Рішення

від 23.10.2018 по справі 908/1755/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/78/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 Справа № 908/1755/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Емсі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 23)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 51 від 01.01.2018р.;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емсі» про стягнення суми 7405,66 грн., з яких: сума 6688,76 грн. основного боргу, сума 488,17 грн. пені, сума 125,52 грн. 3% річних та сума 103,21 грн. втрати від інфляції.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 14.02.2006 р. № 8949 в частині оплати відпущеної електричної енергії за період з 01.04.2017 р. по 23.10.2017 р. та ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» .

04.09.2018 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області наведену вище позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1755/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/78/18. Судове засідання призначено на 25.09.2018 р.

Зокрема, вказаною ухвалою судом визначено відповідачу строк для подання до суду: заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали; для подання відзиву на позов, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою суду від 25.09.2018 р. відкладено розгляд справи на 23.10.2018р.

Відповідач (представник відповідача) в жодне судове засідання не з'явився. Заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву в строк встановлений ухвалою по справі № 908/1755/18 до суду не надав (надіслав), поважності причин ненадання відзиву у встановлений строк суду не повідомив.

З метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, судом, на юридичну адресу відповідача, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 23), рекомендованою кореспонденцією надіслані копії ухвал господарського суду від 06.09.2018 р. про відкриття провадження у справі та копії ухвал про відкладення розгляду справи від 25.09.2018 р.

Таким чином, судом дотримано положення частин 2-4 ст. 120 ГПК України та ч. 5 ст. 242 ГПК України щодо повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та вчинення відповідної процесуальної дії шляхом вручення сторонам копій ухвал по даній справі в порядку визначеному ГПК України.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України закріплено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 252 ГПК України визначено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження. Зокрема, за змістом ч. 2 та ч. 8 вказаної статті, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Присутній в судовому засіданні представник позивача надав позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 23.10.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 14.02.2006р. між позивачем (Постачальником електричної енергії) та відповідачем (Споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії № 8949 (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1.), Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно Розділу 2 Договору Зобов'язання сторін , під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та технічними умовами.

Додатком № 4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію (далі -Додаток № 4) до Договору визначені наступні умови:

п. 5 - Споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію ;

п. 6 - за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергія виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну у енергію та інших умов Договору з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача;

п. 7 - Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії отримати у своєму відділені банку платіжні документи на сплату спожитої електроенергії. У разі неодержання рахунку у відділені свого банку до 10 числа, Споживач зобов'язаний направити свого уповноваженого представника до Постачальника для отримання дублікату платіжного документу, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Пунктом 8 Додатку № 4 до Договору встановлено, якщо Споживач не надав Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати, виходячи з фактичного середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно додатку № 5 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії без подальшого перерахунку.

Згідно з п. 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до п. 9.7 Договору він набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2006 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Оскільки сторонами не надано доказів надіслання на адреси сторін заяв про припинення дії Договору, суд приходить до висновку, що строк дії Договору пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період він був чинним.

Як зазначено в позовній заяві, відповідачем у квітні 2017р. надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію у кількості 6 кВт/год. на суму 12,23 грн., але кошти у строк, визначений умовами Договору, - не сплачено. (Акт за спожиту електричну енергію, рахунок № 8949/4а від 30.04.2017р.).

У травні 2017р. відповідачем надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію у кількості 5 кВт/год. на суму 10,18 грн.

07.06.2017р. відповідачем була здійснена оплата в сумі 60,00 грн. за спожиту електричну енергію у травні 2017р. (Акт за спожиту електричну енергію, рахунок № 8949/5а від 31.05.2017р, банківська виписка від 07.06.2017р.).

Відповідачем у червні 2017р. надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії у кількості 5 кВт/год. на суму 10,37 грн. Вказані кошти не були сплачені позивачу. (Акт за спожиту електричну енергію, рахунок № 8949/6а від 30.06.2017р,).

У липні 2017р. відповідачем надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії у кількості 5 кВт/год. на суму 10,39 грн. Вказані кошти не були сплачені позивачу. (Акт за спожиту електричну енергію, рахунок № 8949/7а від 31.07.2017р.).

У серпні 2017р. відповідачем не надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії, у зв'язку з чим, у відповідності до п. 8 Додатку № 4 до Договору та п. 6.39. Правил КЕЕ, позивачем був здійснений розрахунок за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії з урахуванням попереднього періоду у кількості 5 кВт/год. на суму 10,52 грн.

На адресу відповідача 06.09.2017р. було направлено рахунок від 31.08.2017р. № 899/8а на суму 10,52 грн. Вказані кошти не були сплачені позивачу.

У вересні 2017р. відповідачем не надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії. У зв'язку з чим, позивачем був здійснений розрахунок за величиною дозволеної потужності, передбаченої умовами Договору, за вересень 2017р. - 1836 кВт/год. на суму 3909,76 грн., та за жовтень 2017 р. з 01.10.2017р. по 23.10.2017р. - 1271 кВт/год. на суму 2746, 16 грн.

На адресу відповідача були направлені рахунки від 30.09.2017 р. № 8949/9а на суму 3909,76 грн. та від 31.10.2017р. №8949/10а на суму 2746,16 грн. Вказані кошти не були сплачені позивачу.

23.10.2017р. електричні установки відповідача було відключено від мереж живлення, про що складено відповідний Акт про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію за № 11388.

В матеріалах справи міститься Акт № 11388 від 23.10.2017 р., згідно якого відключено електроустановку ТОВ «Емсі» за адресою вул. Нижньодніпровська, буд. 23, договір № 8949.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Емсі» суми 6688,76 грн. основного боргу, суми 488,17 грн. пені, суми 125,52 грн. 3% річних та суми 103,21 грн. втрат від інфляції, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 8949 від 14.02.2006 р. про постачання електричної енергії.

Матеріали справи свідчать, що за період серпень-листопад 2016 р. відповідачем було спожито активної електричної енергії на загальну суму 8565,20 грн.

За змістом розділу 2 Договору Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару, а Споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору, оплачувати Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами Додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію".

Як вказано в п. 1 Додатку № 4 до Договору, розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Пунктом 4 цього Додатку встановлений обов'язок Споживача надати не пізніше 12-00 годин другого робочого дня, наступного за розрахунковим Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію в двох примірниках.

Пунктом 8 Додатку № 4 встановлено, що якщо Споживач не надав Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок для сплати виходячи із фактичного середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не може перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку згідно п. 3 Додатку № 5 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Відновлення розрахунків за розрахунковим засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Аналогічні вимоги визначені пунктом 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 із змінами і доповненнями.

Як свідчать обставини справи, у квітні 2017р. відповідачем надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію у кількості 6 кВт/год. на суму 12,23 грн. (Акт за спожиту електричну енергію, рахунок № 8949/4а від 30.04.2017р.).

У травні 2017р. відповідачем надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію у кількості 5 кВт/год. на суму 10,18 грн.

Відповідачем у червні 2017р. надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії у кількості 5 кВт/год. на суму 10,37 грн. (Акт за спожиту електричну енергію, рахунок № 8949/6а від 30.06.2017р,).

У липні 2017р. відповідачем надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії у кількості 5 кВт/год. на суму 10,39 грн. (Акт за спожиту електричну енергію, рахунок № 8949/7а від 31.07.2017р.).

В порушення умов Договору та своїх зобов'язань, відповідачем у серпні 2017р. не надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії, у зв'язку з чим, у відповідності до п. 8 Додатку № 4 до Договору та п. 6.39. Правил КЕЕ, позивачем був здійснений розрахунок за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії з урахуванням попереднього періоду у кількості 5 кВт/год. на суму 10,52 грн.

У вересні 2017р. відповідачем не надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії. У зв'язку з чим, позивачем був здійснений розрахунок за величиною дозволеної потужності, передбаченої умовами Договору, за вересень 2017р. - 1836 кВт/год. на суму 3909,76 грн., та за жовтень 2017 р. з 01.10.2017р. по 23.10.2017р. - 1271 кВт/год. на суму 2746, 16 грн.

Всього за період з 01.04.2017 р. по 23.10.2017 р. відповідачу було поставлено електричної енергії на суму 6709,61 грн.

В матеріалах справи містяться докази вручення відповідачу рахунків за період квітень-липень 2017 р. та докази направлення на адресу відповідачу рахунків за період вересень-жовтень 2017 р.

07.06.2017р. відповідачем була здійснена оплата в сумі 60,00 грн. за спожиту електричну енергію у травні 2017р., що підтверджується банківською випискою від 07.06.2017р.

Решта боргу в сумі 6688,76 грн. залишилась несплаченою.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання та факт несплати відповідачем суми 6688,76 грн. за активну електроенергію, позивачем доведений, документально підтверджений в судовому засіданні та відповідачем не спростований.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовну вимогу про стягнення суми основного боргу 6688,76 грн. за активну електроенергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу норм чинного законодавства, господарський суд, вирішуючи спір, має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Так, позивач просить стягнути з відповідача суму 125,52 грн. - 3% річних (за період з 16.05.2017 р. по 31.01.2018 р.).

Розрахунок 3% річних перевірено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» . При цьому, суд виходив з дати початку порушення грошового зобов'язання, суми боргу, що існувала у спірний період, дат здійснених відповідачем оплат (дат здійснених зарахувань).

Суд відзначає, що вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню. Так, за заявлений позивачем період часу, належний до стягнення розмір суми 3% річних становить суму 52,55 грн., а не суму 125,52 грн., яку заявлено позивачем до стягнення. У зв'язку з цим, в решті позовної вимоги про стягнення 3% річних слід відмовити, як нарахованої та заявленої до стягнення необґрунтовано.

При цьому, вимога про стягнення втрат від інфляції (за період з червня 2017р. по грудень 2017 р.) в сумі 103,21 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору, яким передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Розрахунок пені перевірено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» . При цьому, суд виходив з дати початку порушення грошового зобов'язання, суми боргу, що існувала у спірний період, дат здійснених відповідачем оплат (дат здійснених зарахувань).

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд відзначає, що вимога про стягнення пені (за загальний період з 16.05.2017 р. по 31.01.2018 р.) в сумі 488,17 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1744,55 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Емсі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 23, код ЄДРПОУ 32419905) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030318338156 в ЗОУ АТ «Державний ощадний банк України» , МФО 313957) суму 6688 (шість тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 76 коп. основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Емсі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 23, код ЄДРПОУ 32419905) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926, рахунок № 2600010766801 в ПАТ Метабанк , МФО 313582) - суму 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 17 коп. пені, суму 52 (п'ятдесят дві) грн. 55 коп. 3% річних, суму 103 (сто три) грн. 21 коп. втрат від інфляції та суму 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 55 коп. судового збору

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 26 жовтня 2018 р.

Суддя М.В. Мірошниченко