Рішення

від 26.10.2018 по справі 1540/3421/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3421/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський комбікормовий завод» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Спєктр» про визнання протиправними дії та скасування акту від 10.04.2018 року № 009926 та розрахунок плати, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський комбікормовий завод» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Спєктр , в якій позивач просив визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки в Одеській області по складанню акту від 10.04.2018 року, № 009926, скасувати акт від 10.04.2018 року, № 009926, визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 10.04.2018 року, платник в акті від 10.04.2018 року - ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод , сума до сплати - 92 Євро.

Ухвалою від 16.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

17.07.2018 року (вх. № ЕП/4002/18) від представника 3 особи надійшли докази про отримання копії позовної заяви та додатків до неї.

02.08.2018 року (вх. № 22282/18) представником третьої особи до канцелярії суду подано письмові пояснення щодо позову.

02.08.2018 року (вх. № 22284/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення доказів.

17.08.2018 року (вх. № ЕП/4570/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання письмових доказів.

17.08.2018 року (вх. № ЕП/4568/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов.

11.09.2018 року (вх. № 26515/18) представником третьої особи до канцелярії суду подано заяву про вжиття заходів процесуального примусу до відповідача.

11.09.2018 року (вх. № 26516/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання з процесуальних витань

11.09.2018 року (вх. № 26517/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 11.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом за клопотання представника позивача продовжено строк підготовчого провадження.

12.09.2018 року (вх. № ЕП/5055/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення доказів.

03.10.2018 року (вх. 29268/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення доказів.

03.10.2018 року (вх. № 29270/18) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 03.10.2018 року Одеським окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

22.10.2018 року (ЕП/5879/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання за його відсутністю.

22.10.2018 року (вх. № 31384/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання за його відсутністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки транспортного засобу управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області був складений акт № 009926 від 10.04.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. На підставі зазначеного акту працівниками управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з зазначенням перевищення норм на суму 92,00 євро.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями, зокрема зазначивши, що відповідачем при здійсненні зважування транспортного засобу 10.04.2018 року в русі, не було встановлено достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним рідким вантажем.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позов, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що 10.04.2018 року під час проведення рейдової перевірки на а/д М-05 Київ-Одеса (450 км. + 500 м.) автомобіль, що належить позивачу МАН (р/н НОМЕР_1) з прицепом р/н НОМЕР_2 пройшов зважування на ваговому комплексі. За результатами зважування було встановлено, що фактична маса осьового навантаження на строєву вісь становить 23,18 тн., що на 1,18 тн., більше допустимого. На підтвердження зазначених обставин відповідач посилається на чек вагового зважування № 448492 від 10.04.2018р.

В судове засідання 23.10.2018 року з'явився представник відповідача, позивач не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Представник третьої особи не з'явився, сповіщався належним чином та завчасно, про причини неявки суд не повідомив.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський комбікормовий завод» Одеському окружному адміністративному суду.

10.04.2018 року під час проведення рейдової перевірки на а/д М-05 Київ-Одеса (450 км. + 500 м.) посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу МАН (р/н НОМЕР_3) з причепом р/н НОМЕР_2.

Під час здійснення зважування транспортного засобу, було встановлено, що фактична маса осьового навантаження на встроєну вісь становить 23,18 тн., що на 1,18 тн., більше допустимого (а.с. 28).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 009926 від 10.04.2018 року, довідку від 10.04.2018 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с. 106), на підставі якої був складений акт № 0003027 від 10.04.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 105), на підставі яких проведено Розрахунок № 0003027 від 10.04.2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (копія додається) та нараховано плату за проїзд на суму 92,00 євро (а.с. 28).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп.15 п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, крім іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п.п.3-4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п.16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція» , та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пп.4 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно до вимог пунктів 15-25 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Згідно норм пунктів 26-31 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається. Плата за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що використовуються для перевезення вантажів з метою запобігання чи ліквідації надзвичайних ситуацій або наслідків стихійного лиха за узгодженими маршрутами, не стягується. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра. При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

З аналізу вищезазначених норм права суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та складання акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №009926 від 10.04.2018 року не підлягає задоволенню, оскільки сам акт №009926 не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків, надається судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого документу, в даному випадку розрахунку від 10.04.2018 року.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Водночас, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок).

Відповідно до п. п. 2 п. 2 Порядку, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п. 19 Порядку під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Із аналізу наведених положень слідує, що зважування під час проведення габаритно-вагового контролю може відбуватись лише відповідно до ОСОБА_2, які затверджені Мінекономрозвитку та уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Разом із тим, відповідно п. 11 цієї ОСОБА_2 визначено, що вагові параметри транспортних засобів, що перевозять наливні вантажі (у автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах) визначаються виключно у статичному режимі, а тому, її застосування не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу в русі.

Крім того, судом встановлено, що 21.05.2015 року між ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод (орендодавець) та ТОВ Спєктр (орендар) було укладено договір оренди автотранспортних засобів № 21052015, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування (оренду) автомобілі, цистерни, причепи за переліком вказаним у цьому договору (а.с. 17-20).

Так, 21.05.2015 року між позивачем та ТОВ Спєктр було складено та підписано акти прийому-передачі транспортних засобів, за яким позивачем передано ТОВ Спєктр тягачі легкові автомобілі цистерни та причепи (а.с. 20-22), з яких вбачається, що автомобіль MAN, 2005 року, з державним номером АА 9934 НР та напівпричіп, з державним номером АА 4857 ХР було передано в оренду ТОВ Спєктр .

Відповідно до довідок позивача та ТОВ Спєктр , станом на 20.06.2018р., договір від 21.05.2018 року є діючим (а.с. 47-48).

Як вбачається з матеріалів справи, водієм транспортного засобу був ОСОБА_2, який наказом № 36-к від 09.10.2017 року по ТОВ Спєктр , прийнятий на роботу, на посаду водія автотранспортних засобів з 10.10.2017 року за основним місцем роботи з окладом згідно штатного розкладу (а.с. 24).

09.10.2017 року ТОВ Спєктр направлено до ДФС України повідомлення про прийняття ОСОБА_2 на роботу до ТОВ Спєктр (а.с. 25).

10.04.2018 року складено товарно-транспортну накладну № ОПМ 017513, в якій міститься підпис водія, як водія-експедитора, який прийняв і в подальшому здав товар (олія соняшникова нерафінована наливом, 1 сорту, маса - 40 200 тон.) (а.с. 26). Відтак, фактичним перевізником було ТОВ Спєктр , а не позивач.

Після доставки олії соняшникової, що перевозилася водієм ТОВ Спєктр до ТОВ ОСОБА_3 СНД , уповноваженим представником ТОВ ОСОБА_3 СНД складено акт розходження у вазі під № 38999 від 11.04.2018 року, в якому зазначено, що фактична вага привезеної олії соняшникової є меншою ніж тої, що заявлена у товарно-транспортній накладній, та складає 40,040 тон.

На підтвердження факту проведення зважування транспортного засобу посадовими особами відповідача було видано чек зважування №448492, згідно з яким загальна маса транспортного засобу становить 40420 кг, ось 1 - 6640 кг., ось 2 -10600 кг., ось 3 - 7540 кг., ось 4 - 7960 кг., ось 5 - 7680 кг.

Однак, вказаний чек №448492 не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю та відомостей про ваги, на яких здійснювалось зважування. Разом з тим, у ньому зазначено відомості лише про вантажний автомобіль, марки MAN, державний номер НОМЕР_4, проте відсутні відомості щодо напівпричіпа - цистерни марки Cardi, реєстраційний номер НОМЕР_5.

Враховуючи відсутність в змісті чеку зважування від 10.04.2018 року №448492 будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, суд не приймає до уваги надану представником відповідача копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №2559-МХ (а.с. 110), оскільки з наданих документів не можливо ідентифікувати, що зважування проводилось саме цими вагами.

Суд дійшов висновку, що при зважуванні транспортного засобу слід також враховувати і властивості вантажу який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме олії соняшникової, яка є рідким наливним вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу, на переконання суду, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу та причепа, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та причепа при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

За таких обставин, суд не може прийняти, як належний доказ, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, оскільки зважування транспортного засобу позивача здійснювалось не відповідно до ОСОБА_2, які затверджені Мінекономрозвитку та спеціально уповноваженим центральним органом у сфері метрології та без врахування властивостей рідкого наливного вантажу.

Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише ОСОБА_2 виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром Інститут Метрології , свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12.04.2018р.), у справі № 826/442/13-а (постанова від 16.01.2018р.), у справі № 821/597/17 (постанова від 12.06.2018р.) по застосуванню положень ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що управління Укртрансбезпеки в Одеській області, під час складання акту від 10.04.2018 року № 009926 діяло не відповідно чинного законодавства, оскільки дані, які були отримані відповідачем під час зважування транспортного засобу та в подальшому зазначені в акті № 009926 є некоректними, а проведений розрахунок на підставі цих даних від 10.04.2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування протиправний та такий, що підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з з Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (код ЄДРПОУ Укртрансбезпеки 39816845) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський комбікормовий завод» (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Желябова, 2-А; код ЄДРПОУ 00686813) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4; код ЄДРПОУ Укртрансбезпеки 39816845), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Спєктр» (місцезнаходження 03680, м. Київ, вул. Желябова, буд. 2-А, офіс 102; код ЄДРПОУ 39374850) про визнання протиправними дії та скасування акту від 10.04.2018 року № 009926 та розрахунок плати - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо складання акту від 10.04.2018 року № 009926.

Визнати протиправними та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 10.04.2018 року № 009926.

Стягнути з Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (код ЄДРПОУ Укртрансбезпеки 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 00686813) судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.