Рішення

від 19.09.2018 по справі 911/1288/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. Справа № 911/1288/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Курганський Г. М. (довіреність № б/н від 11.06.2018 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (директор - наказ № 13-к від 22.03.2016 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблтепло", м. Вишневе, Київська область

про стягнення 1 007 373, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "Форест Енерджи" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Київоблтепло" про стягнення 1 007 373, 00 грн основної заборгованості, пені та інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 0005/2017-р від 01.06.2017 р., укладеним між ТОВ "Форест Енерджи" та ТОВ "Київоблтепло" та обов'язку щодо оплати за отримані послуги по перевезенню вантажу за договором про надання послуг по організації перевезення вантажу № 0036/2017 від 21.11.2017 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/1288/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблтепло" про стягнення 1 007 373, 00 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 25.07.2018 р.

25.07.2018 р. за наслідками підготовчого судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.09.2018 р.

05.09.2018 р. за наслідками підготовчого судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.09.2018 р.

14.09.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява № б/н б/д щодо визнання позову, у якій відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 1 007 373, 00 грн з врахуванням пені та інфляційних збитків, але у зв'язку з наявністю суттєвої дебіторської заборгованості та несвоєчасним розрахунком контрагентів відповідача за поставлену теплову енергію, у відповідача відсутні грошові кошти для виконання власних зобов'язань.

19.09.2018 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні та письмові пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свою заяву № б/н б/д щодо визнання позову та зазначив про відсутність коштів для погашення заборгованості.

Згідно ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

2. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

5. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Заява б/н б/д підписана від відповідача - директором товариства ОСОБА_2, який діє на підставі статуту товариства і така заява не суперечить закону та не порушує права, обов'язки та охоронювані законом інтереси інших осіб.

19.09.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Покупець) було укладено договір № 0005/2017-р, згідно умов п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити Товар, зазначений у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що загальна сума цього Договору визначається як сума вартості всіх Специфікацій.

Відповідно до п. 1.3. Договору Товар вважається таким, що поставлений Покупцю, а право власності на Товар та ризики його втрати переходять до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткових накладних або актів приймання-передачі Товару.

Згідно п. 2.1. Договору конкретний асортимент, номенклатура, кількість, технічні характеристики, умови поставки та оплати Товару вказуються в Специфікаціях і підписуються на кожну партію окремо.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка Товару здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в Специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника пов'язані з постачанням Товару.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату за партію Товару, зазначену в Специфікації, шляхом безготівкових платежів на поточний рахунок Постачальника після отримання рахунку-фактури Постачальника та підписання Сторонами відповідних видаткових накладних на протязі 5 робочих днів, якщо інше не узгоджено Сторонами в Специфікаціях або додаткових угодах до даного Договору. Датою платежу вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до п. 4.2. Договору Постачальник зобов'язується надати Покупцю наступні документи:

- Рахунок-фактуру на суму оплати;

- Податкову накладну (в електронному вигляді);

- Видаткову накладну на передачу Товару (з зазначенням об'єму, ціни та місця розвантаження);

- Відомості щодо платника податків;

- Документ (сертифікат, паспорт, атестат, посвідчення, свідоцтво) Постачальника чи вироюника (у разі, якщо Постачальник не є виробником), що підтверджує якість Товару;

- Сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки ( у передбачених законодавством випадках);

- Довідку підприємства або уповноваженого банку із зазначенням поточного рахунку підпрємства;

- Копії правовстановлюючих документів (виписка з ЄДР, статут, наказа про призначення директора, у разі підписання договору особою, яка діє на підставі довіреності - довіреність).

Зобов'язання Постачальника щодо поставки Товару не вважаються виконаними до надання документів, зазначених у цьому пункті Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору приймання Товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1995 р. № П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1996 р. № П-7.

Згідно п. 7.2.1. Договору Покупець зобов'язаний оплатити Товар відповідно до умов, визначених цим Договором.

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 серпня 2018 року, але в будь-якому випадку не більше одного року з моменту його підписання, а частині виконання - до повного виконання Сторонами зобов'язань.

Також, між позивачем та відповідачем було підписано наступні специфікації (додатки) до договору № 0005/2017-р від 01.06.2017 р.: специфікацію № 1 від 01.06.2017 р. на загальну суму 198 000, 00 грн, специфікацію № 2 від 01.06.2017 р. на загальну суму 590 000, 00 грн, специфікацію № 3 від 01.09.2017 р. на загальну суму 67 100, 00 грн, специфікацію № 4 від 01.10.2017 р. на загальну суму 163 300, 00 грн, специфікацію № 5 від 25.10.2017 р. на загальну суму 121 176, 00 грн, специфікацію № 6 від 25.10.2017 р. на загальну суму 19 800, 00 грн, специфікацію № 7 від 01.11.2017 р. на загальну суму 23 000, 00 грн, специфікацію № 8 від 06.11.2017 р. на загальну суму 188 000, 00 грн, специфікацію № 9 від 06.11.2017 р. на загальну суму 3 846, 15 грн, специфікацію № 10 від 10.11.2017 р. на загальну суму 210 000, 00 грн, специфікацію № 11 від 24.11.2017 р. на загальну суму 46 800, 00 грн, специфікацію № 12 від 01.12.2017 р. на загальну суму 320 000, 00 грн, специфікацію № 13 від 01.01.2018 р. на загальну суму 31 500, 00 грн, специфікацію № 14 від 24.01.2018 р. на загальну суму 81 000, 00 грн, специфікацію № 15 від 24.01.2018 р. на загальну суму 25 530, 00 грн, специфікацію № 16 від 18.02.2018 р. на загальну суму 26 000, 00 грн, специфікацію № 17 від 21.02.2018 р. на загальну суму 34 500, 00 грн, специфікацію № 18 від 24.02.2018 р. на загальну суму 48 400, 00 грн, специфікацію № 19 від 24.02.2018 р. на загальну суму 24 500, 00 грн, специфікацію № 20 від 27.02.2018 р. на загальну суму 265 000, 00 грн, специфікацію № 21 від 04.03.2018 р. на загальну суму 240 000, 00 грн, специфікацію № 22 від 06.03.2018 р. на загальну суму 255 000, 00 грн.

На виконання умов договору № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. позивачем у період з 13.03.2018 р. по 16.05.2018 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 1 273 923, 25 грн, що підтверджуються відповідними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, перелік яких зазначений у позовній заяві, наявними у матеріалах справи.

11.05.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаєморозрахунків № 00097, відповідно до якого станом на 30.04.2018 р. заборгованість відповідача за договором № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. становить 1 612 112, 12 грн.

23.05.2018 р. позивачем було вручено відповідачу претензію № 13 від 23.05.2018 р. про сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 1 612 112, 12 грн, у якій просить відповідача перерахувати протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії на поточний рахунок позивача заборгованість за поставлений відповідно договору № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. товар в розмірі 1 273 923, 77 грн.

11.06.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаєморозрахунків № 00124, відповідно до якого станом на 31.05.2018 р. заборгованість відповідача за договором № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. становить 951 185, 13 грн.

21.11.2017 р. між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (надалі - Замовник) було укладено договір про надання послуг по організації перевезення вантажу № 0036/2017 від 21.11.2017 р., згідно п. 1.1. якого Виконавець від свого імені та за рахунок Замовника зобов'язаний виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні (дал по тексту - послуги по організації перевезення вантажу).

Відповідно до п. 2.1. Договору перевезення Виконавець подає автотранспорт в пункт навантаження, зазначений у п. 2.2. Договору, у строк не пізніше одного календарного дня з моменту отримання письмового та/або усного повідомлення від Замовника про готовність вантажу до навантаження та транспортування.

Згідно п. 2.2. Договору перевезення пунки навантаження та відвантаження вантажу вказується в Договорі-Заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.1. Договору перевезення встановлено, що Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем послуг по організації перевезення вантажу на підставі рахунка-фактури Виконавця або підписаного Сторонами Акту про виконання послуг по організації перевезення вантажу протягом 2 (двох) банківських днів з дня підписання Замовником Акту про виконання послуг по організації перевезення вантажу, якщо інші умови не вказані в Договорі-Заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.2. Догововру перевезення вартість послуг складається з вартості перевезення та вартості вивантаження вантажу.

Пунктом 9.1. Договору перевезення визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2017 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання їх Сторонами. В разі, якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір припинити дію даного Договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, з "01" січня по "31" грудня, включно.

На виконання умов договору про надання послуг по організації перевезення вантажу № 0036/2017 від 21.11.2017 р. позивачем у грудні 2017 р. та травні 2018 р. було надано відповідачу послуги з перевезення, що підтверджуються актом надання послуг № 839 від 06.12.2017 р. на суму 789, 05 грн, актом надання послуг № 840 від 06.12.2017 р. на суму 789, 05 грн, актом надання послуг № 1036 від 16.05.2018 р. на суму 5 225, 87 грн та актом надання послуг № 1052 від 26.05.2018 р. на суму 1 300, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

11.05.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаємних розрахунків № 0098 за квітень, відповідно до якого заборгованість відповідача за договором № 0036/2017 від 21.11.2017 р. становить 1 578, 00 грн.

11.06.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаємних розрахунків № 00125 за травень, відповідно до якого заборгованість відповідача за договором № 0036/2017 від 21.11.2017 р. становить 8 104, 57 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару та у зв'язку з наданням помлуг по перевезенню вантажу здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 статті 908 цього ж кодексу загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 909 цього ж кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 статті 916 цього ж кодексу перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором постачання строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі за поставленй позивачем товар не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 951 185, 13 грн, що підтверджується договором № 005/2017-р від 01.06.2017 р., відповідними специфікаціями (додатками) до договору, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, актами звірки взаємних розрахунків, підписаними позивачем та відповідачем, виписками з банківського рахунку позивача, претензією № 13 від 23.05.2018 р., наявними у матеріалах справи.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати за отримані послуги по перевезенню вантажу не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 8 104, 57 грн, що підтверджується договором про надання послуг по організації перевезення вантажу № 0036/2017 від 21.11.2017 р., актом надання послуг № 839 від 06.12.2017 р. на суму 789, 05 грн, актом надання послуг № 840 від 06.12.2017 р. на суму 789, 05 грн, актом надання послуг № 1036 від 16.05.2018 р. на суму 5 225, 87 грн та актом надання послуг № 1052 від 26.05.2018 р. на суму 1 300, 00 грн, виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обовязків по оплаті поставленого товару за договором № 005/2017-р від 01.06.2017 р. та по оплаті наданих послуг з перевезення за договором про надання послуг по організації перевезення вантажу № 0036/2017 від 21.11.2017 р. ; факти наявності заборгованостей за договором № 005/2017-р від 01.06.2017 р. та за договором про надання послуг по організації перевезення вантажу № 0036/2017 від 21.11.2017 р. не заперечувалися, позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості визнано повністю.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 951 184, 61 грн за договором № 0005/2-17-р. та про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 8 103, 97 грн за договором про надання послуг по організації перевезення вантажу № 0036/2017 від 21.11.2017 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором постачання № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з березня 2018 р. по червень 2018 р. всього на загальну суму 45 239, 81 грн та пеню, передбачену договором № 0036/2017 про надання послуг по організації перевезення вантажу від 21.11.2017 р. за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті наданих послуг з перевезення з грудня 2017 р. по червень 2018 р. всього на загальну суму 281, 28 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. Договору постачання № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. передбачено, що за порушення строку оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не вчасно оплаченої партії Товару за кожен день такої прострочки.

Пунктом 5.6. Договору № 0036/2017 про надання послуг по організації перевезення вантажу від 21.11.2017 р. передбачено, що у випадку несплати за отримані послуги на протязі 12 банківських днів, згідно даного договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (на дату виникнення боргу), від суми непогашеного погодженого зобов'язання за кожен день прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором постачання № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. у вищевказані періоди у розмірі 45 239, 81 грн. та за договором № 0036/2017 про надання послуг по організації перевезення вантажу від 21.11.2017 р. у вищевказані періоди у розмірі 281, 28 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 2 480, 67 грн інфляційних збитків за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з березня по червень 2018 р. за договором № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. та 82, 06 грн інфляційних збитків за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті наданих послуг з перевезення з грудня 2017 р. по червень 2018 р. за договором № 0036/2017 про надання послуг по організації перевезення вантажу від 21.11.2017 р.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від сум основних заборгованостей, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від сум основних заборгованостей за договором постачання № 0005/2017-р від 01.06.2017 р. у вищевказані періоди у розмірі 2 480, 67 грн та за договором № 0036/2017 про надання послуг по організації перевезення вантажу від 21.11.2017 р. у розмірі 82, 06 грн відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджі" з державного бюджету України 50% сплаченого згідно платіжного доручення № 511 від 04.06.2018 р. судового збору у розмірі 7 555, 29 грн.

Судові витрати, а саме 50% судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 185, 191, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблтепло" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 41, офіс 5; ідентифікаційний код 39253933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджі" (03190, м.Київ, вулиця Саратовська, будинок 37, офіс 5; ідентифікаційний код 41262250) 959 288 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 58 (п'ятдесят вісім) коп. основної заборгованості, 45 521 (сорок п'ять тисяч п'ятсот двадцять одна) грн 09 (дев'ять) коп. пені, 2 562 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн 73 (сімдесят три) коп. інфляційних збитків та судові витрати 7 555 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 29 (двадцять дев'ять) коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджі" (03190, м.Київ, вулиця Саратовська, будинок 37, офіс 5; ідентифікаційний код 41262250) з Державного бюджету України 7 555 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 29 (двадцять дев'ять) коп. судовий збір, перерахований (сплачений) за платіжним дорученням № 511 від 04.06.2018 р.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

10 жовтня 2018 року