Рішення

від 19.10.2018 по справі 0240/2454/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2454/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Перевертака В.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Іллінецької міської ради до Іллінецької районної ради про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Іллінецька міська рада з адміністративним позовом до Іллінецької районної ради про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 22.06.2018 на 28 сесії Іллінецької районної ради 7 скликання було прийнято рішення №546 про ініціювання передачі Іллінецького міжшкільного навчально - виробничого комбінату Іллінецької районної ради у державну власність з метою приєднання до закладу освіти - Іллінецький державний аграрний коледж, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Вказане рішення позивач вважає таким, що прийнято всупереч нормам чинного законодавства, зокрема пункту 7 Розділу IV Закону України від 5 лютого 2015 року № 157-VIII Про добровільне об'єднання територіальних громад та грубо порушує права жителів Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади.

Ухвалою від 10 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 802/2454/18-а та призначено підготовче судове засідання на 11 серпня 2018 року.

11 вересня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 10 жовтня 2018 року.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання було відкладено з підстав визначених ст. 205 КАС України. Наступне підготовче судове засідання призначено на 19 жовтня 2018 року.

Ухвалою від 19.10.2018, також постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та, за письмовою згодою сторін, вирішено провести розгляд справи по суті в той же день.

У судовому засіданні 19 жовтня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити, з мотивів наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх. №44803 від 10.10.2018).

В свою чергу, представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила з підстав повідомлених у відзиві на позовну заяву. Зокрема представник відповідача вказала, що 22.11.2017, на виконання пункту 7 Розділу IV Закону України від 5 лютого 2015 року № 157-VIII Про добровільне об'єднання територіальних громад , 21 сесією Іллінецької районної ради 6 скликання було прийнято рішення № 442 Про порушення клопотання перед Іллінецькою міською радою щодо надання згоди на прийняття у власність відповідних бюджетних установ, розташованих на її території згідно з переліком.

19.12.2017 Іллінецька міська рада 8 скликання на 24 сесії прийняла рішення № 479 щодо надання згоди на прийняття у комунальну власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади виключно майнового комплексу - Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату, проігнорувавши ініціативу Іллінецької районної ради відносно прийняття у комунальну власність бюджетних установ, зазначених в рішенні Іллінецької районної ради № 442 від 22.11.2017.

Крім цього, представник відповідача зауважив, що позивачем систематично ігнорувалися й прохання Іллінецької районної ради щодо надання коштів з міського бюджету для здійснення співфінансування цих бюджетних установ, розташованих на її території.

З огляду на викладене, з підстав необхідності вирішувати подальший правовий статус Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату, 22 червня 2018 року 28 сесією Іллінецької районної ради 7 скликання було прийнято оскаржуване в даній справі рішення №546 Про ініціювання передачі Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради у державну власність .

У зв'язку з вищенаведеним, на переконання представника відповідача, рішення Іллінецької районної ради 7 скликання № 546 Про ініціювання передачі Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради у державну власність було прийнято відповідно до норм чинного законодавства, а тому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Яяк вбачається з матеріалів справи, рішенням 9 сесії Іллінецької міської ради 7 скликання від 31.05.2016 утворено Іллінецьку міську об'єднану територіальну громаду з центром у м. Іллінці, відповідно до статей 2, 4, 6, 7 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 5 лютого 2015 року № 157-VIII (далі - Закон № 157-VIII).

На виконання приписів п. 7 Розділу IV Закону № 157-VIII, п. 19 ч. 1 ст. 43 та п.п. 4, 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 22 листопада 2017 року відповідачем прийнято рішення №442 Про порушення клопотання перед Іллінецькою міською радою щодо надання згоди на прийняття у власність відповідних бюджетних установ, розташованих на її території , а саме рекомендувано Іллінецькому міському голові ОСОБА_3 розглянути питання щодо надання згоди на прийняття до комунальної власності Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади ряду бюджетних установ, в тому числі й Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

19 грудня 2017 року на 24 сесії Іллінецькою міською радою 8 скликання прийнято рішення №479 Про надання згоди на прийняття майнового комплексу - Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату в комунальну власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади .

Відповідне рішення листом за вихідним № 01.8-2736 від 21.12.2018 направлено заступнику голови Іллінецької районної ради ОСОБА_4.

В подальшому, 09.07.2018 позивачем на адресу Іллінецької районної ради було надіслано лист за вих. №03-10/1191 з проханням повідомити про результати розгляду вищезазначеного рішення 24 сесії Іллінецької міської ради 8 скликання за №479, та заходи, що будуть вжиті на його виконання.

На відповідне звернення Іллінецькою районною радою листом від 11.07.2018 за вих. №116-01.07 повідомлено позивача про прийняття 22.06.2018 оскаржуваного рішення за №546 Про ініціювання передачі Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради у державну власність , яким, окрім іншого, вирішено:

- Ініціювати передачу Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату з комунальної власності Іллінецької районної ради у державну власність з метою приєднання до закладу освіти - Іллінецький державний аграрний коледж, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України із зобов'язанням використовувати майно за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність.

На переконання позивача при прийнятті рішення 28 сесії Іллінецької районної ради 7 скликання від 22 червня 2018 року Про ініціювання передачі Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради у державну власність Іллінецькою районною радою грубо порушено норми пункту 7 Розділу IV Закону № 157-VIII щодо передачі із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність таких об'єднаних територіальних громад відповідних бюджетних установ, розташованих на їхній території, районними радами районів, у яких утворено об'єднані територіальні громади.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення 28 сесії Іллінецької районної ради 7 скликання від 22.06.2018 "Про ініціювання передачі Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради у державну власність";

- визнати бездіяльність Іллінецької районної ради, що полягає у неприйнятті рішення про передачу із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району у власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради протиправною;

- зобов'язати постійні комісії районної ради підготувати та винести на розгляд сесії в порядку, визначеному чинним законодавством, проект рішення про передачу із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району у власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідно до пунктів 20 та 32 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників; надання згоди на передачу об'єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Згідно ч.2 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з частиною першою статті 3 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, ратифікованої Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР (далі - Європейська хартія місцевого самоврядування), місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

У частині третій статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування передбачено, що публічні повноваження здійснюються переважно тими органами публічної влади, які мають найтісніший контакт з громадянином.

Відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1 Закону право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, та через органи місцевого самоврядування.

Згідно п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Такі самі положення передбачені і в п.7 Розділу IV Прикінцеві положення Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад яким установлено, що до 1 січня 2019 року районні ради районів, у яких утворено об'єднані територіальні громади, зазначені у пункті 6 цього розділу, здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність таких об'єднаних територіальних громад відповідних бюджетних установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України.

Отже, аналіз вищенаведених норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" дає змогу дійти висновку, що на районні, обласні ради покладено саме обов'язок, а не право, щодо прийняття на пленарних засіданнях рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціатором передачі окремих об'єктів у комунальну власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади виступила Іллінецька районна рада, яка 22.11.2017 прийняла рішення №442 про порушення клопотання перед Іллінецькою міською радою щодо надання згоди на прийняття у власність відповідних бюджетних установ, розташованих на її території.

При цьому, Іллінецька міська рада 8 скликання 19.12.2017 на 24 сесії прийняла рішення № 479 щодо надання згоди на прийняття у комунальну власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади виключно майнового комплексу - Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату, яким фактично ініціювало питання про передачу зазначеного об'єкту до комунальної власності Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади.

Однак, відповідач не здійснив розгляд відповідного звернення, натомість на 28 сесії прийняв оскаржуване рішення за №546, яким ініціював передачу Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради у Державну власність. В обґрунтування підстав, що зумовили прийняття вказаного рішення відповідач мотивував необхідністю збереження цілісного майнового комплексу Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату та реалізації завдань з професійно-технічної освіти в умовах недостатнього фінансування цієї установи у зв'язку з нестачею коштів районного бюджету. При цьому, наголосив на ігноруванні Іллінецькою районною радою прохань відповідача щодо виділення коштів з міського бюджету для здійснення співфінансування бюджетних установ розташованих на її території, в тому числі й Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

Не вдаючись до аналізу мотивів прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до частини 3 пункту 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" за пропозицією ( в даному випадку погодженням) Іллінецької міської ради Іллінецька районна рада повинна прийняте певне рішення з приводу передачі до комунальної власності відповідної територіальної громади Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

В свою чергу, відповідне прохання відповідачем не розглядалось, натомість було прийнято оскаржуване рішення від 22.06.2018 за №546, яким ініційовано передачу Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради у Державну власність.

З огляду на викладене, враховуючи імперативність положень п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", суд дійшов висновку, що прийняте рішення 28 сесії 7 скликання Іллінецької районної ради "Про ініціювання передачі Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради у державну власність" від 22.06.2018 порушує права та інтереси Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади, визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України Про добровільне об'єднання територіальних громад , а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про передачу в комунальну власність Іллінецької міської ради Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняття рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад, є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, яким в даному випадку є Іллінецька районна рада.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_5 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині зобов'язання постійні комісії районної ради підготувати та винести на розгляд сесії в порядку, визначеному чинним законодавством, проект рішення про передачу із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району у власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради, на переконання суду є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Іллінецької районної ради вчинити дії спрямовані на передачу із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району у власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради, відповідно до п. 7 розділу IV Прикінцеві положення Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн. і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат зі сплати судового збору, яка підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Іллінецької районної ради складає 881,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 28 сесії 7 скликання Іллінецької районної ради "Про ініціювання передачі Іллінецького міжшкільного навчально - виробничого комбінату Іллінецької районної ради у державну власність" від 22.06.2018.

Зобов'язати Іллінецьку районну раду вчинити дії спрямовані на передачу із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району у власність Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іллінецької районної ради, відповідно до п. 7 розділу IV Прикінцеві положення Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Іллінецької міської ради (код ЄДРПОУ 03333618) за рахунок бюджетних асигнувань Іллінецької районної ради сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Іллінецька міська рада (вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Іллінецький район, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 03333618)

Відповідач: Іллінецька районна рада (вул. Соборна, 18, м. Іллінці, Іллінецький район, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 21731363)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 26.10.18

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна