Ухвала

від 25.10.2018 по справі 757/51496/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51496/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України, юриста 1 - го класу ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В :

22 жовтня 2018 року прокурор групи прокурорів Генеральної прокуратури України, юрист 1 - го класу ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нежитлове приміщення - вбудоване приміщення магазину № НОМЕР_1 загальною площею 372,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вулиця Платанова, будинок, 8, встановивши заборону використання, розпорядження ним та в подальшому вчинення будь-яких дій щодо його відчуження, розподілу, знищення або вчинення інших дій.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів та подальшого можливого відшкодування завданої шкоди кримінальним правопорушенням .

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002346 від 21.07.2017 за фактом організації заволодіння майном ЗАТ «Термо» вчиненого шляхом вчинення шахрайських дій групою осіб, що спричинило збитки в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження, серед іншого, досліджуються обставини, протиправної діяльності службових осіб ЗАТ «Термо», ТОВ «Луганськ-Центуріон», реєстратора АТ «Укркомунбанк» (що є дипозитарієм ЗАТ «Термо»), компанії «ТВМ Холдинг», ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань», та інших пов`язаних з ними суб`єктів господарювання та фізичних осіб, щодо заволодіння шляхом вчинення шахрайських дій майном ЗАТ «Термо», які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Органами досудового розслідування отримано відомості, з яких вбачається, що у другому півріччі 2007 року за попередньою змовою, групою осіб шахрайським способом, шляхом підписання договору міни акцій між ОСОБА_4 та компанією «ТВМ Холдинг» (президент компанії на час укладення угоди - ОСОБА_5 ), контрольний пакет акцій у розмірі 55,06% та у кількості 199 089 акцій ЗАТ «Термо» перейшов до компанії «ТВМ Холдинг», а ОСОБА_4 в свою чергу, повинен був отримати 550 597 простих акцій компанії «ТВМ Холдинг», за ціною 10 доларів США за 1 просту акцію, що складає 5,2% усіх випущених акцій компанії «ТВМ Холдинг». Проте, після отримання сертифіката компанії «ТВМ Холдинг», який не був погашений, а за заявою з ознаками підроблення, був замінений, встановлено, що вартість 1 простої акції компанії «ТВМ Холдинг» становить 0,001 долара США.

В подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу на заволодіння та розпорядження активами підприємства та усунення перешкод у вигляді виконавчого органу, наглядової ради товариства, групою невстановлених осіб за попередньою змовою з використанням психічного примусу шляхом фальсифікації рішення загальних зборів акціонерів досягнуто призначення нового генерального директора ЗАТ «Термо», який виконуючи спільний умисел спрямований на незаконне відчуження майна набутого злочинними шляхом, винесено рішення про продаж корпоративних прав дочірніх підприємств ЗАТ «Термо» підконтрольним вищезгаданій групі осіб юридичним особам. Вказаними діями фактично здійснено легалізацію (відмивання) доходів, які мають вигляд активів ЗАТ «Термо», одержаних внаслідок вчинення шахрайських дій, що зазначені вище.

09.01.2008 укладено договір купівлі-продажу прав власника дочірніх підприємств між ЗАТ «Термо» (генеральний директор ОСОБА_6 ) та ТзОВ «Луганськ-Центуріон» (директор ОСОБА_7 ), згідно якого права власника на дочірнє підприємство «Авто-Термо» та дочірнє підприємство «БМУ-Термо» було відчужено за заниженою вартістю. Кошти, отримані в результаті продажу дочірніх підприємств, спрямовувались на користь підконтрольних групі осіб юридичних осіб, у тому числі, не виключено, за кордон.

Серед іншого, під час проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ЗАТ «Термо» є власником нерухомого майна, зокрема й - нежитлового приміщення - вбудоване приміщення магазину №47 загальною площею 372,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вулиця Платанова, будинок, 8, загальною вартістю 489 890 грн. 13 коп., реєстраційний номер майна №1420694.

Враховуючи, що зазначене кримінальне провадження розслідується за фактом організації заволодіння майном ЗАТ «Термо» вчиненого шахрайським способом групою осіб, що спричинило збитки в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тому нежитлове приміщення - вбудоване приміщення магазину № НОМЕР_1 загальною площею 372,8 кв. м., яке знаходиться за адресою Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вулиця Платанова, будинок, 8, є предметом кримінального правопорушення.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 повідомив, що на початку жовтня 2018 року, йому стало відомо, що вбудовані приміщення зазначеного магазину продано ТОВ «Бухгалтерська компанія «Актив», ЄДРПОУ 35064435, місцезнаходження м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 4, кім. 104.

Із договору купівлі-продажу від 20.12.2017 року вбачається, що зазначене приміщення продано за 184 908 російських рублів, що становить близько 80 тисяч гривень, тобто сума в 100 разів менша від реальної ринкової вартості зазначеного нежитлового приміщення.

Разом з тим, потерпілим надано договір купівлі-продажу вказаного приміщення ЗАТ «Термо» від 2003 року відповідно до якого кінцева вартість вказаного майна на момент укладення договору склала 450 000 гривень.

Вказана обставина може свідчити про те, що приміщення магазину №47 продається для того, щоб у подальшому неможливо було повернути вказане майно акціонерам ЗАТ «Термо», акціями яких шахрайським шляхом заволодів ОСОБА_5 та особи, які діяли з ним за попередньою змовою.

З огляду на викладені обставини, з метою запобігання можливості приховування або відчуження нерухомого майна, яким володіє на праві колективної власності ЗАТ «Термо» існує необхідність у накладенні заборони на його відчуження.

Незастосування арешту до вказаного об`єкту, який має значення для доведення обставин кримінального провадження, а саме на нежитлове приміщення - вбудоване приміщення магазину №47, може призвести до його повторного відчуження, перетворення, передання, знищення, шляхом реалізації цього майна фігурантами кримінального провадження, чи уповноваженими ними особами надалі, а також в подальшому унеможливить подання потерпілим позову про відшкодування шкоди, зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого відшкодування збитків завданих злочином, внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, як на території України так і на тимчасово окупованій Російською Федерацією території півострова Крим.

За таких обставин є необхідність у накладенні арешту на вказане вище нерухоме майно з метою збереження доказів та подальшого можливого відшкодування завданої шкоди кримінальним правопорушенням шляхом накладення арешту на вищевказаний об`єкт нерухомості, із забороною його використання, розпорядження ним та в подальшому будь-яких дій щодо його відчуження, розподілу, знищення та вчинення інших дій.

Постановою прокурора від 20 листопада 2017 року нежитлове приміщення - вбудоване приміщення магазину № НОМЕР_1 загальною площею 372,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, доводи клопотання підтримав у повному обсязі.

Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на нежитлове приміщення - вбудоване приміщення магазину № НОМЕР_1 загальною площею 372,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вулиця Платанова, будинок, 8, встановивши заборону розпорядження ним та в подальшому вчинення будь-яких дій щодо його відчуження, розподілу, знищення або вчинення інших дій, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

При цьому, клопотання прокурора в частині встановлення заборони використування вказаним майном задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не доведено, що існують обставини, які підтверджують, що її незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Крім того, застосування такого обмеження призведе до порушення прав та інтересів осіб, у власності та користуванні яких перебуває вказане майно.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України, юриста 1 - го класу ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлове приміщення - вбудоване приміщення магазину № НОМЕР_1 загальною площею 372,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши заборону розпорядження ним та в подальшому вчинення будь-яких дій щодо його відчуження, розподілу, знищення або вчинення інших дій.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1