Рішення

від 01.08.2018 по справі 760/7084/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/4345/18

Справа №760/7084/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

при секретарі - Ковальській К.О.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Еко про визнання припиненими трудових відносин,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у березні 2018 року звернувся до суду з позовом і просив визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Сі Еко (код ЄДРПОУ 37734635, місцезнаходження: 07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Польський шлях, буд. 3) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 03035, АДРЕСА_1) з 24.01.2018, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади генерального директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про Працю України та визнати повноваження Генерального директора ТОВ Сі Еко ОСОБА_1 припиненими з 24.01.2018. Також просив стягнути з ТОВ Сі Еко на користь ОСОБА_1 судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що займав посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Еко з 24 квітня 2012 року. Учасниками ТОВ Сі Еко є: Товариство з обмеженою відповідальністю С.І.ГРУП КОНСОРТ ЛТД. , юридична особа, яка належним чином створена та діє згідно законодавством Ізраїлю та Товариство з обмеженою відповідальністю В.С.С. , юридична особа, яка належним чином створена та діє згідно законодавством України.

Вирішивши припинити свою трудову діяльність на вказаній посаді, позивач 10.01.2018 написав на адресу Загальних зборів учасників ТОВ Сі Еко заяву про звільнення за власним бажанням з 24.01.2018 та надіслав її рекомендованими листами із описом за юридичними адресами учасників Товариства, зазначеними в Статуті. Станом на 24.01.2018 зазначені листи не було отримано відповідними отримувачами. 29.01.2018 та 15.02.2018 надіслані рекомендовані листи було повернуто поштовою службою на зворотну адресу позивача із відмітками про їх неотримання адресатами.

Крім того, позивачем зазначено, ним було надіслано рекомендовані листи: 30.01.2018 за адресою реєстрації керівника та учасника ТОВ В.С.С. та 10.01.2018 за поштовою адресою ТОВ С.І. Груп Консорт Лтд в Україні. 14.02.2018 та 15.02.2018 надіслані позивачем рекомендовані листи було також повернуто позивачеві із відмітками про їх неотримання адресатами.

Вказав, що додатково, з метою належного виконання діючих вимог чинного законодавства України та для уникнення непорозумінь з боку державних органів, позивачем було повідомлено в письмовій формі шляхом надсилання рекомендованих листів до відповідних державних установ, а саме: Іванківського відділення Вишгородської ОДПІ ДФС України в Київській обл., Іванківського районного відділення пенсійного фонду України в Київській обл., Реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції у Київській обл.

Виходячи з вищенаведеного, позивач звернувся до суду із вказаним позовом просив його задовольнити.

16.03.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.

Ухвалою суду від 28.03.2018 в справі відкрито спрощене позовне провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сі Еко відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подало.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено що, 24 квітня 2012 року ОСОБА_1 було призначено на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Еко та відомості про нього, як керівника, було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про призначенні його на посаду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач є генеральним директором ТОВ СІ ЕКО .

Як вбачається з матеріалів справи, учасниками (засновниками) ТОВ Сі Еко , які відповідно і входять до складу Загальних зборів учасників, є: Товариство з обмеженою відповідальністю С.І.ГРУП КОНСОРТ ЛТД. , юридична особа, яка належним чином створена та діє згідно законодавством Ізраїлю та Товариство з обмеженою відповідальністю В.С.С. , юридична особа, яка належним чином створена та діє згідно законодавством України.

Встановлено, що позивач 10.01.2018 написав на адресу Загальних зборів учасників ТОВ Сі Еко заяву про звільнення за власним бажанням з 24.01.2018 та надіслав її рекомендованими листами із описом за юридичними адресами учасників Товариства, зазначеними в Статуті. 29.01.2018 та 15.02.2018 надіслані рекомендовані листи було повернуто поштовою службою на зворотну адресу позивача із відмітками про їх неотримання адресатами.

Крім того, позивачем було надіслано рекомендовані листи: 30.01.2018 за адресою реєстрації керівника та учасника ТОВ В.С.С. та 10.01.2018 за поштовою адресою ТОВ С.І. Груп Консорт Лтд в Україні. 14.02.2018 та 15.02.2018 надіслані позивачем рекомендовані листи було також повернуто позивачеві із відмітками про їх неотримання адресатами.

Позивачем було повідомлено в письмовій формі шляхом надсилання повідомлень про припинення виконання обов'язків генерального директора ТОВ СІ ЕКО рекомендованих листів до відповідних державних установ, а саме: Іванківського відділення Вишгородської ОДПІ ДФС України в Київській обл., Іванківського районного відділення пенсійного фонду України в Київській обл., Реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції у Київській обл.

Відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4 КЗпП України).

За змістом ч.1 ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 21 ,24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Станом на день звернення позивача до суду його заява відповідачем проігнорована, Загальні збори учасників товариства не проведено і він з посади керівника на підставі поданої заяви про це не звільнений.

Відповідно до п. 4 ч. 1 cт. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України передбачено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. ст. 58,60-62 Закону України Про господарські товариства праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Проте, як встановлено судом, учасники товариства не провели загальних зборів товариства та заяву позивача про звільнення з посади генерального директора не розглянули.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції Україниправо на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки, відповідачем порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, питання звільнення директора товариства вирішується загальними зборами учасників у встановленому законом порядку, то позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання припиненими трудових відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на основі з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Керуючись КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Еко про визнання припиненими трудових відносин - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Сі Еко (код ЄДРПОУ 37734635, місцезнаходження: 07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Польський шлях, буд. 3) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 03035, АДРЕСА_1) з 24.01.2018, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади генерального директора за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу Законів про Працю України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Еко (код ЄДРПОУ 37734635, місцезнаходження: 07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Польський шлях, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 03035, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: