Рішення

від 25.10.2018 по справі 636/4215/18

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636 / 4215 / 18

2 / 636 / 2100 / 2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Ковригіна О.С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чкаловської селищної об'єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 8,22 га, яка розташована на території Юрченківської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія І-ХР № 019913 від 19 вересня 2003 року, кадастровий номер 6325488500:02:000:0022, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 01 серпня 2012.

В позовній заяві позивачка зазначає, що 01 серпня 2012 року померла її мати - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі і на вищезазначену земельну ділянку.

У встановлений законом термін, вона не подала заяву до Чугуївської держнотконтори про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки на момент смерті проживала разом з нею, та відповідач, син спадкодавиці - не подавав заяви про прийняття спадщини після смерті матері і не проживав разом з ними.

31 серпня 2018 року позивачка звернулась до Чугуївської нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом.

Однак, у видачі відповідного свідоцтва на вище зазначену земельну ділянку, що також є об'єктом спадщини, Чугуївська держнотконтора Харківської області їй відмовила, посилаючись на те, що термін передбачений ст. 1270 Цивільного кодексу України для подачі заяви про прийняття або відмову від спадщини пропущено.

Просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, оскільки на момент смерті спадкодавиці, позивачка проживала разом із нею і вважається такою, яка прийняла спадщину.

Сторони в судове засідання не з'явилися, надавши суду письмові заяви: позивачка - про підтримку позовних вимог в повному обсязі та проханням розглянути справу за її відсутності; відповідачі - про визнання позову та проханням розглянути справу без їх участі (а.с. 23-25).

Якщо всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим здійснити судовий розгляд на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України , та враховуючи визнання позову відповідачем ухвалити рішення по справі, що передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України .

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

01 серпня 2012 року ОСОБА_3 померла, про що в Книзі реєстрації смертей 03.08.2012 року було зроблено відповідний актовий запис за № 7 та виконавчий комітет Юрченківської сільської ради Чугуївського району Харківської області видав свідоцтво про смерть серія І-ВЛ № 362606 (а.с. 9).

На день смерті разом з нею проживала донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою (а.с. 13).

Родинні зв'язки підтверджуються копією свідоцтва про народження (а.с. 14, 15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 8,22 га, яка розташована на території Юрченківської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 8).

Відповідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_1 вважається такою, яка прийняла спадщину, а саме земельну ділянку площею 8,22 га, яка належала на праві власності її матері.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу .

Згідно ст. 1261 ЦК України : у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування : саме постійне проживання спадкодавця зі спадкоємцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця проживання спадкодавця за адресою місця проживання спадкоємця.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" , будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

За ч. 3 ст. 1268 ЦК України тривалість спільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини законом не визначається.

Спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця, померлої 01 серпня 2012 року, стали син померлої, ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1.

На момент смерті із ОСОБА_3 проживала лише її донька ОСОБА_1, за адресою: Харківська область, Чугуївський район, село Юрченкове вулиця Байбака, буд. 19.

Позивачка вважається такою, яка прийняла спадщину, а саме земельну ділянку площею 8,22 га, яка належала на праві власності її матері, так як нею не було подано заяви про відмову від спадщини у встановлений законом строк, в свою чергу її братом ОСОБА_2 не було подано заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, що означає його відмову від прийняття спадщини.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.

Як зазначає Апеляційний суд м. Києва у своєму рішенні від 20.08.2013 р. по аналогічній справі № 22-11122/2013 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини: Недотримання заявником вимог Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні щодо реєстрації за місцем проживання, не свідчить про те, що він не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року ОСОБА_4 спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. З ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 р., ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування - якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у звязку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ОСОБА_4 спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. : Заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі вищезазначеного та керуючись, ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , ст. 16, 328, 392, 1225, 1258, 1259, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 200, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чкаловської селищної об'єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку , розташовану на території Юрченківської сільської ради Чугуївського району Харківської області, загальною площею 8,22 га, кадастровий номер 6325488500:02:000:0022, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 01 серпня 2012 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -