Рішення

від 25.10.2018 по справі 520/9275/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 жовтня 2018 р. № 520/9275/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

представника заявника - Халявки Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням

Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна;-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:

- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків;

- зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обстуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології".

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" відмовив у допуску податкового органу до проведення перевірки, що зафіксовано належним чином. Вказані обставини, на думку позивача, є достатніми для застосування до платника податків такої міри відповідальності, як накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках позивача.

Представник заявника - Халявка Т.В., в судове засідання прибув, вимоги, викладенні в поданні, підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Секретарем судового засідання складено акт про те, що наявні в матеріалах справи телефонні номери відповідача не обслуговуються.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 16.10.2018 року №7749 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" (код ЄДРПОУ 31644520), виданого ГУ ДФС у Харківській області та направлення від 18.10.2018 року №10454, виданого ГУ ДФС у Харківській області з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, приблизно о 15:00 год. 18.10.2018 року фахівцями позивача було здійснено вихід за фактичною адресою відповідача для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" за період діяльності за 2016-2018р.

Головний державний ревізор інспектор відділу аудиту платників Київського управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Удовік В.С. прибула для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за податковою адресою підприємства: м.Харків, пр.Ювілейний, буд.56, оф.810.

З акту про неможливість вручення наказу від 16.10.2018р. №7749 та направлення від 18.10.2018р. №10454 вбачається наступне: при обстеженні встановлено, що за вказаною адресою знаходиться багатоповерхове нежитлове приміщення офісного призначення. Жодних вивісок з назвою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" не було. У зв'язку з цим, ознайомити під розписку посадових осіб підприємства з направленням та вручити копію наказу не було можливим.

19.10.2018р. на підставі наказу від 16.10.2018р. та направлення від 18.10.2018р. інспектором Удовік В.С. здійснено повторно вихід за податковою адресою відповідача. Ознайомити представників підприємства з наказом та направленням на перевірку також не вдалось.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2018р. о 16:00 год. відповідно до направлення на перевірку від 18.10.2018р. та наказу від 16.10.2018р. головним інспектором Удовік В.С. здійснено вихід на перевірку за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології". Представнику підприємства - директору Коровай І.А., 22.10.2018р. вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 16.10.2018р. №7749 та було пред'явлено копію направлення на перевірку від 18.10.2018р. №10454 та службове посвідчення в„–ХР000325 Уровік В.С.

Як зазначається в акті про відмову в допуску до проведення позапланової виїзної перевірки від 22.10.2018р., після ознайомлення з вищевказаними документами представник підприємства відмовив інспектору Уровій В.С. в допуску до перевірки о 16:00 год. 22.10.2018р. у зв'язку з тим, що директор не згоден з наказом та вважає його безпідставним.

Представнику відповідача роз'яснено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється органом ДФС, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та попереджено пров відповідальність за перешкоджання посадовим особам контролюючого органу, невиконання їх вимог під час документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно положень п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України складено акт від 22.10.2018 року №8400/20-40-14-21-07/316443, що засвідчує факт відмови директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" Коровай І.А. у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки у двох примірниках. Відповідач відмовився підписати акт від 22.10.2018р.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені статті 94 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

В силу абз. 5 п.81.1 ст.81 ПК України, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з положеннями пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобовязаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом є адміністративний арешт майна платника податків.

Згідно з п.п. 94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Підпунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Суд зазначає, що рішення про застосування адміністративного арешту майна та коштів на рахунках платника податків відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" прийнято заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 23.10.2018 року о 16:00 год.

Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна 24.10.2018 року та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі.

Рішенням контролюючого органу вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна та коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології", та направити рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" (код 31644520).

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" копії наказу про проведення перевірки, копії рішення про застосування адміністративного арешту майна та копії направлення на перевірку.

Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632 (далі - Порядок).

Пунктами 1-2 розділу IV Порядку передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Заявник у своїй заяві просить визнати обгрунтованим рішення від 23.10.2018 про застосування умовного арешту майна та зупинити видаткові операції на рахунках платника податків.

Щодо прийняття рішення про зупинення видаткових операцій платника податків на розрахункових рахунках, заявник зазначає, що арешт коштів на рахунках є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках. Також заявник посилається на положення пп.20.1.31 п.20.1 ст.20 ПК України, відповідно яких контролюючий орган має право на звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій, та те, що таке право може бути реалізовано у тому числі при недопущенні посадових осіб до обстеження територій та приміщень.

Згідно рішення податкового органу про застосування арешту майна, підставою для прийняття такого рішення слугувало саме п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, тобто якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Так, відповідно до п. 94.6 цієї статті, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

В силу п. 94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому п.п.94.4 ст.94 ПК України визначено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Отже, кошти платника податку виключені з категорії майна, на яке може бути накладено арешт в порядку, визначеному ст.94 ПК України.

Відтак, накладення арешту в порядку ст.94 ПК України не може стосуватися коштів платника податку.

Крім того, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області рішення не стосується зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, та суд не вбачає будь-яких підстав, передбачених Податковим кодексом України для зупинення таких операцій або трактування рішення податкового органу про арешт майна платника податків як рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках такого платника.

В силу п.п.20.1.33п.20.1ст.20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі №820/2312/17 вказує, що частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Отже, звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків, а також зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не передбачено чинним законодавством. Щодо наявності податкового боргу у відповідача доказів заявником до суду не подано.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги подання не підлягають задоволенню, оскільки контролюючим органом не було направлено належним чином наказ та направлення на перевірку у встановлений строк відповідачу,а рішення конролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна не стосується зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Керуючись ст.255, 283, 293, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні подання Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні Технології" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко