ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
26 жовтня 2018 року Справа № 923/914/18
Суддя Господарського суду Херсонської області Остапенко Т.А. , розглянувши матеріали
за позовом: Дочірнього підприємства Торговий дім Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Спельта (ідентифікаційний код юридичної особи 30768893) в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1, адреса: 73033, м. Херсон, а/с 93
до: Приватного підприємства Оптима-Трейд , місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Університетська, 132-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 39614268
про стягнення 300000,00 грн.
в с т а н о в и в:
23.10.2018 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Торговий дім Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Спельта про стягнення з Приватного підприємства Оптима-Трейд 300000,00 грн.
Справа на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018 року розподілена судді Остапенко Т.А.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Вимоги до позовної заяви викладені у ст. 162 ГПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява, відповідно до вимог, наведених у п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, з-поміж іншого, має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Разом з тим, позовна заява, вищевказаним вимогам не відповідає, оскільки не містить зазначення правових підстав позову, а саме, якими нормами чинного законодавства обґрунтовані позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства Оптима-Трейд 300000,00 грн.
У п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України зазначено, що до позовної заяви позивачем мають бути також додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .
Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762,00 грн.
З огляду на наведене, судовий збір за вимогою про стягнення 300000,00 грн. складає 4500,00 грн. Проте, матеріали справи доказів сплати судового збору не містять. Поряд із цим, у позовній заяві позивачем порушується питання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого останній, посилаючись на положення ст. 8 Закону України Про судовий збір , зазначає про недостатність коштів, необхідних для внесення судового збору у визначеному розмірі, що пов'язано із тим, що позивач знаходиться у процедурі банкрутства та у зв'язку із цим не має майнових активів та фінансово неспроможний сплатити судовий збір.
На підтвердження майнового стану до позовної заяви позивачем додано витяги із звітів про дебетові та кредитні операції за період з березня 2018 року по жовтень 2018 року.
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз вищенаведених положень законодавства дозволяє зробити висновок, що навіть при наявності передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір підстав та умов, відстрочення сплати судового збору та звільнення від його сплати є правом суду, а не його обов'язком. Між тим, дослідивши заяву позивача, суд, враховуючи зміст ст. 8 Закону України Про судовий збір , не вбачає підстав для його задоволення.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не є підставою для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору.
Суд також зазначає, що згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі , no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України та від 30.05.2013 у справі ОСОБА_2 проти України зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, позивачу за подання даної позовної заяви слід сплатити судовий збір у розмірі 4500,00 грн.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, оскільки позовна заява Дочірнього підприємства Торговий дім Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Спельта , не відповідає положенням п. 5 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, що унеможливлює вирішення судом питання про відкриття провадження, вона підлягає залишенню без руху, із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано в даній ухвалі, а саме: сплати судового збору у розмірі 4500,00 грн. із наданням оригіналу платіжного доручення суду та зазначення правових підстав позову.
Поряд із цим, суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Таким чином, при усуненні недоліків, позивачу слід враховувати норми вищенаведеної статті, яка зобов'язує позивача до подання документів, попередньо надсилати їх копії іншим учасникам у справі.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позовну заяву Дочірнього підприємства Торговий дім Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Спельта в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити Дочірньому підприємству Торговий дім Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Спельта строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Дочірньому підприємству Торговий дім Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Спельта , що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 26.10.2018 року
Суддя Т.А. Остапенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2018 |
Оприлюднено | 26.10.2018 |
Номер документу | 77397638 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Остапенко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні