. Відповідно до свідоцтв про право власності, вказані земельні ділянки належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, частки співвласників у праві власності не визначені. Загалом ОСОБА_5 належали 5/8 часток у праві власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та ? частка у праві власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.
Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки у зв»язку із невизначеністю часток ОСОБА_5 у праві власності на земельні ділянки. Крім того, через невизначеність часток співвласників, право позивачки на її частки у праві власності на спірні земельні ділянки може не визнаватись або оспорюватись.
Враховуючи вищевикладене, представник позивачки просить суд визнати за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 5/24 часток земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та 1/12 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також право власності на 1/8 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та 1/4 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також не стягувати з відповідачів на користь позивачки судовий збір.
В підготовче судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність, позивачка ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити, відповідачі ОСОБА_2, Безуглівська сільська рада уточнені позовні вимоги визнали повністю, треті особи ОСОБА_3Г, Згурівська районна державна адміністрація проти задоволення позову не заперечували.
Суд визнав можливим розглядати справу без учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачами, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та прийняте судом, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
В ході судового розгляду встановлено, що подружжю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області. Житловий будинок розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка також є спільною сумісною власністю подружжя. Виходячи з презумпції рівності часток співвласників, частки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у праві власності були рівними та становили по ? частці. Після смерті ОСОБА_6, яка померла 11 березня 1994 року, спадщину за законом у вигляді 1/2 частки вищевказаної земельної ділянки прийняли її чоловік ОСОБА_5, а також дочки - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх частки складають по 1/8.
Крім того, ОСОБА_6 належала на праві власності земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,4431 га, кадастровий номер якої 3221980601:01:008:0011, яка розташована по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області, яка також була в рівних долях успадкована ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх часки складають по 1/4 (копія спадкової справи № 90/2018 до майна померлого 14 листопада 2017 року ОСОБА_5 - а.с.48-96).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
В силу ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
В силу ст. 80 та ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Отже, ОСОБА_5 був власником 5/8 часток у праві власності на житловий будинок, що розташований по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області. Відповідно ОСОБА_5 належало 5/8 часток у праві власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221980601:01:008:0012, яка розташована по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області, відповідно до його частки у праві власності та житловий будинок, що встановлено з свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.24), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.26).
Крім того, ОСОБА_5 належала 1/4 частка у праві власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4431 га, кадастровий номер якої 3221980601:01:008:0011, яка розташована по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області, що встановлено з свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.25), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.27).
Після смерті ОСОБА_5 померлого 14 листопада 2017 року, позивачці ОСОБА_1, відповідачці ОСОБА_2, третій особі ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом в рівних долях на все майно померлого, зокрема і спірні земельні ділянки. Позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2, спадщину у встановленому законом порядку прийняли, шляхом подачі протягом визначеного законом строку відповідних заяв до нотаріальної контори. Третя особа ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилась на користь відповідачки ОСОБА_2 Частка позивачки у спадщині становить 1/3. Спадкові права позивачки ніким не оспорюються, що встановлено з копії свідоцтва про смерть (а.с.13), копій свідоцтв про народження та про укладення шлюбу (а.с.15-18), копій свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с.22,23), копія заяви про відмову від спадщини (а.с.21), копії спадкової справи № 90/2018 до майна померлого 14 листопада 2017 року ОСОБА_5 (а.с.48-96).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 1/3 частки спірних земельних ділянок, оскільки частки спадкодавця у праві власності на земельні ділянки не визначені (нотаріальна відмова - а.с.29).
Через невизначеність часток співвласників, також і право позивачки на її частки у праві власності на спірні земельні ділянки може не визнаватись або оспорюватись.
Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до положення ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 належить 1/8 частка у праві власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та 1/4 частка у праві власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Також позивачкою ОСОБА_1 були успадковані 5/24 часток у праві власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку (5/8 х 1/3 = 5/24) та 1/12 частка у праві власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (1/4 х 1/3 = 1/12).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 5/24 часток земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та 1/12 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також визнати за нею право власності на 1/8 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та 1/4 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також не стягувати з відповідачів на користь позивачки судовий збір. Враховуючи визнання позову відповідачами до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.
Керуючись ст.ст.80,116,120,126,131,152 ЗК України, ст.ст.372,377,392,1217,1218,1223,1225 ЦК України,
ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, Згурівська районна державна адміністрація Київської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 14 листопада 2017 року, право власності на:
- 5/24 часток земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221980601:01:008:0012, яка розташована по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області;
- 1/12 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,4431 га, кадастровий номер якої 3221980601:01:008:0011, яка розташована по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на:
- 1/8 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221980601:01:008:0012, яка розташована по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області;
- 1/4 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,4431 га, кадастровий номер якої 3221980601:01:008:0011, яка розташована по провул. Сінний, 10 в с. Безуглівка Згурівського району Київської області.
Не застосовувати до ОСОБА_2, Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишити за сторонами.
На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею 18.09.2018 року згідно квитанції № 0.0.1136754384.1 при поданні позову, а саме грошові кошти в розмірі 499 (чотириста дев'яносто дев»ять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
ГОЛОВУЮЧИЙ Р. В. ХИЖНИЙ
Суд | Згурівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2018 |
Оприлюднено | 26.10.2018 |
Номер документу | 77377416 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Згурівський районний суд Київської області
Хижний Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні